У столиці Чехії Празі 6 грудня оголосили результати третього конкурсу перекладачів з української мови на чеську. Вручення нагород відбулося у посольстві України в Чехії, де учасники та організатори мали можливість поділитися враженнями від конкурсу. Цього року учасники мали нагоду взяти участь у двох категоріях – поезії та прозі.
У категорії «Проза» для перекладу журі обрало два твори – оповідання Тетяни Малярчук «Жаби в морі», за яке авторка здобула німецьку літературну премію імені Інґеборґ Бахманн, та оповідання-спогад «Птахи останнього літа» Володимира Рафеєнка, чий роман «Довгі часи» нещодавно вийшов у чеському перекладі.
У поетичній категорії учасники мали можливість перекласти вірші Василя Стуса та Юрія Іздрика.
За результатами членів журі, перше місце в категорії «Проза» здобула Ева Реутова, друге – Петра Лібл, а третє місце посіли Кароліна Юракова та Патрік Фелчер.
У категорії «Поезія» вдалося визначити лише одну переможницю, нею стала Маркета Поледнікова.
Тереза Хланьова, голова Чеської асоціації україністів, відзначила, що рішення щодо переможця в поетичній категорії було дуже складним. «Минулого року з самого початку у мене були чіткі фаворити, але цього року при оцінювані їх не було. Було важко обрати переможця, тому що навіть кращий з двох перекладів не був повністю досконалим», – сказала вона.
Організатори кажуть, що розуміють, що перекладати поетичні твори набагато важче. А тому наступного року спробують покращити умови для участі, аби збільшити інтерес серед учасників у цій категорії.
«Можливо буде інша поезія без складних образів, які потрібно відтворювати з поетичної точки зору, а не лінгвістичної. Вони (учасники, – ред.) не мали потенціалу перекласти образ, бо вони не поети, адже інколи це перекладачі зовсім інших, віддалених професій» – поділилася враженнями з Радіо Свобода Ольга Перебийніс, богемістка та дружина Євгена Перебийноса, посла України в Чехії.
Україністка та членкиня Спілки перекладачів Ріта Кіндлерова також порадила перекладачам з української мови на чеську ретельно вибирати тексти для майбутніх перекладів та бути певним, що чеський читач готовий сприймати такі твори. Кіндлерова каже, що дуже багато українських книжок, які випереджають свій час, вийшли друком ще у 1990-х та не мали б шансів на успіх у Чехії.
«Мені дуже шкода, що не перекладається українська класична література – Франко, Леся Українка і врешті-решт Шевченко. У нас досі немає цілого «Кобзаря». Так, це робота на кілька років, але це виклик», – додала Ріта Кіндлерова.
Жодна мова світу не перебуває в такому державотворчому процесі, як українськаОльга Перебийніс
На думку Ольги Перебийніс, бути україністом – це теж певним чином виклик та місія. «Тому що зверніть увагу, жодна мова світу не перебуває в такому державотворчому процесі, як українська», – сказала Перебийніс, додавши, що схожий процес прожили чехи в період свого національного відродження та самоідентифікації.
Ольга Перебийніс також відзначила, що для неї з чоловіком дуже важливо, що такий конкурс існує. А у завершені своєї промови вона додала, що не зважаючи на мінливість світу, вона сподівається, що цей конкурс «буде константою».
Організаторам конкурсу також вдалося зв’язатися з письменником Володимиром Рафеєнком через відео-дзвінок та взяти коментар щодо його вражень від конкурсу. Письменник відзначив, що для нього дуже важливо, щоб його бачення подій почули не лише в України, але і в Європі.
«Бо я все ж таки читаю якісь переклади, я хочу щоб читали і мене, – сказав жартуючи письменник, – щоб знали про те, що наразі відбувається в сучасній українській літературі».
Єва Реутова, переможниця третього конкурсу перекладу з української мови на чеську, читає свій переклад оповідання українського письменника Володимира Рафеєнка «Птахи останнього літа».
Дякуємо та вітаємо!
Після оголошення результатів, учасники теж мали змогу поділилися враженнями від конкурсу та творів, які вони перекладати.
«Це було вперше, коли я перекладав художній український текст, але обидва тексти мені дуже сподобалися, як від Тані Малярчук, так від пана Рафеєнка», – сказав учасник конкурсу Патрік Фелчер.
Інша учасниця конкурсу Людмила Тисячна була вражена творами українських письменників та відзначила: «Коли я прочитала ці тексти, мене це настільки вразило, як він (Володимир Рафеєнко, – ред.) там каже, немов щось «щемливе у грудях». Це «щемливе» у мене було у грудях».
Минулого року учасники конкурсу перекладали уривок книги Артема Чеха «Точка нуль», а переможниця Кароліна Юракова отримала можливість перекласти цілу збірку, яка вийде друком за підтримки Плзенського краю. Наразі обговорюється ідея, щоб видання наступної книжки в рамках майбутнього конкурсу, профінансувала вже Україна.
Посол Євген Перебийніс у коментарі для Радіо Свобода відзначив, що наступного року організатори спробують зробити конкурс ще цікавішим та більш привабливим для участі.
«Три роки тому ми його придумали для підтримки української мови та україністів, які є тут у цій країні, щоб вони розуміли, що вони не даремно вивчали цю мову, цю культуру, що вони можуть реалізуватися в цьому та ще й отримати нехай і символічний, але приз», – сказав Перебийніс.
У бюджеті України на 2020 рік на програму підтримки перекладів творів української літератури іншими мовами передбачено більше 9 мільйонів гривень. Програма включає підтримку не лише перекладу, але також видання та популяризацію творів на книжкових ринках. Організатори сподіваються, що таким чином вдасться збільшити кількість української літератури за кордоном.
Конкурс перекладачів з української мови на чеську проводиться втретє за підтримки Чеської асоціації україністів, Інституту східноєвропейських досліджень Карлового університету та посольства України в Чехії. Цього року до організаторів вперше долучилася Спілка перекладачів Чеської Республіки.
Організатори відзначають, що інтерес до конкурсу поступово зростає – цього року для участі було надіслано 15 перекладів.
