Спостерігачі ОБСЄ – єдині представники міжнародної спільноти на окупованому Донбасі. СММ, використовуючи безпілотники, фіксує російську військову техніку на сході України. Але представникам місії цілеспрямовано заважають працювати – в угрупованні «ДНР» бойовикам навіть видали спеціальну інструкцію – як обмежувати пересування патрулів.
29 травня у підконтрольному бойовикам угрупованні «ДНР» Новоазовську безпілотник ОБСЄ зафіксував російський комплекс радіоелектронної боротьби РБ-636 «Свет-КУ». Фотографію техніки опублікувала міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm.
Всі наші партнери мають можливість використовувати ці дані і вимагати від Російської Федерації пояснити появу цих систем на ДонбасіЄвген Цимбалюк
«За допомогою радіоелектронної розвідки ми можемо визначити, де знаходяться опорні пункти, де є які комунікації, і це в сучасній війні – одна з основних розвідок саме безпосередньо на полі бою», – розповідає спікер спільноти InformNapalm Михайло Макарук.
«З моменту підтвердження цих даних з боку СММ ОБСЄ, вони вважаються офіційно підтвердженими, істиною в останній інстанції. І одразу всі наші партнери мають можливість використовувати ці дані офіційно і, ґрунтуючись на них, задавати незручні питання Російській Федерації, вимагати від Російської Федерації пояснити появу цих систем на Донбасі», – розповідає постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євген Цимбалюк.
Три місяці тому ОБСЄ вперше на Донбасі виявила російську радіолокаційну станцію 51У6 «Каста-2Е1». Журналісти Радіо Донбас Реалії зясували, що РЛС у районі Бугаївки Луганської області прикривала розташовані поруч полігон і базу зберігання військової техніки.
Опираючись на звіти ОБСЄ за допомогою супутникових фото, можна знаходити місця, де зберігається техніка бойовиківОлександр Демченко
«Зазвичай у звітах ОБСЄ не вказано точне місце розміщення баз техніки чи полігонів, точної кількості техніки, і можна просто опираючись на ці звіти вже за допомогою супутникових фото знаходити місця, де зберігається техніка», – розповідає журналіст Радіо Донбас Реалії Олександр Демченко.
Таким чином вдалося визначити близько 10 полігонів та баз зберігання техніки незаконних угруповань «ЛДНР». Зокрема в районі Алчевська і Хрустального (колишній Красний Луч), Дебальцева, Горлівки і декількох невеликих населених пунктів.
«З танками складніше, тому що на неякісних супутникових знімках не завжди визначиш, де там Т-72, де Т-64. А от, наприклад, буксировану артилерію, МСТА-Б від «Рапіри» відрізнити можна, тому що вони добре відрізняються за розміром. Так само точно можна і самохідні артилерійські системи визначати – це здебільшого «Гвоздики», їх якраз і фіксують», – розповідає Олександр Демченко.
Побачити подібні бази техніки не з повітря спостерігачам ОБСЄ зазвичай не вдається. Причому мова йде про цілеспрямоване обмеження роботи місії незаконними угрупованнями «ЛДНР».
Із власних джерел Донбас Реалії отримали офіційну переписку так званого «міністерства закордонних справ» угруповання «ЛНР» і фейкового представництва «ДНР» у спільному центрі контролю та координації. У цих документах йде мова про «Пам'ятку щодо порядку спілкування з представниками СММ ОБСЄ».
І там бойовикам на блокпостах, різноманітних КПП, полігонах дали чіткі інструкції – за неузгодженим маршрутом патруль не пропускати ні за яких обставин. Є там, до речі, окремо і про район Новоазовська, де безпілотник виявив вже згаданий РБ-636 «Свет-КУ». Туди спостерігачів пропускати категорично заборонено, оскільки там розташовані закриті режимні об'єкти.
«Як ми бачимо зі звітів ОБСЄ і офіційних відгуків, робота наземних спостерігачів на території окупованих територій України є недієздатною, оскільки бойовики часто блокують, не допускають, погрожують зброєю, що фіксувалось неодноразово. Тому місія ОБСЄ переформатувалася. Вони діють зараз за допомогою безпілотних літальних комплексів. Проте вони теж піддаються ризикам і впливам», – розповідає Михайло Макарук.
У відповідь на запит Донбас Реалії в СММ ОБСЄ повідомили, що БПЛА місії майже щодня потрапляють під обстріл стрілецької зброї з обох боків лінії розмежування і зазнають впливу перешкод сигналу GPS. Від початку року вже 750 таких випадків.
БПЛА СММ дальнього радіусу дії за останні місяці стикаються із перешкодами сигналу у 85% польотівОБСЄ
«Особливе занепокоєння викликають випадки, що впливають на роботу БПЛА СММ дальнього радіусу дії, що за останні місяці стикаються із перешкодами сигналу у 85% польотів. Глушіння впливає на безпеку польотів та час від часу спонукає здійснювати аварійне приземлення БПЛА дальнього радіусу дії», – йдеться у відповіді СММ ОБСЄ на запит Донбас Реалії.
«Безпілотники дальнього радіусу дії спроможні спостерігати за регіонами, прилеглими до тимчасово неконтрольованого українсько-російського кордону, і це дуже важливо. Питання про відкриття додаткових передових патрульних баз СММ ставиться українською стороною постійно, але через відсутність безпекових гарантій це питання поки що не зрушило з місця. Всі «конвої», всі так звані «гуманітарні конвої», пересування техніки і все інше, все відбувається через неконтрольований українсько-російський кордон», – розповідає Євген Цимбалюк.
Цікаво, що мандат місії поширюється на всю Україну. Загалом в СММ зараз 715 спостерігачів, близько 550 – на сході країни. З-поміж них, до речі, 35 росіян. За словами експерта Національного інституту стратегічних досліджень Валерія Кравченка, у різний час їхня кількість доходила до 20 відсотків і це викликало сумніви в обєктивності місії. Та й сам мандат прописано у березні 2014 року і з того часу продовжується без змін.
Той мандат, який отримала СММ ОБСЄ, не відповідає природі конфлікту, який є заразВалерій Кравченко
«Та функція, яка була визначена спочатку для СММ ОБСЄ, і той мандат, який отримала СММ ОБСЄ – він не відповідає, мабуть, природі конфлікту, який є зараз. Ми повинні розуміти, що ОБСЄ – це 57 країн і Росія серед них. Відповідно, це мандат фактично для громадянської війни в Україні», – зазначає Валерій Кравченко.
В ОБСЄ домінує правильна точка зору, що Росія і Україна є сторонами у конфлікті, а посередником є ОБСЄЄвген Цимбалюк
«Російська Федерація намагається політично нав'язувати свій наратив. Наратив, що це внутрішній конфлікт в Україні, що Києву треба говорити виключно з Донецьком і Луганськом, а Росія буде виступати разом з ОБСЄ посередником. Я хочу сказати, що цей наратив у них не проходить і ця інтерпретація мандату чи інших якихось документів, текстів, вона не сприймається в ОБСЄ. Домінує правильна точка зору, точка зору, що Росія і Україна є сторонами у конфлікті, а посередником є ОБСЄ», – розповідає Євген Цимбалюк.
У березні мандат СММ продовжили ще на рік. Через позицію Росії зробили це в останній момент. Ще одна важлива деталь – спостерігачі ОБСЄ перебувають також на кордоні з непідконтрольною нині уряду України частині Донбасу – на російських пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк». Загалом 22 людини на понад 400 кілометрів кордону. Росія постійно блокує спроби розширити місію. А наприкінці травня її мандат узагалі замість звичних 4 місяців продовжили лише на два.
