Фіни мають бути вдячними Україні за можливість приєднатися до НАТО та за те, що цьому не може силою перешкоджати Росія – таку думку в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» висловив журналіст, головний редактор та генеральний директор фінського медіахолдингу Lännen Media Матті Посіо. Він розповів про те, чи підтримає Фінляндія членство України в ЄС та НАТО, про відмову його країни від російського газу та нафти й можливе падіння режиму Путіна.
Lännen Media – спільне підприємство, яке об’єднує кілька газет. Аудиторія холдингу становить 1,3 мільйона читачів, при цьому в Фінляндії живе п’ять з половиною мільйонів людей.
Чим Фінляндія завдячує українцям?
Фінський журналіст Матті Посіо подякував українцям за стримування Росії та майбутній вступ його країни в Північноатлантичний блок.
Україна бореться й захищається вже 8 років. Якби цього не було, зрозуміло, що був би Радянський Союз 2.0 – саме те, чого хотів Путін
– Чому фіни мають бути вдячні за свій вступ до НАТО українцям? Україна бореться й захищається вже 8 років. Якби цього не було, зрозуміло, що був би (відновлений – ред.) Радянський Союз 2.0 – саме те, чого хотів Путін (президент РФ – ред.) та його еліта. Тоді б те, що почалося проти України, тривало б у країнах Балтії, у нас та скрізь. Ще ми маємо бути вдячними українцям за те, що тепер Росія дуже слабка. Вона просто влипла в Україні, й оборонні сили та народ України її притримують. Щоб Росія кинула якісь війська в бік Фінляндії – сьогодні той момент, коли це неможливо.
«НАТО – найбезпечніше місто. Західніше вже нікуди»
Упродовж 77 років, з часів закінчення Другої світової війни, Фінляндія залишалася позаблоковою державою. Журналіст Посіо розповідає, що більшість населення підтримувала нейтральний статус країни. Думки людей кардинально змінилися після того, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України. 18 травня 2022 року разом із Швецією Фінляндія подала заявку на вступ до НАТО.
У нас західна демократія, і ми ніколи не сприймали й не схвалювали те, що хтось хоче ділити Європу
– Ми називали НАТО нашою опцією. Ми належимо до групи західних держав, ми – в Європейському союзі ще з 1995 року, тобто нейтральними ми, звичайно, давно не були. Завжди головним було те, що справи Фінляндії все ж таки вирішують фіни. У нас західна демократія, і ми ніколи не сприймали й не схвалювали те, що хтось (президент Росії Володимир Путін – ред.) хоче ділити Європу й намалювати там якісь сфери впливу. Наприкінці минулого року Путін широко махнув рукою, мовляв, більше ніякі держави на кордоні з Росією не мають права вступати до НАТО, і це нібито вирішуватиметься у Москві, а не у Гельсінкі. От це перший (поворотний – ред.) момент. А другий момент – це коли Путін та Росія напали на суверенну державу. Для нас (у Фінляндії – ред.) стало зрозуміло, що іншого вибору не залишилося, ніж вступити до НАТО.
Голова медіахолдингу називає майбутнє членство Фінляндії в альянсі «кульмінацією її шляху на Захід».
– Притягли туди й шведів з нами. Для них, можливо, це не так важливо: вони вже понад 200 років є нейтральною державою й не так сильно зворушені були, як ми.
«Алло, президенте Путіне»
Напередодні подання заявки про вступ до НАТО президент Фінляндії Саулі Нійністе телефонував Володимиру Путіну. Як зазначають у пресслужбі фінського лідера, розмова «була прямолінійною і без загострень».
«Новини Приазов’я» запитали в журналіста Матті Посіо, навіщо президент Фінляндії попередив Путіна про наміри своєї країни?
Ми маємо 1360 км загального кордону з Росією. Якщо подивитися на мапу, то стає зрозуміло, що там будуть речі, які треба буде обговорювати
– Це дуже фінська поведінка. Нійністе пояснив, що він та Фінляндія – не ті, хто мовчки тікає під захист НАТО. Адже ці чоловіки (Нійністе та Путін – ред.) розмовляли один з одним багато років. Ми маємо 1360 км загального кордону з Росією. Якщо подивитися на мапу, то стає зрозуміло, що там будуть речі, які треба буде обговорювати. Чи то буде Путін, чи то буде хтось гірший – ми до цього точно готові.
За словами Посіо, голова його країни схильний говорити прямолінійно.
– Нійністе хотів йому (Путіну – ред.) сказати в обличчя: «Все, дивись у дзеркало, це відбувається не через нас. Ми могли б продовжувати попередню політику – вона нас влаштовувала. А тепер, після цих слів (ультиматуму Росії про нерозширення НАТО – ред.), після цих справ (повномасштабного вторгнення в Україну – ред.) у нас іншого вибору немає». – І це треба все-таки говорити в обличчя. Я це підтримую.
У травні цього року перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський прокоментував можливий вступ Фінляндії та Швеції до НАТО.
«Якщо на цих територіях з’являться підрозділи НАТО, ці території стануть мішенню – або можливою мішенню – для удару», – заявив він.
Ми запитали журналіста Посіо, як у Фінляндії реагують на те, що можуть стати об’єктом російської агресії.
Членство в НАТО – це дуже крута та сильна перешкода тому, щоб навіть думати про напад
– Потенційною ціллю Росії тепер може стати будь-хто, попри те, до яких альянсів входить країна. І все-таки членство в НАТО – це дуже крута та сильна перешкода тому, щоб навіть думати про напад на нас.
Водночас Фінляндія готується відвернути гібридну загрозу з боку Росії. Зокрема, для запобігання незаконній міграції фінська сторона планує побудувати паркан на кордоні з РФ.
