«Окупанти хочуть спотворити «місце сили» в Маріуполі і нав'язати нові штучні наративи цьому простору»
«Росія акцентує свою увагу на протистоянні Заходу. Героями Росії зараз є ті, хто протистоїть цьому уявному колективному Заходу»
«Встановлюють також памʼятники діячів княжої доби, Київської Росії, тобто, з акцентом, що «це все наше». Все це – цементування російського міфу».
У Маріуполі окупанти створюють меморіал «Визволителям Донбасу». 50-метрову конструкцію з гербом Росії доручив поставити російський президент Володимир Путін, повідомили у Маріупольській міській раді. Від початку повномасштабного вторгнення на захоплених територіях України Росія знищує українські меморіальні символи і встановлює власні.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив детальніше дізнатися:
- Як відбувається «заміщення памʼяті» в окупованих населених пунктах на півдні?
- Які монументи зносять насамперед?
- Як реагують в Україні на дії окупантів?
Для спорудження меморіалу, який буде прославляти окупацію Маріуполя, Росія обрала оглядовий майданчик у Приморському парку.
Російське видання «Комсомольська правда» пише, що памʼятник матиме вигляд якоря з гербом Росії. Висота фігури – 50 метрів, що дорівнює 16-поверховому будинку. У створенні споруди бере участь «Російське військово-історичне товариство» – організація, заснована за указом очільника Кремля Володимира Путіна у 2012 році.
Кураторка культурних проєктів, присвячених Маріуполю, Алевтина Швецова впевнена – російська влада навмисно обрала саме цю ділянку.
Це було місцем сили, місцем побачень. Це доволі масштабний простір, він є символічним, сакральним для маріупольцівАлевтина Швецова
«Щодо цього простору я можу його описати як улюблене місце прогулянок маріупольців і маріупольок. З цього оглядового майданчика відкривається чудовий вид на море, на порт. Якщо дивитися зліва направо, то можна побачити і комбінат «Азовсталь», і Приморський бульвар, і порт. Дійсно, це було місцем сили, місцем побачень. Я так розумію, що їхнє бажання встановити цей так званий меморіал саме в цьому місці, воно підсилене, знаєте, магією цього простору. Тому що це видно море, це завжди прогулянки з дітьми. Тобто це доволі такий масштабний простір, він є символічним, сакральним для маріупольців. А окупанти хочуть спотворити це місце і нав'язати нові штучні наративи цьому простору, розгорнути якесь велике будівництво», – вважає вона.
«Усвідомлення культурних маркерів»
Журналістка і авторка ютуб-каналу «Обличчя Незалежності» Дарія Гірна зазначає, що російська влада усвідомлює значення культурних маркерів.
«У нас же ж велика війна почалася із програмної статті Путіна у 2021 році, тобто з формулювання ідей, які поширювалися в людських головах. І власне, задача в тому, щоб насадити ці ідеї в публічному просторі, тому що публічний простір – це те, з чим люди хочуть вони чи ні, все одно взаємодіють. Це не те, що ти прийшов в YouTube і обрав собі якесь відео. Це те, що ти завжди будеш бачити у своєму місті, безвідносно, хочеш ти це бачити, чи ні. І воно все одно на підсвідомому рівні відкладається. Тому йдеться не тільки про меморіал. Це просто найсвіжіший приклад – «Меморіал визволителям Донбасу». Йдеться також про грандіозний інтерактивний музей руської історії в Мелітополі, який вони вже побудували й він вже працює. Йдеться про величезне училище мистецтва Криму, йдеться про нищення власне кримської історичної спадщини, де вони там побудували свій величезний кічевий такий музей, щоб власне формувати цю ідею, що Крим одвічно російський», – пояснила вона.
«Знищують символи»
Окупанти знищують символи, що нагадують про українську історію, і встановлюють власні
Опитані «Новинами Приазовʼя» експерти свідчать, що заміщення памʼяті відбувається на всіх захоплених Росією територіях українського півдня. Тобто окупанти знищують символи, що нагадують про українську історію, і встановлюють власні.
Алевтина Швецова згадує історію муралу «Мілана» у Маріуполі.
24 січня 2015 року російська армія обстріляла з реактивних систем залпового вогню мікрорайон «Східний» у Маріуполі. Загинула 31 людина, з них двоє дітей.
