Вже за 10 років українська бойова авіація перестане літати. Тому шукати заміну радянським літакам потрібно вже зараз. Офіційно продавати авіатехніку Україні поки ніхто не готовий, але з'явилися повідомлення про те, що Франція може дати кредит на купівлю своїх винищувачів Dassault Rafale. Що це за літак, які ризики може мати рішення на користь французької техніки і що має зробити Київ, щоб отримати пропозиції з інших країн?
7 квітня на авіабазі Еглін у США військові офіційно представили новий літак – F-15EX. Літак нещодавно завершив випробування і отримав ім'я – Eagle II.
Тамтешні військові лише починають його закуповувати, але мають конкретні плани про його майбутнє – їх під час презентації озвучив помічник секретаря ВПС США із закупівель, технологій і матеріально-технічного забезпечення Дюк Річардсон:
«Для ВПС вироблять 144 літака F-15EX, щоб замінити флот F-15C, строк життя яких майже завершений. 75% з них літають попри перевищення термінів експлуатації, а 10% – на землі, через проблеми з цілісністю корпусу. F-15EX буде ключовим елементом тактичної авіації на десятиліття, доповнюючи літаки 5-го покоління».
Саме F-15EX, а також F-16 і шведський Jas-39 Gripen – це літаки, серед яких українські повітряні сили хотіли б отримати у майбутньому.
Вирішення цієї проблеми відкладати вже нікуди – про це нещодавно розповідав народним депутатам командувач Повітряних сил ЗСУ Сергій Дроздов:
Цецивілізаційне рішення. Воно не робиться швидко, воно не робиться по закритій процедуріАндрій Загороднюк
«Розмова або напрямки державної політики в плані модернізації і закупівлі новітнього не стояли за рахунок того, що в нас був великий об’єм надлишкової техніки. Ми прогнозуємо, що протягом наступних 10 років нам доведеться вивести з бойового ладу основні бойові зразки техніки».
Але бажання українських військових отримати авіатехніку це одне, а готовність країн-виробників, яких у світі не так вже й багато, її продавати – зовсім інше. Парадоксально, але Україні потрібно поспішати у вирішенні питання, в якому поспіх – недоречний.
«Ті офіцери, які зараз служать, вони, фактично, будуть працювати тільки на цій платформі. Всю свою кар’єру практично. Це, таке, цивілізаційне рішення. Воно не робиться швидко, воно не робиться по закритій процедурі. Це має бути дуже чітке розуміння – чому була обрана та чи інша платформа», – каже ексміністр оборони України Андрій Загороднюк.
Проте він уточнює, що питанням оновлення флоту літаків в час свого перебування на посаді щільно не займався:
«Тактичної авіації – ні. Тому що ми не вважали це першим пріоритетом. Ми вели деякі переговори щодо протиповітряної оборони і велику кількість переговорів по кораблям для ВМС. Справа в тому, що пропозиції – вони не надходять просто як: знаєте, один раз відкрили конверт, подивилися пропозиції і прийняли рішення. Це переговорний процес. Він досить довгий. І його треба вести. Це все комерційні та політичні переговори», – пояснює Андрій Загороднюк.
Першу можливу пропозицію про придбання бойових літаків Україна може отримати від Франції. Нібито під час візиту Емануеля Макрона до Києва це буде топ-темою перемовин з українським президентом Володимиром Зеленським. Втім, глави двох держав екстрено зустрілися у п'ятницю, 16 квітня – зокрема через російські війська поблизу українського кордону:
«У нас з ним (Емануелем Макроном, – ред.) дійсно теплі – тепліші ніж погода, відносини. Питань дуже багато. Питання сладні. Зустріч одна, а питання складні», – відповідав щодо предмету перемовин Володимир Зеленський вже після їх завершення.
Чи йшлося про літаки – невідомо. Але навіть повідомлення у французьких ЗМІ –неочікуване, адже офіційний Париж озброєння Києву до цього не продавав – понад те летальне, як літаки Dassault Rafale.
