«Це буде сприйматися болісно жителями окупованих територій, які чекають справедливого завершення війни».
«Звісно, люди в окупації про це говорять. І про можливі не тільки президентські вибори, а й парламентські вибори. Тому людям це дійсно болить».
«Сьогоднішні Мелітополь, Бердянськ, Генічеськ – це вже не ті міста, не ті соціальні спільноти, які втратила Україна три роки тому. Це вже зовсім інший суспільний лад».
«На окупованих територіях немає української влади. Ми не можемо забезпечити їхні права, не можемо створити якісь гарантії для вільних виборів».
Сполучені Штати Америки хочуть, щоб Україна провела президентські та парламентські вибори до кінця року за умови досягнення угоди про припинення вогню з Росією, заявив на початку лютого спецпредставник американського президента з питань України та Росії Кіт Келлог. Президент України Володимир Зеленський відповів на це, що вибори відбудуться після завершення гарячої фази війни та скасування воєнного стану.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися:
- Чи обговорюють тему виборів в Україні жителі окупованих територій?
- Чи будуть вони залучені до виборчого процесу у випадку його проведення?
- Які можливості для цього потрібні і які є ризики?
Журналіст із Каховки Олег Батурін розповів «Новинам Приазов’я», що тема виборів в Україні постійно порушується в російських ЗМІ, які працюють на окупованих територіях. Там нагадують про позицію президента Росії Володимира Путіна, який називає Володимира Зеленського «нелегітимним» президентом, оскільки його повноваження нібито мали закінчитися у травні 2024 року.
«Тому навіть якби люди самі на окупованій території не хотіли б замислюватися на цю тему, окупанти самі їм про це нагадують нескінченно. І з іншого боку, люди на тимчасово окупованій лівобережній Херсонщині зайняті переважно іншими проблемами – проблемами фізичного виживання, медичного обслуговування, з яким все дуже погано там. Тому вони обговорюють це, скажімо, ось так, у колі лише своїх знайомих, близьких, кому вони довіряють. І, звісно, люди про це говорять. І про можливі не тільки президентські вибори, а й парламентські. Тому людям це дійсно болить», – каже журналіст.
«Голосувати небезпечно»
За словами Батуріна, навіть якщо буде технічна можливість голосувати онлайн, люди, які перебувають в окупації, навряд чи скористаються нею через ризик переслідувань з боку російських силовиків.
Загальна атмосфера страху в окупації. Люди дуже бояться, активної залученості до виборів не будеОлег Батурін
«У Каховському районі зараз нова хвиля терору. Після того, як російські загарбники там провели якісь свої ротації, там змінилися обличчя і силових структур місцевих окупаційних, і багато військових, ще якісь нові обличчя з'явилися. Це все не може не впливати на загальну атмосферу страху. Тому люди, звісно, дуже бояться. Я не думаю, що на лівобережній Херсонщині буде якась активна залученість місцевого населення в можливі вибори, якщо вони будуть навіть в онлайн-форматі. Але я не виключаю і того, що частина людей буде намагатися це робити – взяти участь у можливих виборах», – додав він.
Жителі Херсонщини з досвіду проведення попередніх місцевих виборів знають, що участь у них не лише надає можливість обирати владу. Також вони мали можливість бути обраними до місцевих органів влади, зазначив Батурін. Тому частина населення може сприйняти болісно виборчий процес, якщо він буде відбуватися.
«Я припускаю і відчуваю з огляду на своє коло спілкування, що це все ж таки дійсно буде сприйматися болісно жителями окупованої території. Звісно, далеко не всіма, але значною частиною – так. Взагалі будь-які подібні питання, дуже важливі для держави, для України, які залежать від кожного з нас, вони взагалі дуже болісно сприймаються людьми, які чекають і нашої перемоги, і справедливого завершення війни», – зауважив він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Жодних виборів у «концтаборі»
Кандидат соціологічних наук, доцент кафедри філософії та соціології Маріупольського державного університету Олександр Зубченко зауважив, що частина окупованих територій перебуває під контролем Росії вже майже три роки, а інша частина – понад 10 років. Наразі складно уявити інтеграцію цих людей до українського політичного процесу, вважає науковець.