В пам'ять про цей воєнний злочин Росії київський художник Саша Корбан створив у Маріуполі мурал. Намалював дівчинку Мілану, яка внаслідок обстрілу втратила частину ноги, а її мати загинула. Митець зобразив Мілану з іграшковим ведмедиком. Мурал нагадував містянам про крихкість миру, коли звичайний ранок може перетворитися на пекло.
Намагаються під виглядом якогось покращення спотворити історіюАлевтина Швецова
«Натомість, коли вже окупанти зайшли в місто, один з їхніх блогерів, який тоді активно працював на російську пропаганду, проїжджаючи повз цей будинок, відреагував на цей стінопис так: «Посмотрите, девочка с медвежонком».
Ну, тобто, ми тут також розуміємо про цю різницю цінностей. Для маріупольців це страшне нагадування, а для когось це просто «девочка с медвежонком». Відповідно, під виглядом утеплення цього будинку мурал «Мілана» був повністю знищений. Але найцинічнішим, як на мене, в цій всій історії, є те, що по поверху тієї покрівлі, яку вони зробили, було написано: «Санкт-Петербург – Мариуполю». І оця заміна цих символів, мені здається, на цій одній стіні в місті була дуже гучномовною. Тому що росіяни намагаються під виглядом якогось покращення спотворити історію і створити ілюзію у містян щодо майбутнього перебування», – зазначила вона.
Швецова згадує ще кілька меморіалів, які зникли після початку окупації Маріуполя: памʼятник жертвам Голодомору біля драмтеатру, памʼятник загиблим українським військовим у міському саду. Також загарбники демонтували тризуб на площі Свободи. Цей український символ зробили з граніту, на ньому було металеве листя, а на кожному листі – прізвище загиблого захисника. Памʼяткою стікала вода на знак оплакування людей, які віддали життя за Україну.
Це абсолютно дике народження цих символів, дике народження імперіїАлевтина Швецова
«Відповідно, також вже у 2022 році росіяни демонтували цей тризуб. На його місці вони встановили пам'ятник Олександру Невському, який жодного відношення до Маріуполя не має. Це також обурило тих містян, які спостерігали за новинами про те, що коїться в Маріуполі. Тому що це абсолютно дике народження цих символів, дике народження імперії й того, що з Маріуполем жодним чином не пов'язано. Причому, що коли відбувалося знесення цього пам'ятника, то окупанти назвали його фонтаном, приховуючи реальні символи та сенс, який він в собі ніс і закладав», – зауважила маріуполька.
Героїзація війни проти України
Натомість Росія героїзує в Маріуполі учасників війни проти України. У школах з'являються таблички, присвячені так званим «героям «ДНР». Схожі процеси спостерігаються і на інших захоплених територіях, розповідає історик із Херсону Євген Шатілов.
«На тимчасово окупованих територіях рух цей трохи менш масштабний, певно це пов'язано з тим, що досі йдуть бойові дії. Там відкриваються також музеї «СВО» (спеціальна військова операція - так влада РФ називає війну Росії проти України – ред.). У Генічеську, наприклад, функціонує експозиція. Знаходяться вони переважно у навчальних закладах. Якщо поза Херсонською областю, то, наприклад, у Бердянську є така ж доволі велика експозиція та в Мелітополі. А в плані пам'ятників, росіяни зараз займаються тим, що намагаються відвойовувати свій такий культурний простір, намагаються повернути в публічний простір тих героїв, які якби репрезентують або радянську, або російську присутність. Ну, перше, що ми згадуємо, що вже у квітні 2022 року, щойно почалося повномасштабне вторгнення, у Генічеську і Новій Каховці відновили й встановили наново пам'ятники Леніну», – нагадав історик.
Повернення памʼятників Леніну
У Енергодарі Запорізької області в перші тижні окупації також знесли памʼятний знак на згадку про Небесну Сотню. На захопленій частині Запоріжжя так само повертають памʼятники Леніну. Запорізький історик Валерій Стойчев звертає увагу на те, що Росія активно використовує наративи про Другу світову війну.
