Чи працюють українські банки на території окупованого півдня? Чи мають місцеві жителі можливості розрахуватися українською валютою? Чи будуть жителі Херсонської і Запорізької областей виплачувати кредити за майно, яке перебуває на окупованих територіях, з'ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Херсонщина може втратити можливість користуватися мобільним банкінгом, розповів на початку червня голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко.
- На Херсонщині тривалий час відсутній мобільний зв'язок та інтернет, також в області не працюють стаціонарні телефони.
- За інформацією Держспецзв'язку, найближчим часом відновити зв'язок не вдасться, оскільки відповідне обладнання перебуває під повним контролем окупаційних сил та російських військових. Окупаційні сили у відсутності звʼязку на Херсонщині звинувачують ЗСУ.
Як працюють банки в окупації?
Олександр Самойленко стверджує, що російські військові вчиняють різні заходи для того, щоб «мінімізувати спілкування жителів Херсонської області з Україною». Зокрема, «блокуються можливості телефонних операторів, блокується можливість надання інформації за допомогою мобільного інтернету. І тому можливе виникнення проблем із мобільним банкінгом». Втім, за його словами, це не вплине на роботу банківської системи.
«Банківська система України працює, вся карткова система працює і можливості банкінгу не впливають на відсутність або наявність зв'язку», – сказав Самойленко.
Тим часом «ПриватБанк» тестує можливості забезпечення проведення платежів у Херсонській області, далі цю систему поширять на інші банки. Про це 4 червня повідомив радник голови обласної військової адміністрації Сергій Хлань. За його словами, через відсутність мобільного зв'язку на Херсонщині жителі не мають можливості отримувати соціальні, пенсійні та інші види виплат. Також жителі області не можуть розрахуватись карткою в магазинах та аптеках.
Речник «ПриватБанку» Олег Серга розповів «Новинам Приазовʼя», що на окупованому півдні деякі відділення цієї установи продовжують працювати. Випадків співпраці представників банку з російськими військовими на сьогодні не зафіксовано, стверджує він.
Для нас є неприйнятним будь-який колабораціонізм з російськими загарбникамиОлег Серга
«Там, де безпечно для працівників та клієнтів, банки продовжують працювати. Для нас є неприйнятним будь-який колабораціонізм з російськими загарбниками», – підкреслив Серга.
Речник «ПриватБанку» зазначив, що станом на сьогодні складно оцінити суму збитків від захоплень російськими військовими відділень банку.
За його словами, «важко зараз говорити конкретно щодо реальної ситуації з мережею на окупованих територіях».
Пресслужба «Райффайзен Банку» 9 червня повідомила, що з 27 березня 2022 року банк не має доступу до своїх приміщень на території тимчасово окупованої Херсонської області. Йдеться про «17 відділень та офісну будівлю в Херсоні на проспекті Ушакова, 53.
«Банк не контролює їхній стан та призначення. У зв’язку з цим усі дії, які можуть проводитися окупантами у захоплених приміщеннях, жодним чином не пов’язані з діяльністю банку», – йдеться у повідомленні.
Також у дописі зазначається, що банк продовжує фіксувати збитки, які отримав через російську агресію, і вимагатиме їхнього відшкодування у судовому порядку.
Як розповів ЗМІ працівник херсонського відділення банку, березень був останнім місяцем, коли співробітники працювали у відділенні. За його словами, «в кінці квітня вийшло розпорядження Національного банку України про те, що всі банки на окупованій території повинні бути закритими до моменту деокупації. Більшість працівників своїм ходом виїхали на захід країни, там продовжують працювати, а ті хто залишився – дистанційно», – сказав чоловік, додавши, що вивіску банку зняли, а в приміщенні тепер окупаційні сили видають російські паспорти.
Голова правління «Ощадбанку» Сергій Наумов зазначив, що відділення «не працюють на тимчасово окупованих територіях, причому вони припиняють роботу, як тільки є загроза працівникам.
«Поки вони (окупаційні сили – ред.) не чіпають відділення, ми намагаємось працювати. Звичайно, цьому перешкоджає неможливість отримувати підкріплення готівкою», – розповів Наумов.
