(Рубрика «Точка зору»)
Президент України Володимир Зеленський назвав видачу Міжнародним кримінальним судом (МКС) ордера на арешт Володимира Путіна початком історичної відповідальності російського президента за злочини в Україні. Але цей ордер – насамперед юридична відповідальність із політичними наслідками.
Сам факт видачі ордера – свідчення повного ігнорування Володимиром Путіним норм права як такого. Насправді притягнути до відповідальності главу держави не так вже й просто. Необхідно мати достовірні докази безпосередньої причетності до скоєння злочинів, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Але Путін і тут допоміг слідству.
Він запросив до свого кабінету Марію Львову-Бєлову, уповноважену президента Росії з прав дитини, та буквально під телевізійні камери обговорив із нею депортацію українських дітей. При цьому уповноважена дякувала начальнику за сприяння цій депортації, а він підтверджував, що зацікавлений у продовженні діяльності чиновниці.
Дурість та нахабство
Зрозуміло, що Марія Львова-Бєлова – зовсім не та постать, з якою російський президент може серйозно щось обговорювати. Її присутність на прийомі у Путіна була обумовлена виключно зйомкою пропагандистського телевізійного сюжету із президентом Росії у головній ролі.
В оточенні президента РФ, та й сам Путін, не задумалися, що створюють доказовий матеріал для МКС
Але при цьому ніхто в оточенні президента РФ, та й сам Путін навіть на мить не задумалися, що створюють доказовий матеріал для Міжнародного кримінального суду. Можна, звичайно, припустити, що оточення Путіна спеціально підставило президента, який, незважаючи на юридичну освіту, ніколи не демонстрував компетентність у юриспруденції. Але насправді це дурість та нахабство.
«Чорна мітка» для Путіна
Можуть заперечити, що реальних наслідків рішення Міжнародного кримінального трибуналу для Путіна не буде. Росія не визнає його юрисдикції, рішення суду викликало обурення російських чиновників та погрози пропагандистів.
Завжди іноземні колеги замислювалися, чи варто їм спілкуватися із фігурантом кримінального провадження
Однак Путін – аж ніяк не перший голова держави, який стає підслідним Міжнародного кримінального суду. І практично завжди рішення МКС суттєво обмежували міжнародну активність підслідних. Практично завжди іноземні колеги замислювалися, чи варто їм продовжувати спілкуватися із фігурантом кримінального провадження чи надіслати замість себе голову уряду чи міністра закордонних справ. Практично завжди еліти – навіть у найтоталітарніших і корумпованих країнах – сприймали рішення суду як сигнал власного неблагополуччя.
Політичний час Путіна починає повільно сипатися, як пісок із годинника
Звичайно, зараз все буде так, ніби цього рішення не було. Російські чиновники змагатимуться у викритті Міжнародного кримінального суду та погрожуватимуть суддям, які винесли рішення про затримання «національного лідера». Голова КНР обійматиметься із президентом Росії в Москві і навіть не згадає про ордер на арешт. Однак політичний час Володимира Путіна починає повільно сипатися, як пісок із годинника. І що найважливіше – Путін, який завжди уважно стежив за долею диктаторів, це чудово розуміє. Він знає, що суд у Гаазі виписав йому «чорну мітку».
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