«Повертаються пам’ятники Леніну, активно здійснюються заходи вшанування героїв Другої світової війни, хоча в Україні теж вшановують полеглих за звільнення Запорізької області. Зараз йде таке активне побєдобесіє – в Мелітополі плакати на центральних вулицях героїв Радянського Союзу, наших земляків або героїв, які отримали звання героїв під час звільнення Запорізької області або жили у Запорізької області, або воювали на теренах України. Тож вони підкреслюють активно в суспільному просторі цей наратив, що «наші діди воювали і ми боремося з українським нацизмом», як вони це презентують», – наголосив історик.
Давні образи
Крім радянських діячів і подій Другої світової війни, Росія використовує і більш давні образи. Наприклад, у Мелітополі встановили погруддя адмірала Федора Ушакову. Памʼятник Ушакову поставили і в окупованому Скадовську на Херсонщині.
Доволі тривіальний набір традиційного, російського героїчного пантеону. Там є князі Пожарські, які воювали з поляками, Олександр Невський, Суворов, УшаковШатілов
«Взагалі аналіз того, які пам'ятники взагалі встановлюються зараз в Росії, яким персонажам вони присвячені, це доволі тривіальний набір традиційного, російського героїчного пантеону. Там є князі Пожарські, які воювали з поляками, Олександр Невський, Суворов, Ушаков. Тобто дослідники, які вивчають меморіальну культуру, вони говорять про те, що зараз Росія акцентує свою увагу на протистоянні Заходу. І героями Росії зараз є ті, хто протистоїть цьому уявному колективному Заходу. До Херсонщини цей тренд докачується також. Там, наприклад, теж нещодавно, буквально наприкінці минулого року, у Скадовську був встановлений пам'ятник Федору Ушакову. Я нагадаю, що з Херсона аналогічний пам'ятник вони викрали, хоча він там стояв з 1957 року. Його урочисто відкривав колаборант Сальдо (Володимир Сальдо – громадянин України, заочно засуджений українським судом до 15 років увʼязнення за колабораційну діяльність та сприяння російській агресії – ред.). І от він говорить про те, що це «повернення героїв», що це «повернення історії, справжньої історії нашого краю», що ніби цю історію, яку «намагалися стерти українські націоналісти», – згадує історик Шатілов.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Цементування російського міфу»
Усі три теми – події Другої світової, згадки про Леніна та інших радянських діячів, а також фігури з дорадянського періоду – Росія використовує паралельно, зазначає Дарія Гірна. Вони зводяться до однієї мети.
«Тобто вони встановлюють також, наскільки я знаю, в деяких населених пунктах, діячів княжої доби, Київської Росії, тобто, власне, з акцентом, що це все наше. Все це – цементування російського міфу, воно відбувається паралельно по декількох треках. І звести все лише до пам'яті СРСР буде неправильно. Я думаю, що таким дуже наочним прикладом є їхні марші «Безсмертного полку» на 9 травня, коли там несуть портрети Сталіна разом з Ніколаєм II, з іконами, з такими речами, які здавалися б здоровій людині зі здоровим глуздом, непоєднуваними. Проте, це такий вінегрет цієї величі у сприйнятті росіян», – звернула увагу журналістка.
Російські ж дії зі вшанування тих, хто загинув у війні проти України, поки що розраховані не на якість, а на кількість, вважає Гірна. Зокрема таблички на згадку так званих учасників «СВО» встановлюються масово, але переважно вони виглядають шаблонно. Вона додає – меморіалізація загиблих захисників в Україні теж відбувається доволі хаотично і подекуди копіює успадковані від Росії практики.
«Навіть у таких деталях як матеріали, як написи, як форми пам'яті, ми, на жаль, все ще дуже схожі з РФ через спільний раніше радянський простір, де на службі був гранітний камінь, був цей соцреалізм і так далі. В нас немає системи військової комеморації. В нас тільки зараз добре, що почали дискутувати про те, якими мають бути військові сектори поховань, як мають виглядати військові кладовища, які є дуже важливими маркерами української землі й свідченням про цю війну. Як мають виглядати меморіали військовим загиблим і не тільки загиблим, але і живим також, які звільняють території, які жертвують своїм часом і здоров'ям», – підкреслила вона.
Дарія Гірна підсумовує – памʼятники, які героїзують російське минуле, потрібні окупантам як «мʼяка сила» для того, щоб сформувати у свідомості місцевих жителів вигідні РФ наративи. За рахунок них Росія розраховує впливати на українців навіть у разі звільнення територій.
Форум