За його словами, єдиний шлях зібрати готівку на окупованих територіях – зв’язатися з клієнтами інкасації – торговими підприємствами, щоб роздати готівку клієнтам «Ощадбанку», які для цього вишиковуються у довгі черги. Банкір зазначив, що «повністю попит на готівку «Ощадбанк» забезпечити не в змозі.
«До останнього дня роботи колеги роблять все можливе, щоб задовольнити хоча б частину потреб клієнтів», – розповів Наумов.
Він пояснив, що робота відділення «Ощадбанку» завершується у той момент, коли на його порозі з’являються озброєні російські військові. Сергій Наумов розповів, що «найчастіше з брутальною лайкою вони пропонують працівникам банку перейти на їхній бік і продовжити роботу в російській банківській установі».
«Це не спрацьовує: підтверджених фактів переходу наших колег на бік ворога ми не маємо», – стверджує голова правління «Ощадбанку».
Також, за його словами, «все цінне з відділень здебільшого вивезено банком заздалегідь. Що далі відбувається у цих відділеннях – відомо лише з відкритих джерел. Цю інформацію «Ощадбанк» ретельно відстежує. Відповідні заяви про завдану шкоду надсилаються банком до правоохоронних органів».
Херсонщина: «Готівка закінчується»
Політолог з Херсона Володимир Молчанов розповів «Новинам Приазовʼя», що якщо місцевим жителям вдається «знайти інтернет», вони розраховуються через переказ сум із картки на картку: «Можна з картки на картку переказувати кошти в тих місцях, де є інтернет. Ця можливість популярна навіть на базарі, коли купують один в одного продукти».
Він зазначив, що «готівки в окупованому регіоні залишається дедалі менше». За його інформацією, «російські окупаційні сили поступово вилучають з обігу українську гривню».
Вся готівка, яка циркулює зараз, це та, яку здають підприємства торгівлі в банки. Але поступово окупанти цю готівку забираютьВолодимир Молчанов
«Готівки мало, нова не завозиться. Вся готівка, яка циркулює зараз, це та, яку здають підприємства торгівлі в банки. Але поступово окупанти цю готівку забирають. Частково вони повертають її на ринок, бо теж купують за гривню продукцію. Але є така проблема, що російська окупаційна адміністрація налаштована на поступове вилучення гривні з обліку», – поділився Молчанов.
Чи почали працювати російські банки?
Тим часом призначений російськими військовими «керувати» окупованою частиною Херсонщини «заступник голови військово-цивільної адміністрації» Кирило Стремоусов 7 червня розповів, що перший російський банк начебто розпочинає роботу в Херсонській області, і можливий захід ще кількох установ.
За його словами, українські банки через відключення зв'язку нібито «з української сторони» – вже не працюватимуть. Стремоусов стверджує, що «банківська система Росії перебуває у тракті формування, і за місяць-півтора люди зможуть відкрити рахунки та спробувати платити через інтернет».
Крім того, днями Стремоусов заявив, що жителям окупованої Херсонщини начебто «спишуть» комунальну заборгованість і борги за кредитами.
А от політолог з Херсону Володимир Молчанов звернув увагу, що ні Володимир Сальдо, ні Кирило Стремоусов, вже не згадують у своїх заявах назви російського банку, який нібито збирається працювати на окупованій території.
«Сальдо заявив, що незабаром буде відкрито банк, потім заявив, що його вже відкрито, а потім сказав на нараді своїх «гауляйтерів», що банк не захотів заходити через поганий інтернет та відсутність мобільного зв'язку. Який саме банк, він не озвучив» – розповів Молчанов.
«Це є добрим індикатором, що взагалі ніякий банк не заходить. Це легко пояснити: банки, які під санкціями в кризовому стані, – вони не в змозі створювати нові неліквідні активи на окупованій території. Друге – не санкційні банки, тут інша проблема – вони не хочуть стати санкційними, тому бігають, як чорт від ладана, від всіх пропозицій відкрити відділення в Херсоні, так само в Запорізькій області», – пояснив Молчанов.
На його думку, південноосетинський банк теж не ризикне заходити на окуповані території півдня України.
Одна з жительок Бердянська на умовах анонімності через ймовірність переслідувань з боку окупаційних сил, розповіла «Новинам Приазов'я», що в місті «відкрився якийсь російський банк».
