Наскільки активними є бойові дії на окупованій частині Херсонщини, чи схожа там ситуація із запорізьким напрямком? Чи багато залишилося місцевих жителів, і в яких умовах вони живуть? Що потрібно для звільнення лівобережної Херсонщини, і про що свідчить нещодавнє встановлення там українського прапора, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Українські військові 29 серпня оприлюднили відео, на якому вони стверджують, що перебувають на лівобережній Херсонщині неподалік від Антонівського мосту і підіймають на флагштоці український прапор. Цього ж дня в ефірі телемарафону відео прокоментувала речниця Сил оборони півдня Наталія Гуменюк. Вона зазначила, що прапор встановили для того, щоб місцеві жителі, які вже довго перебувають в окупації, «отримали знак підтримки» та знали, що «лівий берег – це Україна».
- В американському Інституті вивчення війни у звіті за 25 серпня повідомили, що деякі підрозділи російської армії зазнали значних втрат через недостатньої підтримку на островах у дельті Дніпра у Херсонській області. Аналітики зазначили, що великі втрати особового складу викликали обурення діями військового командування у російському інформаційному просторі. За даними Інституту вивчення війни, так звані «військкор» критикують вище військове командування російської армії за неспроможність розв'язати нагальні проблеми військ. Раніше вони критикували військове командування за аналогічні невдачі в боях біля Антонівського мосту, зазначають аналітики.
- Заступниця міністра оборони Ганна Маляр 12 серпня, коментуючи перебіг бойових дій на лівобережній Херсонщині, зазначила, що «приводів для ажіотажу поки немає». «Для того, щоб там висадитися, не бути знищеним та ще й закріпитися, потрібно зачистити територію і відкинути російську армію. Командування ЗСУ береже людей, тому українські військові працюють контрбатарейно», – заявила Маляр.
«Нова Каховка під постійним обстрілом»
«Новини Приазовʼя» вирішили дізнатися, що зараз відбувається на лівобережній частині Херсонщині? Журналіст Центру журналістських розслідувань з Каховки Олег Батурін розповів, що Нова Каховка зараз перебуває під постійними обстрілами, місцевих жителів там залишилося небагато.
Російських військових там зараз достатньо багатоОлег Батурін
«Цивільного населення там не дуже багато. Економічний центр цього регіону перемістився в сусіднє місто – в Каховку. Навіть цивільні люди з навколишніх районів, міст і сіл які раніше туди приїжджали на ринок, вони практично туди не приїжджають, в інше місце їдуть.
Російських військових там зараз достатньо багато. Якихось таких радикальних змін тут не спостерігається щодо якогось їхнього сильного зменшення, приміром, кількості. Ситуація дуже складна. Річ у тім, що самі окупанти обстрілюють і Нову Каховку, і селище Дніпряни. Тобто ці обстріли вони ведуться самими росіянами здебільшого. ЗСУ теж ведуть обстріли, але саме по військових цілях. Росіяни (армія РФ – ред.) обстрілюють все підряд», – каже херсонський журналіст.
Втім, окупаційна влада поводить себе активно і готується до псевдовиборів, які заплановані на 8-10 вересня, каже він.
Продовжують транслювати цю російську пропагандуОлег Батурін
«Дуже активно піариться і гауляйтер Нової Каховки, і різноманітні служби. Вони всіляко демонструють активність, ефективність. У них це виходить як мінімум кумедно, тому що вони розповідають усілякі нісенітниці про те, що їх тут чекали. Тобто вони продовжують транслювати цю російську пропаганду. Таке враження, що вони більше самі себе самозаспокоюють такою риторикою», – зауважив Батурін.
29 серпня у Новій Каховці підірвали передвиборчий регіональний штаб «Єдиної Росії». Журналіст розповів, як на це відреагували окупаційні чиновники.
«Ніхто не постраждав з людей, але окупанти здійняли одразу ґвалт, який не припиняється досі щодо того, що, мовляв, «українська сторона знищує цивільну інфраструктуру». Звісно, офіс путінської партії «Єдина Росія» не має жодного відношення до цивільної інфраструктури. Це абсолютно ворожий об’єкт, який використовується і використовувався виключно російською окупаційною владою, там неодноразово були російські військові», – зауважив журналіст.