Жодного вільного голосування там бути не можеОлександр Зубченко
«Виникає питання, чи жителі Криму, староокупованих районів Донецької, Луганської областей, наскільки вони можуть бути повноцінно інтегровані в український політичний простір, коли вони проживають багато років вже в інформаційному гетто? На жаль, вже можна говорити і про наші новозахоплені території південної Донеччини, частини Запорізької та Херсонської областей. Адже це люди, відрізані від загального національного порядку денного. І звичайне питання найбільш важливе, це питання того, що жодних виборів у концтаборі не може бути. Жодного вільного голосування там бути не може. Хтось там фантазує про «Дію», інтернет. Це будуть спроби маніпуляцій загарбниками цими всіма справами, це буде тиск на людей. Ми бачимо, як там проводили вони свої вибори під дулом автомата. Це неможливо зробити, навіть якщо буде укладена якась мирна угода», – наголошує соціолог.
Участь жителів окупованих територій у виборах можлива лише за деякий час після звільнення регіонів і повернення їх під контроль української влади, каже Зубченко.
«Є також питання, чи всі люди зберегли свої українські документи, за яких є право голосування на виборах. Адже паспорти російські, коли видавалися, у когось окупанти забирали українські паспорти, частині залишали. Тобто з цим мають розбиратися відповідні органи влади після фізичного звільнення цих територій, і на це піде достатньо тривалий проміжок часу. Адже, я наголошую, сьогоднішні Мелітополь, Бердянськ, Генічеськ – це вже не ті міста, не ті соціальні спільноти. Це вже зовсім інший суспільний лад. Якщо на Харківщині, правобережній Херсонщині протягом пів року було проведено деокупацію, і там ці негативні соціальні зміни були майже непомітні, то тут, на жаль, все набагато гірше», – зауважив він.
«У головах – каша»
Директор Маріупольського телебачення Микола Осиченко розповів «Новинам Приазов’я», що жителі міста, так чи інакше, зацікавлені в участі у виборах. Втім, російська пропаганда і окупаційний режим суттєво впливають на цю можливість і ставлення до неї.
«Люди, які лояльні до окупантів, вони начебто і не думають про вибори тут. Тобто для них вони є росіянами, тож які такі вибори? Але в той же час ті ж самі люди, вони постять, викладають, коментують все про, приміром, Євгена Мураєва. Я в них навіть запитував: «Яка вам різниця в принципі, хто в нас буде президентом?» А вони кажуть мені, що «якщо Євген Мураєв буде, то, може, Україна знов обʼєднається». Тобто у них в головах – каша. Ті ж люди, які проукраїнські, вони Євгена Мураєва оцінюють однозначно як ставленика Росії, там немає іншої думки. І вони б хотіли взяти участь у виборах, вони б хотіли, щоб щось в нас змінилося, в тому числі стосовно окупованих територій. Вони в це вірять, але вони проголосують тільки тоді, коли вони будуть бачити, що це для них безпечно», – поділився він.
Євген Мураєв – колишній народний депутат України. Після повномасштабного вторгнення він зник з країни. Мураєв є підозрюваним у державній зраді. У червні 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова заборонив діяльність партії Мураєва «Наші». А РНБО ухвалила рішення про запровадження санкцій проти телеканалу «Наш», який належить Мураєву. Колишній народний депутат назвав санкції «злочином».
Чи готова Україна до виборів?
Радник із правових питань громадянської мережі «Опора» Павло Романюк вважає, що Україна наразі не готова до проведення виборів. Для підготовки до цього процесу потрібен принаймні рік.