«З технічної сторони літак, звісно, хороший. Він багатофункціональний. Має широкий спектр озброєння – може використовувати озброєння як і європейського виробництва – наприклад концерну MBDA, так і американського. За рахунок того, що на нього немає такої великої черги і є велике бажання Франції їх продати – теоретично Україна могла б їх отримати дуже швидко по часу. Тому що якщо ми купуємо новий F-16, то нам потрібно чекати роки 4, поки його фізично нам поставлять. У випадку з «Рафалями» це, очевидно, буде набагато швидше. Якщо держава прийме таке рішення», – розмірковує головний редактор сайту MILITARYAVIATION.IN.UA Денис Томенчук.
Країн-операторів Dassault Rafale у світі не так багато – окрім французьких ВПС це Катар, Єгипет, Індія та Греція. Остання підписала контракт взимку цього року – за 18 літаків – 6 нових і 12 вживаних, підготовку екіпажів і сервіс заплатять 3 мільярди доларів. Для чого він військовим пояснює відставний генерал-лейтенант грецьких збройних сил Іппократіс Даскалакіс:
«Цей літак має багато характеристик, які, теоретично, нададуть нам перевагу у повітрі – хоча б часткову. Це базується на комбінації хорошого озброєння літака та інших систем. Rafale має певну перевагу над F-16 сусідньої країни. Це те, що стосується військової частини питання. Якщо говорити про політичну – так, це правда, що Франція дипломатично підтримує нас у тертях з Туреччиною. Що стосується ціни – так, вона вища приблизно на 30% у порівнянні з ціною F-16. Але важко порівнювати – усе залежить від конфігурації».
Для придбання літаків Франція, нібито, готова виділити Україні кредит у півтора мільярди євро – це близько трьох річних бюджетів ЗСУ на закупівлю озброєння. Україні потрібно понад сімдесят літаків, а ціна одного Rafale може досягати двохсот мільйонів доларів – придбання техніки стає тривалим економічним і політичним союзом. А покращення взаємин із Францією для України – пріоритет, вважає Андрій Загороднюк:
«Я не говорю про те, що ми Франції маємо давати кращі умови, ніж іншим виробникам, але дійсно співпраця з Францією для нас надзвичайно важлива. І той факт, що в нас є вже по лінії Міністерства внутрішніх справ позитивний досвід (контракт на закупівлю гелікоптерів Airbus та катерів OCEA – ред.) – це багато про що говорить. Нам потрібна підтримка Франції для вступу в НАТО в першу чергу, для підтримання санкцій проти Росії і так далі».
Ми отримали літак, що повністю незнайомий для нашого опонента і з зовсім іншими характеристиками, аніж F-16.Іппократіс Даскалакіс
Втім, є і ризики – сварка між країнами після придбання літаків може прикувати авіацію до землі. З тією ж Грецією Франція співпрацює вже три десятиліття. Спочатку грецькі пілоти літали на Mirage 2000, а тепер просто оновлюють техніку. Що цікаво, крім Rafale там на озброєнні є американські F-16 – попри те, що більшість країн воліють мати на озброєнні один тип літака. Специфіку такого рішення пояснює Іппократіс Даскалакіс:
«Звісно, це створило певні проблеми – особливо у підтримці двох різних літаків. Але надало нам певну тактичну і оперативну перевагу – ми отримали літак, що повністю незнайомий для нашого опонента і з зовсім іншими характеристиками, аніж F-16. Також потрібно мати на увазі, що зараз відбувається модернізація грецьких F-16. Це означає, що частина літаків не функціонує під час виконання цих робіт. І Rafale зможуть перекрити цей пробіл на визначений час».
Важливий нюанс – французькі Rafale українські військові як заміну радянським літакам не розглядали взагалі. Дивилися, передовсім, на американські F-15 і F-16. Що логічно – Вашингтон вже постачає летальне озброєння Києву, але не таке суттєве, як бойова авіація.
