Чому президент Росії Володимир Путін у своїх заявах щодо війни не згадує про окуповану частину півдня України? Що означає звільнення острова Зміїний для України та Росії? Чи зможе Росія 11 вересня провести псевдореферендуми на окупованих територіях Херсонської і Запорізької областей? Про що свідчить теперішня ситуація на фронті у південному напрямку, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російський президент Володимир Путін озвучив нові цілі війни проти України – про південь в заяві не згадав. Російське інформаційне агентство «Інтерфакс» 30 червня оприлюднило коментар російського президента, в якому він говорить, що метою «спецоперації» (так в Росії називають війну) є захоплення Донбасу і створення «умов безпеки Росії». Путін зазначив, що «нічого не змінилося, кінцева мета – це звільнення Донбасу, і створення умов, які б гарантували безпеку самої Росії. І робота йде спокійно, ритмічно. Війська рухаються і досягають тих рубежів, які ставляться як завдання на певному етапі цієї бойової роботи. Все йде за планом». За його словами, окупація військами Росії Київщини у березні була «відволікаючими діями».
- Голова Національної розвідки США Авріл Хейнс 29 червня заявила, що Путін не змінив своїх політичних цілей і все ще хоче захопити більшу частину України.
- Разом із цим 30 червня російські військові залишили острів Зміїний, повідомив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний. Він зазначив, що «окупанти не витримали вогню артилерійських, ракетних і авіаційних ударів з боку ЗСУ». У міністерстві оборони Росії підтвердили вихід російських військових з острова Зміїний, але назвали це «кроком доброї волі». Натомість голова Офісу президента України Андрій Єрмак назвав таку заяву російського міністерства «фейком».
«Припинення домінування РФ в частині Чорного моря»
Острів Зміїний у Чорному морі перебував під російською окупацією, починаючи з нападу Росії у перші дні повномасштабної війни. Час від часу українська сторона повідомляла про враження російських сил на острові чи поруч. Зокрема,
17 червня стало відомо, що в акваторії Чорного моря був уражений російський буксир «Василій Бех». Це сталося під час транспортування ним на острів Зміїний боєприпасів, озброєння і особового складу чорноморського флоту Росії.
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі «Новинам Приазов'я» зазначив, що, на його думку, звільнення острова «не стало несподіванкою», оскільки українські військові останнім часом проводили комбіновану операцію зі знищення системи спостережень російської армії в північно-західній частині Чорного моря.
Лакійчук вважає, що звільнення Зміїного «є першим кроком до припинення домінування Росії в частині Чорного моря», яка є близькою до Одеської області.
«Знищення системи спостереження це перший такий крок для того, щоб грубо кажучи виколоти ворогу очі, убезпечити, знекровити його військові сили, які без спостереження стають значно меншими та небезпечними. Отже, це такий перший крок для припинення домінування Російської Федерації щонайменше в північно-західній частині Чорного моря. Це не остаточне розв'язання питання Чорноморського флоту, але це така добряча заявка», – підкреслив Лакійчук.
Коли чекати на деокупацію морів?
Головний редактор видання BlackSeaNews Андрій Клименко впевнений, що російські військові вже не зможуть розміщувати на Зміїному свої протиповітряні і протиракетні системи.
З точки зору свободи судноплавства не змінилося нічогоАндрій Клименко
«З точки зору свободи судноплавства ця ситуація не змінилася. Вона змінилася з того боку, що ті російські кораблі, які там з 24 лютого в різній кількості, яка змінюється щодня, перебувають поблизу Одеської області і загрожують висадкою десанту, для них ситуація змінилася. Бо зенітні установки різні, які були на Зміїному, вже не зможуть їм забезпечувати протиповітряне, протиракетне покриття. А з точки зору свободи судноплавства не змінилося нічого, бо тими ракетами, які є на озброєнні Чорноморського флоту, і як корабельні, так і берегові, вони здатні вражати цілі на відстані до двох тисяч шістсот кілометрів. Тобто відстань до Одеси 300 км і відстань до всього маршруту між протокою Босфор до Одеси це для них не проблема», – прокоментував «Новинам Приазовʼя» Клименко.
