Неможливо передбачити, як далі розвиватиметься криза на кордоні між ЄС та Білоруссю. Ймовірно, що ці події пришвидшать вже розповсюджений у ЄС тренд – побудову стін та огороджень.
Можливо, вже незабаром ми побачимо, як опускатиметься нова «залізна завіса», що знову розділить континент. І хоч вона не простягнеться від «Щецина на Балтійському морі до Трієста на Адріатичному морі», як сказав Черчиль у своїй легендарній промові у 1946 році, все ж видається, що нові бар’єри з’являться багато де. Вони відділятимуть членів ЄС від країн, що до клубу не входять.
Наразі ЄС намагається знайти відповідь на чи не найцинічншу операцію Олександра Лукашенка проти Заходу – перевезення мігрантів із Близького Сходу, зокрема іракських курдів, до кордонів Латвії, Литви і Польщі та подальшого виштовхування їх через кордон у ЄС. Скоріш за все, будуть запроваджені санкції проти білоруських аеропортів, транспортних компаній та людей, які відповідальні за організацію цих міграційних потоків. І все ж, цей пакет, так само як і запроваджені протягом минулого року чотири попередніх, навряд чи вплине на поведінку Мінська і скоріш просто дозволить ЄС поставити галочку.
ЄС докладає значних зусиль до того, аби переконати треті країни в тому, що їхнім громадянам слід заборонити авіаційні подорожі до Білорусі. Брюссель має всі шанси домогтися результату, адже «батоги» в Євросоюзу досить суттєві: ЄС може зупинити міжнародну фінансову допомогу, а авіакомпанії остерігаються втратити доступ до вигідного європейського ринку.
ЄС не лише чинить менше політичного спротиву стінам та колючому дроту, а стає більш схильним до виділення коштів на це
І все ж, запам’ятається не це, а стіни, огородження та колючий дріт. Вони вже виникають у Литві та Польщі для того, щоб стримувати мігрантів. А Варшава взагалі оголосила нещодавно, що викопає та наповнить водою 180-кілометровий рів на кордоні з Білоруссю.
Ще важливіщим є те, що ЄС не лише чинить менше політичного спротиву стінам та колючому дроту, а стає більш схильним до виділення коштів на це. Раніше цю ідею вважали нереалістичною.
Зверніть увагу на те, як різні лідери ЄС реагують на дії Польщі. Представники неурядових організацій та громадянське суспільство засуджують польських солдат та поліцію, які виштовхують мігрантів назад у Білорусь. Проте ви не почуєте це від вищого політичного класу. Не надто голосно лунали вимоги зі столиць ЄС допустити у прикордоння профільну службу ЄС Frontex, гуманітарні організації та ЗМІ. Навіть Дональд Туск, колишній прем’єр-міністр Польщі та найбільший опонент польської влади, закликав ЄС виявити повну солідарність з Польщею.
Це все оприявнює тренд, що ставав все чіткішим після міграційної кризи 2015 року. Хоч спершу деякі європейські країни, зокрема Німеччина та Швеція, запрошували до себе велику кількість людей, але вже незабаром ставлення змінилося і стало більш стримувальним, якщо не відверто ворожим до новоприбулих. Водночас зростала підтримка ультраправих партій та «Брекзиту». Із того часу ціллю стало не впускати людей для того, щоб екстремісти не захопили занадто багато електоральної підтримки. Французькі вибори 2022 року – дуже важливий маркер цього.
Проте, не йшлося про побудову стін за європейські гроші – наразі. Спадок «Берлінської стіни», матеріального втілення «залізної завіси», переслідував Брюссель з 1989 року. У фундаменті ЄС була та добра воля, якою керувалися люди зі Сходу та Заходу, коли разом знищували стіну.
12 країн-членів закликали Єврокомісію змінити Шегенську угоду і зазначили, що «фізичний бар’єр видається
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн нераз заявляла, що грошей на побудову стін вони не виділять. Проте президент Європейської ради Шарль Мішель зустрівся минулого тижня з прем’єр-міністром Польщі Матеушом Моравецьким і сказав, що потужна юридична служби його інституції заявила про можливість надання європейських коштів на будівництво.
Впливова об'єднана загальноєвропейська політична партія – «Європейська народна партія», яку нині очолює Туск, – вже підтримала цю ідею, а 12 країн-членів закликали Єврокомісію змінити Шегенську угоду і зазначили, що «фізичний бар’єр видається ефективним заходом для захисту кордону, що служить інтересам усього ЄС». Вони вважають, що це потрібно фінансувати зі спільного бюджету. Тож не дивуйтесь, якщо різноманітні «фізичні бар’єри» на зовншіньому кордоні ЄС отримуватимуть не лише політчину, а і фінансову підтримку Брюсселя. Звичайно, якщо ці фізичні бар’єри не є формально стінами. Все почалося у 2015 році, коли Угорщина побудувала загородження на своєму південному кордоні і була жорстко критикованою за це. Через рік Болгарія теж звела стіну на кордоні з Туреччиною. Тепер, схоже, Білорусь відмежують від її сусідів, тож виникає запитання – хто наступний?
Україна, немаючи шансів приєнатися до клубу, може стати наступним міграційним маршрутом. Є ймовірність того, що її західні сусіди теж захочуть побудувати стіни. Це ж стосується країн Західних Балкан. Нова «залізна завіса» не проходотиме буквально від Балтійського до Адріатичного моря, проте лінія реального, фізичного розділення континенту може постати на декілька сотень кілометрів східніше.
Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