«Відчувають себе господарями»
Що стосується гуманітарної ситуації – у Новій Каховці час від часу зникає електрика і вода, зазначив Батурін. Він каже, що в місті працюють продуктові магазини, а російські сили продовжують роздавати свою гуманітарку.
«Люди змушені брати, щоб вижити. Сам ринок працює в дуже обмеженому форматі. Фактично місто вимирає десь після обідньої години», – додав журналіст.
За його словами, в Олешківській і Голопристанській громадах російські військові поводять себе більш агресивно.
Переважає зараз така позиція примирення з боку окупаційних військ, але не всюдиОлег Батурін
«Тут ситуація в кожній з громад Херсонщини особлива і відрізняється. У Новій Каховці це теж помітно по тому, як поводяться окупанти, ті чи інші підрозділи окупантів. Там же ротація дуже часто відбувається, тому говорити якось однозначно, дуже важко.
Переважає зараз така позиція примирення з боку окупаційних військ. Але знову-таки це не всюди. Що стосується Новокаховської громади, то здебільшого люди зараз розповідають, що вони (військові РФ – ред.) намагаються жартувати з місцевими, бо люди зустрічають їх в магазинах на ринках. Вони себе відчувають господарями, хазяїнами положення в цьому місті. Що стосується окупаційної адміністрації, то настрої тут до речі не такі радісні», – розповів журналіст.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Бояться опинитися на запорізькому напрямку»
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань розповів, що на окупованій частині Херсонської області присутність російських військ доволі висока. Втім, контролювати перебіг бойових дій вони не можуть. За його словами, на окуповану частину Херсонщини відправляють новомобілізованих російських військових.
«Вони їх спочатку присилають на Арабатську стрілку, з якої облаштували полігон і на базах відпочинку розташовують саме цих новомобілізованих росіян.
Там вони проходять перші злагодження і спочатку їх відправляють на перші пів року якраз на лівобережну частину Херсонщини, згодом – на запорізький напрямок.
Цього окупанти найбільше бояться, тому що мало, хто повертається з запорізького напрямку. Тому намагаються якнайдовше утриматися якраз на лівобережній частині Херсонщини», – стверджує Хлань.
Також російські військові активно залучені до псевдовиборчого процесу, який триває в окупації, зазначив депутат. Зокрема, збільшили присутність військових в пунктах агітації, в офісах російських політичних партій, які там розгорнули свою діяльність. Загалом на лівобережній Херсонщині немає таких місць, де російська армія перебувала б у безпеці, додав Хлань.
«Чи то Генічеський район, чи Скадовський район, чи польові склади, які знаходяться в центрі окупованої лівобережної частини Херсонщини. Я вже не кажу про склади й командні пункти, які розташовані ближче до берега Дніпра. Їхня щільність приблизно однакова на всій окупованій території Херсонської області й знищення окупантів йде послідовно, абсолютно по всій окупованій частині», – підкреслив депутат.
Відновлять штурм?
Політолог із Херсона Володимир Молчанов зазначив, що російські військові досі вважають лівобережну Херсонщину своїм регіоном, хоча сил для наступу не мають.
Їх дратує власне сам факт того, що вони вважають лівий берег своєю територією, а ЗСУ там вивішує український прапорВолодимир Молчанов
«Штурмові дії – це найневдаліше місце, яке тільки можна уявити для того, щоб переправлятися на лівий берег, тому я думаю, що це розуміють всі, і навіть російське командування це має розуміти. Але їх дратує власне сам факт того, що вони вважають лівий берег своєю територією, а ЗСУ там вивішує український прапор.
Тож може цілком статися, що вони відновлять штурмові дії, якщо тільки у них там щось ще залишилося. Бо є така у них проблема, дійсно, якість військ, які зараз стоять навпроти нашого угрупування, саме на Херсонщині, на першій лінії, вона навряд чи дозволяє вести якісь більш-менш наступальні дії», – каже херсонець.
Тим часом більшість цивільного населення окупованої частини Херсонщини вже примусово паспортизована, розповідає політолог. За його словами, ті, хто хоче залишатися у своїх домівках, не мають іншого вибору.
«Росія унеможливила мати у власності землю для іноземців взагалі, як таку землю сільськогосподарського призначення. Крім того, саме на території окупованих Херсонської та Запорізької областей, вони не дотримуються власного законодавства що до права іноземців мати у власності авто, нерухомість, та бізнес і ділянки землі не сільськогосподарського призначення. Тобто все це, що складає основу будь-якої приватної власності – від квартири до якогось «Жигулі» чи «Запорожця», його можуть в будь-який момент у носія українського паспорта просто відібрати», – пояснив Молчанов.
