Посуха, що спіткала анексований Росією Крим цього року, активізувала зусилля російської сторони з обговорення цього питання на міжнародному рівні. Намагаючись переконати Україну та світове товариство у необхідності відновлення постачання дніпровської води на півострів, представники підконтрольної Кремлю влади Криму та російські чиновники вдаються до всіляких маніпуляцій і фейків навколо цієї теми. Як звучить проблема води для Криму з вуст російської влади, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

Заступниця голови комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Наталя Поклонська, яка звинувачується в Україні за низкою кримінальних статей, ініціює розгляд проблеми кримського вододефіциту в ООН. Вона також закликає президента України Володимира Зеленського «забезпечити право на воду мільйонів кримчан».

Слідом за нею про боротьбу за воду для Криму на юридичному фронті заговорив голова експертної ради з міжнародно-правових питань при підконтрольному Росії уряді Криму Олександр Молохов.

На користь відновлення подачі дніпровської води на півострів представники російської сторони вдаються до аргументів, які не відповідають дійсності і швидше використовуються як інформаційний вплив у цій дискусії.

«Загроза життю та екології»

Наталя Поклонська стверджує, що надіслала звернення про розгляд питання водопостачання Криму Верховній комісарці з прав людини ООН Мішель Бачелет. У своєму листі депутатка звинувачує владу України у «порушенні Статуту ООН та нехтуванні правами людини».

«Закликаємо вас, пані Верховна комісарко, рішуче засудити злочинні дії української сторони, яка грубо зневажає міжнародне право і прямо порушує зобов'язання в галузі прав людини, і вжити вичерпних заходів щодо забезпечення всіма можливими способами відновлення функціонування Північно-Кримського каналу. Держава ‒ член ООН Україна позбавило мільйони людей базисного та невід'ємного права на питну воду, створюючи реальну загрозу для життя і здоров'я людей, а також для екології цієї унікальної частини південно-східної Європи», ‒ цитує її заяву РИА «Новости».

У цьому зверненні депутатка стверджує, що «українська влада проводить людиноненависницьку політику й керується почуттями помсти щодо кримчан, які були проти державного перевороту в Києві у 2014 році (так Наталя Поклонська називає Євромайдан в Україні ‒ КР)».

Тези, викладені Наталією Поклонською у зверненні до Мішель Бачелет, вже озвучувалися раніше і були неодноразово спростовані. Це стосується як «зобов'язань у галузі прав людини» (з 2014 року за міжнародним правом їх зобов'язана забезпечувати кримчанам Росія як держава, яка де-факто контролює цю територію), так і «загрози для життя і здоров'я людини та екології».

Багаторічний досвід Криму показав, що вода з Північно-Кримського каналу забезпечувала потреби сільського господарства та промислового сектора півострова, а питні потреби закривалися через наповнення місцевих водосховищ і з підземних джерел.

«Поклонська пише, що перекриття води в Північно-Кримському каналі негативно впливає на екологію. Нагадаю, що штучні споруди, такі, як канали, взагалі не про екологію. Поклонська також стверджує, що вода в каналі потрібна для питних потреб. Це є брехнею, оскільки питної води у Криму всім вистачає з природних джерел. А канал ‒ засіб для промислових цілей. Він потрібний для радіаторів російських танків», ‒ зазначив юрист-міжнародник Борис Бабін після того, як Поклонська повідомила про своє звернення в ООН.

«Херсонщину топить»

Говорячи про звернення до ООН, Наталя Поклонська озвучує ще один поширений фейк про те, що відсутність постачання води в Крим нібито шкодить Херсонській області. Вона стверджує, що в Херсонській області «зникають землі», а «людей у селах Херсонщини постійно топить».

Цю версію вже кілька років просувають російські ЗМІ. Про те, що вода з Північно-Кримського каналу «заллє Херсонську область», у березні 2014 року, напередодні «референдуму» говорив і спікер кримського парламенту Володимир Константинов.

На початку цього року ці ж слова повторив підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов, який стверджує, що через перекриття Північно-Кримського каналу «заболочуються землі Миколаївської та Херсонської областей».

Однак ці твердження були спростовані керівником управління Північно-Кримським каналом Сергієм Шевченком. За його словами, відсутність постачання дніпровської води до Криму не впливає на ситуацію із землями в Херсонській області.

