Чи можлива деокупація Криму найближчим часом? Наскільки звільнення півострова залежить від бойових дій на півдні України? Як реагуватиме Кремль на повернення під контроль України всіх окупованих територій? Ці та інші актуальні запитання проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» поставив політологам та військовим експертам.
- Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні 30 серпня закликав жителів окупованого Криму триматися якомога далі від військових об'єктів росіян на території півострова. «Близьке перебування біля військових баз окупантів небезпечне для життя», – наголосив президент. Він також зазначив, що «окупаційні об'єкти та війська на території України будуть знищуватися, незалежно від того, де Росія їх розташує».
- Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк повідомив, що Україна готує евакуаційні маршрути з окупованого Криму для його жителів на період активної деокупації півострова. Це робиться для того, щоб убезпечити життя людей, зазначив Подоляк.
- Зеленський також раніше заявляв, що «війна закінчиться саме там, де вона почалася 2014 року, звільненням окупованих територій України, в тому числі Донбасу й Криму, та виходом українських військ на державний кордон 1991 року».
- 29 серпня оперативне угруповання військ «Каховка» повідомило, що 109-й стрілковий полк угруповання «ДНР» відійшов від зайнятих позицій у Херсонській області, а «російські десантники, що були їх підтримкою, втекли з поля бою».
- Того ж дня керівниця пресцентру Сил охорони та оборони «Південь» Наталія Гуменюк повідомила, що ЗСУ розпочали наступальні дії на багатьох напрямках на півдні України. Згодом в цей же день Гуменюк додала, що «новина є», але потрібно «набратися терпіння». За її словами, «будь-яка військова операція потребує тиші».
«Політично-військова операція»
Військовий аналітик, колишній співробітник Міністерства оборони Сергій Грабський зазначив, що деокупація Криму – це не просто військова операція, а більше політично-військова.
«Передумовою заходу українських військ у Крим буде неможливість Росії утримати цю територію. Відповідно, обстрілювати вона його вже просто не зможе і атакувати. Це може статися за умов, коли внутрішні проблеми Росії зроблять неможливими її дії поза межами кордонів цієї держави. Тоді однозначно можна сказати, що після деокупації якісь активні бойові дії із-за меж Криму здійснюватися не будуть», – запевнив Грабський.
За словами експерта, входження українських військ до Криму може відбутися за кілька днів. Втім, підготовка до цього процесу може бути тривалою.
Це буде просто просування українських військ вглиб кримської території та зайняття ключових позицій і напрямківСергій Грабський
«Це залежить не лише від військового фактору, але й від політичного. Власне, сама деокупація, сам захід українських військ буде здійснений протягом 3-5 днів, максимум тижня. Це буде просто просування українських військ вглиб кримської території та зайняття ключових позицій і напрямків. Тому, власне, сам час на деокупацію є відносно невеликий, а от всі підготовчі процеси можуть зайняти тривалий час», – пояснив аналітик.
Грабський вважає, що важливою передумовою звільнення українських територій є поглиблення внутрішніх протиріч в Росії.
«Крим суто географічно буде звільнено, а, наприклад, бойові дії ще на Донбасі будуть тривати. Обстріли можуть тривати попри те, що більша частина України буде звільнена. Тому можна говорити в такому контексті, що після деокупації Криму ще певний час будуть вестися певні бойові дії, але однією з важливих передумов виходу України на свої кордони є глобальні внутрішні протиріччя та проблеми саме у РФ, які унеможливлять залучення організованих збройних груп або підрозділів збройних сил проти України», – зауважив експерт.
За словами ексспівробітника Міністерства оборони, жителі Криму мають усвідомлювати, що вони перебувають у зоні воєнного конфлікту. На це і звернув увагу у своєму зверненні Володимир Зеленський, каже експерт.
Процес деокупації – це глобальний процес, він може розтягнутися на місяці, можливо, навіть на рокиСергій Грабський
«Деокупація Криму – це є обов'язок української держави. І треба розуміти, що військово-політичні методи деокупації можуть означати застосування певних видів зброї. Треба зауважити, що ця зброя може бути застосована не тільки з української сторони, але й з російської. Процес деокупації – це глобальний процес, він може розтягнутися на місяці, можливо, навіть на роки», – зазначив Грабський.