Курс у нас зараз один до двох, тобто 100 гривень – 200 рубліжителька Бердянська
«Але це не «Сбербанк», а щось невідоме, незрозуміле і сумніваюся, що туди хтось взагалі ходить. Мабуть, для картинки, або звітності. Міняли працюють, наші валютники обмінюють валюту, курс у нас зараз один до двох, тобто 100 гривень – 200 рублів», – поділилася жінка.
Вона також розповіла, що деякі українські банки перестали надавати кредитні кошти клієнтам з окупованої частини півдня: «Деякі банки закривають кредитні картки, тобто ми не можемо користуватись кредитними грошима».
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Пільги для окупованих територій
Речник «ПриватБанку» Олег Серга пояснив «Новинам Приазовʼя», що для клієнтів, які постраждали від бойових дій або перебувають на окупованих територіях, діють програми з реструктуризації платежів за кредитами.
Для тих, хто проживає на неокупованих територіях, діють пільгові умовиОлег Серга
«У нас кредитні канікули діяли для всіх українців до 1 червня. Далі для тих, хто проживає на неокупованих територіях, діють пільгові умови. Для українців, які постраждали від війни або проживають на окупованих територіях, діють різні програми з реструктуризації, які враховують ситуацію», – сказав він.
Речник «ПриватБанку» також зазначив, що пройти ідентифікацію для користування онлайн-банкінгом в додатку «Приват24» можна без залучення телефонного зв'язку.
- 16 червня комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт «Про підтримку позичальників, майно яких було знищене або пошкоджене внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України».
- Заморожування або анулювання кредитної заборгованості депутати пропонують поширити на квартири, будинки та автомобілі у заставі за кредитом, якщо вони розташовані на тимчасово окупованих територіях, на територіях громад, де ведуться активні бойові дії чи громад, які перебувають в оточенні, що підтверджується рішенням Кабміну.
- Згідно з текстом законопроєкту, у разі, якщо заставне майно, на яке було взято кредит у банку, перебуває на тимчасово окупованих територіях, позичальник має право заморозити виплати за таким кредитом. Для цього буде потрібно написати заяву на ім’я кредитора.
- У випадку, якщо позичальник розуміє, що майно на окупованій території пошкоджене чи знищене, але підтвердити документально це не може, то він повинен буде надати кредитору саму лише заяву – без документів, які підтверджують факт пошкодження чи знищення майна. Її буде достатньо, щоб заморозити виплати до завершення воєнного стану. Однак після завершення воєнного стану такий позичальник повинен буде надати документи, які підтверджують факт пошкодження чи знищення заставленого майна упродовж трьох місяців, інакше він буде сплачувати за кредитом у повному обсязі.
Економічний експерт Олег Пендзин в коментарі для «Новин Приазовʼя» зазначив, що, крім цього законопроєкту, є також рекомендація банківським установам від Національного банку України щодо припинення нарахування відсотків за кредитами – жителям окупованих територій та тим, хто живе в зоні бойових дій.
За його словами, є «рекомендація НБУ про зупинення нарахування відсотків по кредитах в зоні бойових дій та на окупованих територіях. Є законопроєкт у ВР, якій у разі його прийняття, може списати споживчі кредити та іпотеку на майно, яке було знищено в результаті воєнних дій».
Банки не можуть самостійно ухвалювати рішення про списання кредитівОлег Пендзин
Експерт також пояснив, що «банки не можуть самостійно ухвалювати рішення про списання кредитів, оскільки вони мають також зобов'язання перед вкладниками за депозитами. Тому це питання має впорядкувати держава».
«Уявимо собі, що деокупували Сєвєродонецьк, або Маріуполь, як ви собі технічно уявляєте відновлення роботи банківської структури на території, яка повністю знищена? Думаю, по кожному випадку будуть конкретні рішення, можливо, навіть і списання», – каже експерт.
«Банк не може на свій розсуд списати кредит. Якщо банк це зробить, то з чого він буде повертати депозит? У давній ситуації тягар на себе має взяти держава і, власне, по знищеному майну та по списанню іпотечних кредитів, напевно так і буде. Це речі, які мають налагоджуватися на державному рівні», – зазначив Пендзин.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