«Вздовж каналу працюють насосно-дренажні станції, які відкачують воду для того, щоб цього (підтоплення ‒ КР) не було. Тобто всі системи, які були збудовані на момент зведення Північно-Кримського каналу ‒ справні, працюють. Якщо є якісь окремі випадки підтоплення, то це не пов'язане з діяльністю Північно-Кримського каналу», ‒ стверджує він.

«Отруєна вода»

Слідом за спробою Наталії Поклонської домогтися розгляду в ООН питання водопостачання анексованого півострова, голова комітету російського парламенту Криму з народної дипломатії та міжнаціональних відносин Юрій Гемпель запропонував боротися за воду в міжнародних судах. При цьому він суперечить сам собі, стверджуючи, що дніпровська вода з українського материка нібито небезпечна.

«На відверто ворожі дії потрібно реагувати адекватно. Щодо численних порушень прав кримчан з боку України необхідно готувати міжнародний позов. Ми гідно подолали різні блокади, подолаємо й водну. Тим більше, на мій погляд, є небезпека в отриманні води з України, адже ніхто не може дати гарантії, що націоналісти у своїй ненависті до кримчан не отруять водний ресурс для Криму», ‒ сказав він журналістам.

Такі ж занепокоєння озвучив на початку червня і Володимир Константинов: «У технічному, інженерному плані Північно-Кримський канал застарів, експлуатувати його не можна. І де гарантії, що націоналісти не отруять воду? З аморальною владою нічого спільного у нас бути не може», ‒ сказав він в інтерв'ю газеті «Крымские известия».

У березні 2019 року кримський спікер також говорив, що дніпровська вода з українського материка «жахливо забруднена і сприяє зростанню онкологічних захворювань», оскільки в Північно-Кримський канал, на його думку, «з усієї України вся радіація та стоки йшли».

Заява Константинова про «забруднену воду» не підтверджена жодними компетентними дослідженнями. Ні українська влада, ні представники інших інституцій в Україні ніколи не повідомляли про наміри «отруїти воду для Криму». Позицією української влади є те, що постачання дніпровської води на півострів може бути відновлене тільки після деокупації Криму.

Як російська влада по воду ходила

Спроби протиснути питання відновлення постачання дніпровської води на півострів у міжнародних інстанціях російська влада та підконтрольні їй кримські чиновники робили й раніше.

У 2014 році Володимир Константинов звинувачував Україну у «водоморі» і вимагав міжнародних розглядів з цього приводу. Претензії на дніпровську воду він обґрунтував тим, що «кримчани будували Північно-Кримський канал, вода є такою ж нашою власністю, як і їхньою (материкової частини України ‒ КР)».

Водночас депутат Держдуми Росії Володимир Жириновський погрожував перекрити течію Дніпра для України, мотивуючи тим, що «якщо вони (українська влада ‒ КР) скоротили (постачання води ‒ КР) Криму, ми можемо скоротити всій Україні».

У листопаді 2016 року на засіданні Ради безпеки ООН представник Росії Петро Іллічов звинуватив Україну у «водній блокаді» Криму, наголосивши, що це «підриває права людини й низку міжнародних гуманітарних норм».

У відповідь тодішній постпред України при ООН (нині посол України в США) Володимир Єльченко сказав, що «початок деокупації Криму сприяв би позитивному вирішенню питання водопостачання».

Домогтися від України відшкодування збитків через відсутність постачання води в Європейському суді з прав людини намагався кримський рибокомбінат. Але в підсумку ця історія завершилася нічим.

Колишній член команди Сергія Аксенова, російський активіст Володимир Гарначук вважає, що за вододефіцит у Криму несе відповідальність російська влада.

«Наші (російські ‒ КР) чиновники самі обіцяли не доводити ситуацію до такого глухого кута. Після приєднання Криму навіть виділили 87,5 мільярда рублів на вирішення проблем водопостачання. Результати такі: за п'ять років через бардак і корупцію змогли використати лише третину виділених коштів і повністю закінчити лише два об'єкти із 37 запланованих. Третину проєктів досі проєктують, а водогін (з Росії до Криму ‒ КР) за 26 мільярдів рублів тягнуть шостий рік», ‒ пише він у своєму Telegram-каналі.

У зв'язку з цим Володимир Гарначук попереджає всіх, хто цього року збирається на відпочинок до Криму, про ризик «провести відпустку хоч і в морі, але без прісної води».