Аналітик також підкреслив, що «руйнування мосту через Керченську протоку – це надзвичайно складна операція», яка потребує координації всіх видів сил, які є в українській армії.
За словами Грабського, ракетні обстріли можуть лише вплинути на пропускну здатність мосту, але не зруйнувати його.
«Ключем до Криму, для бойових операцій поза межами Криму, мається на увазі Північна Таврія, є населений пункт і залізничний вузол «Джанкой». Нам не потрібно руйнувати Кримський міст, щоб зупинити рух в цю сторону. Ми можемо значно ослабити противника, взявши під контроль, в тому числі вогневий, так званий трикутник. Тобто, два виходи з Криму по перешийках і Джанкой, і все», – пояснив експерт.
«Гірше за розпад СРСР»
Колишній віцепрем’єр Росії Альфред Кох, який тепер є опозиційним до Кремля політиком і проживає у Німеччині, у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що, на його думку, у разі звільнення Україною всіх окупованих територій, лінія державного кордону буде збігатися з лінією фронту.
На думку Коха, Росія може зазнати поразки у війні з Україною, проте, ймовірно, що російський президент Володимир Путін залишиться при владі.
Путін може зазнати поразки й продовжувати керувати Росією, посиливши репресії проти невдоволенихАльфред Кох
«Він може зазнати поразки й продовжувати керувати Росією, посиливши репресії проти невдоволених. Тепер у нього рейтинг упаде. А що з того? Він так влаштував виборчу кампанію (у Росії – ред.), що вона ніяк не пов’язана з реальним волевиявленням. Тому він намалює собі будь-який результат. Навіть якщо в нього рейтинг буде нульовим», – запевнив ексвіцепрем'єр.
Кримський історик і політологиня Євгенія Горюнова вважає, що втрата Криму для Путіна може бути ще «більшою катастрофою», ніж розпад Радянського Союзу.
«Я б сказала, що Крим – це «альфа» створення або відновлення Російської імперії, цієї п’ятої Російської імперії, про яку дуже багато розповідає друг Путіна. Я сподіваюся, що деокупація Криму стане «омегою», тобто завершенням оцієї ідеї реінкарнації Російської імперії. Крим буде, безумовно, деокупований. Тому це для Путіна буде катастрофа більша, ніж він говорить про найстрашнішу катастрофу 20-го століття – розпад Радянського Союзу», – запевнила історик.
Горюнова прогнозує «серйозні» бої між Україною та Росією за Крим.
Крим Росія не зможе стримати. В Криму буде похована Російська імперіяЄвгенія Горюнова
«Це останнє, що залишається у Путіна, і він буде за це боротися. Окрім того, ми розуміємо, що в Криму є певна кількість людей з дуже жорсткою проросійською позицією. Вони також будуть кричати, що треба захищати. До речі, у Криму, безумовно, російські військові мають вже певну нерухомість, і вони будуть захищати навіть власну нерухомість. Але об'єктивні чинники вказують на те, що Крим Росія не зможе стримати. В Криму буде похована Російська імперія фактично», – зауважила політологиня.
На думку Горюнової, західні партнери України вже досягли спільної позиції у питанні щодо деокупації Криму саме військовим, а не дипломатичним шляхом.
«Ми бачимо це й по заявах Вашингтона, Берліна і навіть Парижу, які дуже такі обережні. Навіть вони говорять про те, що Україна має бути в кордонах 1991 року, які міжнародно визнані. А це означає – повернення Криму і повернення військовим шляхом, вже ніхто не говорить, що це неможливо. Сьогодні всі розуміють, що Путіну треба давати по зубах, щоб він відстав і більше не міг починати цю війну», – зазначила історик.
«Півострів – зона небезпеки»
Російський політичний оглядач, головний редактор «Нової газети – Європа» Кирило Мартинов зазначив, що Росія досі заперечує можливості завдавання ударів по Криму українськими військовими.
На думку журналіста, визнання того, що окупований півострів перебуває в «зоні небезпеки» – це «велика поразка» для російської армії.
Військові питання в Криму неминуче почнуть штовхати Російську Федерацію до політичної кризиКирило Мартинов
«Подібні речі ставлять під сумнів сумнозвісну силу російської держави, якою так пишається Володимир Путін. Люди почнуть ставити запитання. І військові питання в Криму неминуче почнуть штовхати Російську Федерацію до політичної кризи», – вважає Мартинов.