Він додав, що перед початком нового навчального року посилився тиск на батьків, щоб вони віддавали своїх дітей до російських шкіл.
«Лівий берег під вогневим контролем»
Співголова громадської ініціативи «Права Справа», військовий експерт Дмитро Снєгирьов зазначив, що лівобережна Херсонщина перебуває під вогневим контролем Збройних сил України. Підняття державного прапора – це символ української присутності у цьому регіоні.
«Правий берег, який контролюється ЗСУ значно вищий, ніж лівий, який контролюється тимчасово окупаційними силами. І тактико-технічні характеристики західної зброї в півтора-два рази перевищують радянсько-російські, які є на озброєнні окупантів. Саме це дозволяє Збройним силам України успішно завдавати ударів по тиловій інфраструктурі», – каже експерт.
Він зазначив, що успішний характер діяльності розвідувально-диверсійних груп полягає не тільки в знищенні тилових колон, але і в коригуванні вогню українських засобів ураження ствольної реактивної артилерії.
«За останні дні, я нагадаю, декілька вдалих уражень на території Лівобережжя. Це, відповідно, удари по Новій Каховці, місцях розташування особового складу окупаційних військ в Олешках і Козачі Лагері», – сказав Снєгирьов.
«Відплата вже невдовзі»
Підняття державного прапора – це сигнал не лише місцевим жителям, а і тим, хто співпрацює з окупаційною владою, підкреслив експерт.
Це сигнал місцевому руху спротиву про те, що українські військові поручДмитро Снєгирьов
«Українська сторона розглядає саме військовий характер деокупації тимчасово загарбаних територій. Крім того, це сигнал місцевому руху спротиву про те, що українські військові поруч, вони розраховують відповідно на підтримку. І це сигнал місцевим колаборантам. Відплата. Ось вона вже невдовзі.
Ви маєте розуміти, що українські спецслужби проведуть тотальну перевірку всіх осіб, які були залучені до діяльності окупаційної адміністрації. Тобто це декілька факторів. І політичний, і ідеологічний, і інформаційний, і військовий. І подібні операції варто вітати», – додав Снєгирьов.
На його думку, з точку зору логістики лівобережна Херсонщина є проблемним регіоном. Російські військові розуміють, що вони її не втримають. Ще одним досить показовим є факт виведення з лівого берега Дніпра найбільш боєздатних підрозділів окупаційної армії, додав експерт.
«Мовиться про передислокацію 7-ї дивізії повітряно-десантних військ з херсонського напрямку, де вони прикривали ділянку: Олешки, Нова Каховка і Козачі Лагері, і передислокації на запорізький напрямок», – каже співрозмовник.
Експерт зазначає, що в окупантів немає оперативних резервів на запорізько-херсонському напрямку.
«Тому військові РФ змушені вибирати – чи «боронити» Херсонську область, чи то перекидати оперативні резерви на Запорізький напрямок, який наразі є найбільш для них проблемним. Це досить серйозний такий фактор, який свідчить про те, що, на мою думку, окупанти розглядають можливість так званого повторення сценарію жесту доброї волі», – додав він.
Передумови для деокупації Херсонщини
Успішні дії українських військових на запорізькому напрямку можуть створити передумови для деокупації Херсонської області, вважає Снєгирьов.
Нерозуміння тактики дій українського Генштабу спонукає окупантів перекидати резерви з одного напрямку на іншийДмитро Снєгирьов
«Тоді Збройним силам України не має потреби форсувати Дніпро. Відповідно, що військовий контингент окупаційних військ, зосереджених на лівому березі, фактично опиняється під загрозою оперативного оточення.
Але говорімо про те, що окупанти серйозно розглядають можливість десантної операції Збройних сил України з використанням захоплених плацдармів. Тобто, не відкидається як один, так і другий сценарій. І оце нерозуміння тактики дій українського Генштабу спонукає окупантів, фактично, перекидати резерви з одного напрямку на інший, намагаючись мінімізувати негативні для себе сценарії», – пояснив експерт.
- Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, враховуючи Запорізьку.
- Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
- Україна заявляє, що озброєним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
- 11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
