Чи залишила Росія свої плани зі створення «ХНР» або «Новоросії» на півдні України? Нащо російська армія знищує промисловий потенціал України, зокрема завод «Азовсталь» у Маріуполі, якщо планує окупувати ці території? Яка ймовірність, що російські війська залишать Херсонщину, так само як пішли під тиском ЗСУ з півночі України? Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» поставив ці запитання журналісту-розслідувачу, головному редакторові видання Bellingcat Христо Грозєву.
– Якими є плани Росії на південь України? Що з проєктами «Херсонська народна республіка» та «Новоросія»?
– Було дуже багато різнобічних пропозицій, як це зробити (від'єднати південь від решти України – ред.). У кожного була своя ідея: у ГРУ (Головного розвідувального управління Генштабу ВС Росії – ред.) була своя ідея, у ФСБ була своя ідея. Тепер, швидше за все, немає довіри до жодного із запропонованих варіантів. Якщо взагалі йтиметься про сепаратний статус так званої «Херсонської народної республіки», то це буде (зроблене – ред.) прямим указом (президента Росії Путіна – ред.) і жодних референдумів не проводитиметься. От зараз так усе це виглядає.
«Кожен день уповільнення наближає перемогу України у війні»
– Якою є ймовірність, що російська армія піде з півдня України так само як вона пішла з Київської області?
– Не можу дати остаточної відповіді, бо кожна година, кожен день змінює співвідношення сил. Кожен день має формально збільшувати шанс, що українська армія поверне собі значну частину, якщо не все, що було захоплене.
Але є невідомі фактори – наприклад, притримання з боку Німеччини передачі тієї зброї, яка була обіцяна. Це також змінює математику (ймовірність розвитку подій – ред.).
Тож складно сказати. За всіх інших умов кожен день уповільнення, кожного дня, коли «військова операція» стоїть на місці, збільшується шанс, що Україна зможе повернути собі не лише те, що було втрачене після 24 лютого 2022 року, а навіть і частину того, що було втрачене 2014 року.
«Реакційна війна: Кремль не знає, що робити з Україною»
– Чому Росія знищує промисловий потенціал України, якщо збирається окупувати та приєднати ці території? Наприклад, майже повністю зруйновано завод «Азовсталь».
Він не може відмовитись від цієї війни, бо вже почав її. Тобто війна сприймається як якась об'єктивна даність
– Ви ставите запитання, яке б мало сенс, якби ця друга частина війни (повномасштабне вторгнення Росії в Україну – ред.) була прописаною в якійсь доктрині, в якійсь стратегії.
Зараз ми бачимо реакційну війну, тобто бачимо тактичну відповідь на кілька стресових тисків, які йдуть на Кремль. Він не може відмовитися від цієї війни, бо вже почав її.
Тобто війна сприймається як якась об'єктивна даність, не усвідомлена Кремлем. А вона вже є даністю. Тобто треба зараз якось реагувати на цю війну, і вони реагують за принципом зменшення проблем на сьогодні. Тому ніхто не думає, «що буде, якщо ми зможемо заволодіти Україною». Ніхто не думає про це. Вони думають про те, як розв’язати нинішню проблему цього тижня. Знищення «Азовсталі» розв’язує проблему цього тижня. «Потім міркуватимемо про те, що робитимемо з цією Україною, якщо нею заволодіємо», – (вважають у Кремлі – ред.).
Макрону не пояснили, що Україна – не Росія
– Зеленський сказав, що президент Франції Макрон вмовляв його піти на поступки у питаннях суверенітету України, щоб допомогти Путіну «зберегти обличчя» та закінчити війну. Якою є ваша оцінка цієї пропозиції?
Ця пропозиція абсолютно неприйнятна для українського політичного життя
– Звісно, тут є Realpolitik (політика, що виходить із практичних, а не моральних міркувань – ред.), яка для Франції та інших країн також, здавалося б, може бути прийнятною ціною для того, щоб зменшити кількість жертв і прискорити кінець війни. Але ж вони не розуміють, що ця пропозиція абсолютно неприйнятна для українського політичного життя, що будь-яка така угода з боку української влади означатиме зраду.
Україна – не Росія. Там немає повного суверенітету (відірваності – ред.) влади від народу. Тож це абсолютно неможливо. Я не розумію, чому Макрону (президентові Франції – ред. )ніхто цього не пояснив до того, як він це запропонував.