Якщо Україна вийде на свої кордони станом на 1991 рік, цілком імовірно, що російська влада шукатиме способи для відповіді на ці дії, включаючи застосування хімічного тероризму та ядерної зброї, каже Мартинов.
«Я як проміжний варіант називаю якісь тактичні ядерні заряди. З моєї точки зору, використання такої зброї не може зупинити війну, з точки зору Путіна, не може дати йому цієї перемоги. Що стосується великої ядерної зброї, тут вже на стіл буде покладена остання карта. І після цього буде, очевидно, якась екстрена нарада в НАТО, і вони будуть обговорювати, чи не є це приводом для ядерної війни в Європі, для активації 5-ї статті для альянсу і його колективного захисту. Є ще хімічний тероризм, ще якісь якості, які оточення Путіна може приймати», – зауважив головний редактор.
Журналіст і військовий експерт Юрій Бутусов вважає, що на сьогодні говорити про деокупацію Криму поки зарано. А єдиним шляхом звільнення територій є військовий. На думку Бутусова, Росія «не використовує всі можливі способи ескалації військового конфлікту, оскільки розуміє наслідки, з якими може стикнутися».
Вони побоюються ударів у відповідь, оскільки російська інфраструктура теж дуже вразливаЮрій Бутусов
«Ядерна зброя через близькість з Росією може завдати ураження їй самій на всіх напрямках, Європі, всьому світу. Тому, я думаю, поки що про це говорити немає підстав. Противник не використовує багато інших можливостей ескалації, наприклад, ударів по об'єктах енергосистеми, по багатьох мостах через Дніпро. Через те, що вони побоюються ударів у відповідь, оскільки російська інфраструктура теж дуже вразлива», – зауважив Бутусов.
Ймовірні сценарії
Народний депутат України, військовослужбовець Роман Костенко зазначив, що деокупація Криму може тривати від кількох років до десятиліть. Він розповів про декілька ймовірних сценаріїв подальшого розвитку подій.
«Декілька експертів говорять, що можуть бути домовленості про повернення якихось там територій. Це, наприклад, один шлях, коли ми щось віддамо за те, які території нам віддали, тоді це буде десятиліттями. Що ми там розміняємось на Крим. Якщо ми підемо військовим шляхом і зараз, звільняючи Херсон, дійсно дійдемо швидко і перейдемо на ту сторону, то вже буде інший розклад. Навіть на перемовинах. Інший шлях, якщо вони зараз підтягнуть резерви, почнуть наступати в сторону Миколаєва і нам доведеться ставати в оборону», – припустив нардеп.
Але деокупація Криму можлива лише після звільнення лівобережної частини Херсонщини, наголосив військовослужбовець.
«Якщо ми зараз, наприклад, звільнимо Херсон і підійдемо до Криму, ну, скажімо, це така буде дуже серйозна операція. Щонайменше з лівої сторони хоча б Мелітополь ми повинні повернути. Бо Мелітополь є воротами, щоб наше угруповання не закрили. Зараз про це говорити ще зарано, але те, що його потрібно повертати, однозначно. Яким шляхом, визначається вже тоді, коли ми звільнимо лівобережну нашу Херсонщину і підійдемо до Криму», – додав Костенко.
Депутат вважає, що звільнення Криму від російських військових – це лише перший етап повернення півострова під контроль України.
Звільнення територій – це тільки перший етап повернення Криму в склад УкраїниРоман Костенко
«Ми повинні також розуміти, що робимо далі після звільнення. Які в нас будуть процеси відбуватись – економічні. Чи це буде так само Автономна Республіка в складі України? Чи вона буде мати якийсь інший статус взагалі, зміни в Конституції. Також колаборанти, які там, пасивні люди, проросійські люди. Росіяни з ними працювали вже майже 8 років і багато людей підтримують їх. Але є і, навпаки, багато людей, які підтримують нас. Тому звільнення територій – це тільки перший етап повернення Криму в склад України», – наголосив військовослужбовець.
На його думку, при деокупації Криму основна маса проросійського населення все ж таки покине півострів.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