Експерт зазначив, що повна деокупація Чорного та Азовського морів можлива після звільнення південного регіону.
Деокупація морів не може бути, поки йде війна. Тому, що, і в Чорному, і Азовському морях ідуть бойові діїАндрій Клименко
«Ми повинні розуміти, що деокупація морів не може бути, поки йде війна. Тому, що, і в Чорному, і Азовському морях ідуть бойові дії. Азовське море використовується для військової логістики, через окупований Бердянськ та Маріуполь. Ну, і звичайно, що деокупація морів залежить від деокупації берегів. Тобто, треба звільняти Херсонську область, Запорізьку, треба звільняти Маріуполь і тоді можна говорити про деокупацію морів», – вважає Клименко.
На його думку, воєнна ситуація на півдні України буде важкою, поки Росія використовує окупований Крим для забезпечення потреб своєї армії. Керченський міст він назвав «величезними воротами на південь України».
Поки є Крим і міст, в Росії є можливість перекидати стільки військ, скільки потрібноАндрій Клименко
«Стосовно якихось переміщень сил російських, я б теж не став це коментувати. Поки є Крим, поки є Кримський міст, в Росії є безпрецедентна можливість перекидати стільки військ, скільки потрібно. Якщо ешелони йдуть залізницею через Керченський міст, то вони проходять за декілька хвилин. На півдні ситуація важка і я поки що, на жаль, не бачу передумов, щоб вона швидко змінилася», – додав експерт.
«Поки немає переваги над противником»
Військовий експерт, координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець також назвав «складною» ситуацію на південному напрямку фронту. Російські військові намагаються контратакувати на ділянках, де Збройні сили України проводять наступальні дії, сказав він.
Противник застосовує масовану артилерію, армійську авіацію, намагається певним чином досягнути своїх цілей, завдань найближчихКостянтин Машовець
«На Херсонському і на Запорізькому напрямках тривають напружені бої, де противник застосовує масовану артилерію, армійську авіацію, намагається певним чином досягнути своїх цілей, завдань найближчих. Зокрема на Херсонському напрямку, судячи з усього, йому вдалося зупинити наступальні дії ЗСУ, на Запорізькому напрямку, правда, ЗСУ дещо вдалося потіснити противника, однак ситуація все одно складна, тому що угруповання противника контратакує, намагається у флангових районах на ділянках, де ЗСУ проводять наступальні дії, намагаються контратакувати наші війська, щоб примусити їх або зупинитись, або відкинути назад», – каже Машовець.
«Зокрема на Херсонському напрямку противнику вдалося скоротити плацдарм на річці Інгулець південно-західніше Давидового Броду і зупинити просування Українських військ на Херсонському напрямку, це в південній частині його плацдарму. Ну і, звісно, усі, хто опиняється в зоні ураження, я маю на увазі з цивільного з мирного населення, ризикують», – додав він.
Машовець зазначив, що на сьогодні «українські військові поки не мають переваги над противником в силах і засобах». Звільнення значних територій в найближчому майбутньому прогнозувати не варто, вважає експерт.
Треба певна перевага над противником в силах і засобах. Поки цього немаєКостянтин Машовець
«Я розумію психологічний стан населення на окупованих територіях, я розумію, що люди очікують на українське військо, щоб воно звільнило окуповані території. Складність в тому, що для цього потрібні відповідні сили і засоби. В першу чергу їх кількісний, осяжний показник. Тобто треба певна перевага над противником в силах і засобах. Поки цього немає, проводити якийсь наступ достатньо складно», – підкреслив експерт.
