Президент Європейської ради Шарль Мішель у телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним наголосив, що відносини між Європейським союзом і Росією перебувають на низькому рівні, і така ситуація, чи й її подальше погіршення, не є в інтересах жодної сторони.
Як мовиться в повідомленні Євросоюзу про цю розмову, Мішель поінформував Путіна, що Європейська рада в травні обговорювала Росію і «засудила нелегальну, провокаційну і деструктивну діяльність Росії проти ЄС, країн-членів та проти інших».
Окремо Мішель написав у твітері, що відносини між сторонами можуть поліпшитися тільки в тому разі, «якщо Росія припинить деструктивну поведінку».
У повідомленні Кремля про цю ж розмову теж наведено слова Путіна, що нинішній стан відносин «не можна вважати задовільним».
Крім того, заявили в ЄС, співрозмовники обговорили становище в Білорусі, причому Мішель повторив Путіну оцінку Євросоюзом примусової посадки білоруською владою пасажирського літака і повідомив про санкції, які ЄС наклав після того інциденту. Також чільний представник ЄС наголосив на необхідності звільнити політичних в’язнів у Білорусі, зупинити репресії і почати всеосяжний національний діалог.
Путін, за повідомленням Кремля, зі свого боку заявив про «контрпродуктивність» санкцій, як і «будь-яких спроб втручання у внутрішні справи» Білорусі.
Ішлося в розмові і про Україну. Президент Європейської ради, як повідомили в Брюсселі, повторив непохитну підтримку з боку ЄС незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах і наголосили на співвідповідальності Росії за повне виконання мінських домовленостей.
Російський керівник натомість продовжував твердити про те, що не Москва, а Київ має виконувати домовленості.
Він також вкотре повторив лінію Кремля про необхідність налагоджування «прямого діалогу» Києва з «Донецьком і Луганськом», маючи на увазі тамтешні підтримувані Росією адміністрації незаконних сепаратистських збройних угруповань «ДНР» і «ЛНР», які в складі російських гібридних сил окупували частину Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними; Росія робить вигляд, ніби то не вона веде агресію проти України і не є стороною конфлікту, і вимагає від Києва домовлятися зі згаданими маріонетковими адміністраціями.
Путін також традиційно заявляв і про бажання Москви про «правове оформлення особливого статусу Донбасу» (який уже оформлений українським законом про особливості місцевого самоврядування на тих територіях після їхньої деокупації).
Відносини між Європейським союзом, як і більшою частиною західного світу, з одного боку і Росією з іншого різко погіршилися 2014 року, коли Росія нелегально окупувала український Крим, а потім почала гібридну агресію на частині сходу України і відтоді далі погіршувалися багато разів із багатьох різних причин. Одним із останніх випадків стало викриття, що вибухи на складах боєприпасів у Чехії 2014 року, внаслідок яких загинули дві людини, влаштували агенти російської військової розвідки, відомої як ГРУ. Росія й далі заперечує причетність. Після низки дипломатичних суперечок і взаємного вислання працівників посольств Росія офіційно внесла Чехію в перелік «недружніх держав», поруч зі США.