«Стрибок від Джавеліна, який, усього-на-всього, лише протитанкова система до бойового літака – це значний стрибок. І є багато запитань, що із цим пов’язані. Як ви знаєте, і адміністрація, і президент Байден в минулому були занепокоєні корупцією в Україні, зусиллями, які Україна має докласти, аби показати, що з нею борються. Для України важливо чути і розмовляти з новою адміністрацією, розуміти, що її непокоїть і так само розуміти власну роль», – вважає ексзаступник міністра оборони США з питань НАТО та Європи Джим Таунсенд.
Щорічно США виділяють сотні мільйонів доларів для допомоги Україні на різну техніку. І експерти кажуть, що якщо і закуповувати літаки – то у США. І чи не вплине вибір виробника з іншої країни на взаємини з Вашингтоном? Андрій Загороднюк вважає, що тут треба діяти виважено:
«Будь-який вибір треба робити коректно. Ми не можемо вибирати без тендеру. Ми не можемо обирати без процедури розглядання технічних характеристик і комерційних умов. Хтось може сказати – треба купувати шведські літаки Gripen. І все –пішли. І з ними проводяться переговори. І якось обирається ця платформа. І далі, так би мовити, рішення зроблено. Це абсолютно неправильний підхід і цей підхід – він дійсно засмучує партнерів дуже сильно. Тому це має бути відкритий процес».
Джим Таунсенд додає – вибір що купувати – питання потреб і пріоритетів кожної країни:
«Ми не уникаємо хорошого суперництва. Адже, врешті, це суверенне рішення покупця – що йому потрібно. Чи відповідає літак вимогам, враховувати фінансування і політичні відносини, які починаються після військових контрактів. Наприклад між повітряними силами двох країн – адже льотчики тренуються разом. Це частина пропозиції. США і Франція були б хорошими суперниками і було б цікаво поглянути чия пропозиція перемогла. Якщо ми досягнемо цієї точки – але адміністрація, як мені здається, поки до цього не готова».
В будь-якому випадку нам потрібно перебудовувати інфраструктуру для експлуатаційних вимог цих літаківДенис Томенчук
Експерт припускає, що США могли б виділити окреме фінансування для придбання літаків – але знову ж, згадує про боротьбу із корупцією.
«Був схожий пакет для Польщі 15-20 років тому. Коли Польща купувала перші F-16. Це можна зробити законодавчо, аби виділити фінансування. Поза межами програм підтримки, що вже існують. Окрема річ. Тобто є шляхи, як це профінансувати, якщо ми вирішимо це зробити. Це рішення адміністрації».
Тим часом в української авіації є і більш буденні проблеми. Літаки зберігають під відкритим небом – ангарів майже немає. Взимку цьогоріч, на бойовому чергуванні був випадок обледеніння Міг-29. А військові аеродроми давно вимагають капітального ремонту – торік на них виділили трохи більше 10% від необхідного бюджету. І це таке собі «домашнє завдання» для України перед отриманням літаків.
«В будь-якому випадку нам потрібно перебудовувати інфраструктуру. А саме: перебудовувати злітні смуги, руліжні доріжки, ангари, технічні споруди, місця зберігання техніки. Всі допоміжні споруди і інфраструктуру, потрібно переробляти для експлуатаційних вимог цих літаків. Цей період реконструкції триває в той час, коли держава очікує постачання винищувачів. Тобто якщо ми, наприклад, в 2022 році підписуємо контракт на закупівлю F-16 в США, ми розуміємо, що отримаємо літаки в 2026 році. Відповідно, за цей час відбувається модернізація інфраструктури», – пояснює Денис Томенчук.
В Україні сподіваються, що поява пропозиції літаків від Франції, хоч і лише у ЗМІ, підштовхне і інших світових виробників – аби була змога обирати. Адже важливо не лише придбати літаки, а й мати достатньо ресурсів для їх експлуатації.