«Це і так в нинішньому стані, коли немає явної переваги ЗСУ над ворогом, вони примудряються проводити якісь наступальні дії, звільняти якісь населені пункти в досить складних умовах. Це завдяки їх професіоналізму, мужності, командуванню, достатньо адекватному і грамотному. Тобто, скажімо так, при нарощуванні бойового потенціалу наших угруповань, перейти в наступ, нанести противнику вогняне ураження, примусити його відступати, – це цілком реально, реальне завдання. Але я б не взявся прогнозувати найближчим часом якісь звільнення значної території», – сказав Машовець.
Він зазначив, що говорити про поразки Росії у війні поки зарано, оскільки під її контролем продовжує перебувати низка українських територій.
Підготовка до анексії продовжується?
- Російські окупаційні сили не полишають планів організувати так звані «референдуми» про створення квазіреспублік на захоплених територіях Херсонської і Запорізької областей 11 вересня – в «єдиний день голосування» на території Росії, коли заплановані вибори депутатів і губернаторів у кількох регіонах. Про це повідомив Центр національного спротиву, створений силами спеціальних операцій ЗСУ.
- Центр національного спротиву зазначає, що плани окупантів наражаються на опір населення. В окупаційних «структурах» немає охочих виконувати адміністративну роботу. Наразі в «адміністраціях» захоплених районів Запорізької області працюють чиновники з Росії, яких щомісяця змінюють на ротаційній основі.
- 29 червня призначений російськими військовими так званий «голова» Херсонської області Володимир Сальдо повідомив про те, що в Херсоні почало працювати перше відділення російського «Промсвязьбанку», який перебуває під санкціями західних країн через визнання Росією незаконних збройних угруповань «ЛДНР».
- Російські окупаційні сили також повідомляли про запуск перших вантажних потягів з Мелітополя до окупованого Криму. Крім цього, обіцяли запуск з 1 липня пасажирських поїздів із півострова до окупованої частини півдня України, але скасували «з міркувань безпеки».
Політолог із Запоріжжя Роман П'ятигорець вважає, – щойно російські військові почуватимуться впевнено на півдні України, пролунають і відповідні політичні заяви з боку Кремля стосовно захоплення регіону.
Ну і далі дійсно – Київ. Без Києва немає взагалі сенсу існування російської імперіїРоман П'ятигорець
«Як тільки поліпшиться ситуація на півдні, вони (російське керівництво – ред.) скажуть, що це їхня друга ціль і основна була ціль – південь. Про Донбас ми взагалі не розмовляємо, Донбас наш був, а наша ціль зараз південь. А ви ж розумієте, що для них була стратегія це оця траса Москва-Сімферополь. Вони її так і прокладали. Йде Харків, Донецьк, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, і ще вони хочуть Одесу, як порт. Вони марять тим, щоб захопити всю цю територію. Це як стратегічний план. Ну і далі дійсно – Київ. Без Києва немає взагалі сенсу існування російської імперії», – поділився П'ятигорець.
Професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету Максим Ялі вважає, що довіряти новій заяві Путіна про нібито кінцеву мету на Донбасі не варто. Експерт упевнений, що Росія не збирається добровільно залишати окупований південь, оскільки цей регіон сполучений суходолом із Кримом.
Довіряти Путіну ні в якому разі не можна – вірити в те, що він відмовився від окупації більшої частини України. Це не такМаксим Ялі
«Що стосується півдня, як кажуть, там поки що синтезують проведення «референдумів». Довіряти Путіну ні в якому разі не можна – вірити в те, що він відмовився від окупації більшої частини України. Це не так. Він і надалі це хоче зробити. Заяви – то для відведення уваги того ж Заходу, щоб вони тиснули на Зеленського (президента України – ред.) сісти за стіл перемовин», – вважає Ялі.
Він впевнений, що поки російськи сили не збираються залишати захоплені території на півдні України.