Не вирішене питання, як створити умови для людей, які сьогодні перебувають в окупації. Для цього періоду потрібно 12 місяцівПавло Романюк
«Ми перебуваємо в тій ситуації, коли виборче законодавство жодним чином не адаптоване до реалій. Ні стосовно того, як голосувати військовослужбовцям, ні співвітчизникам, які шукали прихисток, як всередині країни, так і зовні. Так само не вирішене питання, як створити умови для людей, які сьогодні перебувають в окупації. Для цього періоду потрібно 12 місяців. Якщо ми беремо чинне законодавство, от, наприклад, у травні припиняється воєнний стан, то що ми маємо? Виборчий кодекс говорить, що вибори мають бути проголошені, ті, які не відбулися, протягом місяця. Для того, щоб відтермінувати проведення виборів, підготуватися, потрібно вносити зміни до законодавства. Мова йшла про те, що цей строк буде шість місяців. Але якщо з цього моменту припиняється воєнний стан, 6 місяців вже недостатньо, бо це можливо за умови, що в нас готове виборче законодавство. Адже спочатку потрібно його розробити, ухвалити, а потім шість місяців для чого? Для імплементації і роз'яснення громадянам-виборцям. Для того, щоб вибори були для них зрозумілими», – пояснив він.
Запровадження нових способів голосування, таких, як онлайн чи поштове голосування – це також суттєвий виклик, каже експерт.
Нові способи голосування – це предмет пілоту, тобто апробаціїПавло Романюк
«Зрозуміло, поштове голосування ми не зможемо організувати на окупованих територіях. Але поштове голосування ми могли б організувати за кордоном. Крім, звичайно, держав-агресорів. Якщо говорити про поштове голосування, то воно має перевагу над онлайн-голосуванням. Ключове – це залишає паперовий слід, це те, як можна якимось чином спостерігати за вибором. Але, знову ж таки, нові способи голосування – це предмет пілоту, тобто апробації. Ми не можемо це масштабувати на всю територію. Інакше це підриватиме легітимність, адже даватиме сумніви достовірності результату. Те саме, по суті, з онлайн-голосуванням. Там немає паперового сліду. Ця система неапробована. Яким чином ми будемо забезпечувати безпеку інтернет-голосування?» – підкреслив Романюк.
«Чутливе питання»
Загалом провести вільні вибори на окупованих територіях неможливо, наголосив він. Швидше за все, для жителів цих регіонів буде доступний механізм, який діяв для жителів окупованих територій сходу України та Криму з 2014 року. Але це питання потрібно обговорювати, додав експерт.
«Питання з окупованими територіями дуже чутливе. Це справді складна дискусія буде і для суспільства, і для політиків. Поясню, чому? На окупованих територіях немає української влади. Ми не можемо забезпечити їхні права, не можемо створити якісь гарантії для вільних виборів. І якщо ми навіть говоримо про якесь дистанційне голосування, то знову це можливий інструмент впливу держави-агресора на українську владу. Саме тому з високою ймовірністю виборчі права, в тому числі українців, які перебувають на окупованих територіях, по суті, відбуватимуться так само, як у 2014 році. Є інструмент тимчасової зміни місця голосування, або зміни виборчої адреси й створення умов проголосувати на підконтрольних Україні територіях. Наприклад, у Виборчому кодексі був створений південний виборчий регіон, куди входила АР Крим і Херсонська область у 2019 році. Десь схожа ситуація, імовірно, буде тут. Але це ще предмет широкої дискусії», – сказав радник із правових питань громадянської мережі «Опора».
- Спецпредставник президента США Дональда Трампа Кіт Келлог після заяв про необхідність проведення виборів в Україні пізніше визнав, що Конституція України забороняє проведення виборів під час активних бойових дій, але все ще вважає, що вони потрібні. За словами Келлога, ознакою здорової демократії є готовність і спроможність проводити вибори навіть у воєнний час. Зокрема, він нагадав, що США проводили вибори під час своїх воєн.
- Президент України Володимир Зеленський зауважив, що наразі складно уявити, в який спосіб технічно організувати голосування, щоб у ньому змогли взяти участь військові, українці, які виїхали за кордон, а також жителі окупованих територій. Ідеться про мільйони людей, зазначив президент.
Форум