«Ера торгівлі з Росією остаточно скінчилася»
Фінська компанія Fennovoima розірвала контракт із «Росатомом» на будівництво атомної електростанції «Ханхіківі-1». Про це повідомлялось на початку травня. Контракт на проєкт у сім мільярдів євро уклали 2013 року. Його супроводжувала угода на постачання ядерного палива на 450 млн євро.
Головний редактор фінського медіахолдингу Lännen Media Посіо називає цей проєкт помилкою.
– У ньому брали участь усі найголовніші фінські політики. Існувала думка, що якщо ми співпрацюватимемо, торгуватимемо, то це якось пов’яже нас з Росією, і Росія не робитиме дурниць і не починатиме агресії. Але (Путін – ред.) все це викинув на смітник у кінці лютого. І нарешті проєкт атомної станції на півночі закрили. Ми (Lännen Media – ред.) писали на початку року, що реактор для цієї атомної станції «Росатом» мав замовляти у компанії, розташованій у Краматорську (на заводі «Енергомашспецсталь» – ред.). Потім уже росіяни розбомбили місто – залізничний вокзал і, здається, сам завод.
Посіо вважає, що Фінляндія мінімізує торгівлю та інші економічні відносини з Росією.
– Усе, терпець урвався – ця ера (співпраці з Росією – ред.) для нас закінчилася. Гадаю, остаточно.
«Ні – російським газу та нафті»
Фінляндія відмовилася платити за російський газ у рублях – наприкінці травня Росія припинила постачання палива в цю «недружню» для неї країну.
В енергетичному балансі Фінляндії доля газу становить близько 5%. Матті Посіо розповів «Новинам Приазов’я», що фіни здебільшого використовують геотермальне опалення для будинків.
Нафту купували в Росії, але це добігає кінця
– У Фінляндії ніхто газом себе не гріє і гречку не варить, тож у нас газу дуже мало використовують. Нафту купували в Росії, але це добігає кінця. А газ переважно був важливим для певних підприємств у Фінляндії, які розташовані біля (газової – ред.) труби: це пекарні, якісь заводи, але не вся промисловість. Пекарню, приміром, можна перевести на інший вид енергії.
Фінські політики навіть не розглядали можливості платити за російський газ у рублях, каже журналіст.
– Це така фінська примха: ми хочемо все робити у відповідності до договору. Щоб жити за цією угодою та щоб інші жили так, як там записано.
Посіо передбачає руйнування сировинної економіки Росії через війну в Україні. На його погляд, путінська агресія підштовхнула Європу до швидкого пошуку альтернативи російським газу та нафти.
Коли закінчиться залежність Європи від вичерпних видів енергії з Росії, ніхто вже до цих ресурсів не захоче повертатися
– У Європи вже був план перейти на «зелені» види енергії, але наш геній Путін зробив так, аби ЄС скоріше ухвалював ці рішення. Коли закінчиться залежність Європи від вичерпних видів енергії з Росії, ніхто вже до цих ресурсів не захоче повертатися. Тож з основним доходом Росії буде покінчено. Плюс стагнація в адміністрації, плюс бункер у Путіна нарешті все-таки обвалиться рано чи пізно, так чи інакше.
Відновлення України після війни з Росією
Як повідомляли ЗМІ, Фінляндія конфіскувала майно російських олігархів та компаній, які потрапили під західні санкції. Його загальна вартість оцінюється у 76 мільйонів євро. Ми поцікавилися в медійника, яка ймовірність того, що згодом Фінляндія передасть ці активи на відновлення України.
У нас ще багато чого можна було б конфіскувати, бо гроші російських олігархів тут є
– У мене немає готової відповіді. Думаю, що у нас ще багато чого можна було б конфіскувати, бо гроші російських олігархів тут є. Але у нас у законодавстві дуже сильно захищене право на приватну власність, і законодавство не дозволяє просто так (відібрати майно – ред.). Ну, правова держава, розумієте? Не може президент чи прем’єр-міністр хапати чиюсь власність. Має бути законодавча база, і зараз, наскільки я розумію, політики про це розмірковують, як можна було б (розвʼязати – ред.). Було б дуже символічно та правильно саме ті гроші переказати на захист України.
Підтримка України в ЄС та НАТО
Відповідно до опитувань громадської думки, 66% жителів Фінляндії підтримують вступ України до Євросоюзу. Ми поцікавилися в Матті Посіо, чи схвалить фінська влада надання Україні членства.
Триває війна, і перша річ для всіх – закінчити бойові дії, щоб більше не вбивали людей
– Наразі питання в Європейському союзі так конкретно не порушується. Бо триває війна, і перша річ для всіх – закінчити бойові дії, щоб більше не вбивали людей. За цими опитуваннями у Фінляндії народ відкриватиме дорогу (Україні до ЄС – ред.), а політики завжди прислухатимуться до народу. З іншого боку, насправді я не хочу потрапити до пастки й обіцяти українцям все й відразу.
Посіо говорить: якщо Фінляндія опиниться в НАТО, то «виступатиме за приєднання України до альянсу».
– Точно не будемо «Туреччиною», яка перешкоджатиме (йдеться про заперечення Туреччини щодо вступу в альянс Фінляндії та Швеції – ред.)
«У Росії та України – дві різні долі»
Журналіст, головний редактор та голова медіахолдингу Lännen Media пророкує Україні європейське майбутнє, а Росії – забуття.
– Якщо подивитися трохи далі в майбутнє, то Україна дійсно буде частиною Європи, яку всі знатимуть не через корупцію, а як країну, яка будуватиметься наново, якщо не всім світом, то дуже багатьма державами. Це не можна порівнювати з Росією, в майбутньому якої я жодного вогника світла не бачу. Дві різних долі в України та Росії.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