«Я сумніваюсь, що вони зроблять це без розгрому на тих територіях, тому що це коридор суходолом до Криму, вкрай важливий для Путіна. Це одна із головних задач цієї війни. Відмовлятись від цього він не буде. Якщо він бреше світовим лідерам в розмовах, то чому треба сприймати подібні заяви, які 300 разів вже були виявлені брехнею», – підкреслив експерті.
Наступ просувається дуже повільно. І це можливо такий сценарій закріплення того, що їм вдалося окупуватиМаксим Ялі
На думку Ялі, завадити проведенню 11 вересня псевдореферендуму на півдні можуть успіхи ЗСУ в цьому регіоні. Втім, «Росія буде поспішати закріпитися» на захоплених територіях півдня України, щоби надалі шантажувати цим Захід, вважає політолог.
«Сили російської армії не безмежні, вони також виснажені, як ми бачимо ситуацію на фронтах, їм вдається мати перевагу в артилерії в 10-20 разів, але в будь-якому разі наступ просувається дуже повільно.
І це можливо такий сценарій закріплення того, що їм вдалося окупувати», – припустив експерт.
«Закінчити війну з територіальним набуттям»
Максим Ялі впевнений, що Росія буде прагнути закінчити війну з територіальними здобутками, в тому числі на півдні України.
«У Путіна часу обмаль і він чудово розуміє, що якщо війна затягнеться на роки, вони будуть виснажені, запаси зброї, вони також цей варіант розуміють і хочуть завершити цю війну складніше, але, звичайно, з територіальним набуттям, щоб можливо було продемонструвати як перемогу», – пояснив експерт.
Керівник експертної групи «Сова», доктор політичних наук Михайло Савва також вважає, що заява Путіна стосовно Донбасу свідчить про певне виснаження російської армії і неможливість здійснювати широкий наступ. Експерт погоджується, що російська влада буде намагатися зберегти контроль за частиною південного регіону України.
Будь-які заяви Путіна – це не обов'язково правда, навпаки – скоріш за все, що брехняМихайло Савва
«Нам треба розуміти, що будь-які заяви Путіна – це не обов'язково правда, навпаки – скоріш за все, що брехня, бо основа ідеології режиму Путіна є проста – несприйняття правди, це для них органічно, природно»,– підкреслив Савва.
«Я думаю, що ця заява каже про неможливість для Росії надалі чинити наступ широким фронтом. Росія буде намагатися вийти на адмінкордони Донецької та Луганської областей, та зберегти окуповані території на півдні, забезпечити сухопутний коридор до Криму. На мій погляд, це один з результатів військового виснаження Росії. Так, ще є багато ракет, так, ще є артилерійські склади, дуже багато артилерії, але вже немає потенціалу для того, щоб досягти першочергової мети, мети, яка була на початку агресії, тобто припинити існування України як суверенної держави. Зараз мета Росії стала регіональною – зменшився її масштаб», – додав політолог.
Михайло Савва зазначив, що зараз російські чиновники розмірковують, в який спосіб анексувати південний регіон України. На його думку, проведення так званого «референдуму» не є єдиним можливим варіантом.
«Наприклад, це варіант тимчасової військової адміністрації, без «референдуму», в найближчі місяці буде працювати російська пропаганда. Я звертаю увагу, що телевізійні башти росіяни окупують в першу чергу, вони переналаштовуються відразу після захоплення певних територій і починається російське мовлення, мовлення російської пропаганди», – зауважив він.
Російська влада розглядає південь України як регіон який легко інтегрувати до Росії, каже експерт.
«В політичному аспекті я бачу тільки одне – південь України російська влади бачить такою територією, де населення більш-менш доброзичливо ставиться до Росії і, можливо, до режиму Путіна також. Ця територія розглядається як така, що можна більш-менш легко інтегрувати в Росію. Ну і головне – Крим, постачання до Криму, навіть за умови існування Кримського мосту, це логістично дуже складне завдання, тому суходіл до Криму – це і є політична перевага для Росії, яка розглядає цей півострів як суцільну військову базу», – додав Савва.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
