Протягом останніх місяців тисячі мігрантів із Близького Сходу, Південної Азії та Африки, які прибули в Мінськ авіарейсами, намагалися незаконно потрапити до країн-членів ЄС: Польщі, Латвії та Литви.
Криза на кордоні ЄС із Білоруссю посилюється, тож перед Європейським союзом, його членами та Заходом загалом стоїть питання щодо того, як відповісти: подати позов до міжнародних судів, накласти санкції чи просто спрямувати мігрантів у треті країни? Нижче викладено декілька найважливіших запитань та відповідей.
Якщо все це організовано авторитарним правителем Олександром Лукашенком та його силовиками, то чи порушують вони міжнародне право та свої зобов’язання?
Так, але треба довести, що дії Мінська є торгівлею людьми. Білорусь підписала Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, і, що важливо – два протоколи до Конвенції. Один – Про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за це, інший – Проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю. Вони вступили в силу в 2003–2004 роках. До того ж, Рада безпеки ООН ухвалювала резолюції проти торгівлі людьми, зокрема в 2017 році, тож уже наявна міжнародно-правова база для можливого обвинувачення режиму Лукашенка.
«Якщо підтвердиться інформація про те, що режим вводить людей в оману, обіцяючи їм безпечний перехід кордону ЄС, то значить, що Білорусь порушила міжнародні норми щодо запобігання торгівлі людьми. Усі безпосередні та опосередковані докази вказують на це», – заявив Бахті Нішанов, старший політичний радник Комісії США з безпеки та співробітництва в Європі, що відома як «Гельсінська комісія».
На цьому не все.
«Дії білоруських прикордонників щодо мігрантів підпадають під визначення «жорстокого поводження», а в деяких випадках може йтися про катування», – сказала Рейчел Денбер, заступниця директора відділу Європи та Центральної Азії правозахисної організації Human Rights Watch. Вона стверджує, що Мінськ порушує свої зобов’язання, визначені в Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводжень та покарань.
«Якщо вони примушують мігрантів перетинати польський чи литовський кордон, то це можна кваліфікувати як «колективне вислання». Це теж заборонено», – сказала Денбер. А обмеження свободи пересування – це порушення Декларації прав людини.
Але чи може ЄС або країни-члени скористатися якимись юридичними засобами? Чи можуть вони подати в суд на Білорусь?
Могли б, але не зроблять цього, принаймні у короткостроковій перспективі, сказали у розмовах з Радіо Свобода декілька дипломатів ЄС на умовах анонімності. По-перше, юридичні дії потребують часу, а ЄС та його країни-члени хочуть швидких дій. По-друге, багато країн ігнорували рішення різних міжнародних судів у минулому, і багато хто очікує, що Мінськ вчинить саме так. До того ж, виникає питання – до якого суду звертатися? Білорусь не є учасником Міжнародного кримінального суду (ICC) або Європейського суду з прав людини (ECHR). Міжнародний суд (ICJ) зазвичай виносить рішення у справах між двома державами, які охоче обстоюють свої позиції. Може знадобитися декілька років, щоб примусити державу брати участь в розгляді.
Тож, які ще варіанти має ЄС? Чи можна застосовувати санкції?
Так, союз зараз готує пакет санкцій. Його можуть ухвалити 15 листопада на міністерській зустрічі у Брюсселі. Цього тижня ЄС погодив розширення критеріїв санкцій щодо Білорусі. Тепер їх можуть застосувати проти «фізичних або юридичних осіб, які сприяють або відповідальні за діяльність режиму Лукашенка щодо а) незаконного перетину зовнішніх кордонів держави-члена; в) контрабанди незаконних або небезпечних товарів на територію держави-члена».
За словами кількох дипломатів, які знаються на санкціях, завдяки цьому розширенню ЄС заморозить активи та заборонить в’їзд близько 40 особам і організаціям, які Брюссель вважає причетними до посилення тиску на зовнішній кордон союзу.
У переліку будуть держслужбовці та транспортні компанії Білорусі, які перевозять людей до кордонів. Також включать державну авіакомпанію «Белавіа». Це передбачитиме заборону на надання компанії літаків в оренду, повідомили дипломати. Також у перелік внесуть ті державні банки Білорусі, які досі не потрапили під санкції. Влітку санкції вже наклали на «Беларусбанк», «Белінвестбанк», «Белагропромбанк».
Чи матимуть ці санкції ефект?
Навряд чи ці санкції будуть ефективними, вважають експерти. Це не ті жорсткі заходи, до яких багато хто закликає. За рік ЄС вже ввів чотири пакети санкцій. До переліку потрапило 15 організацій та 166 осіб, зокрема особисто Лукашенко та його найближчі родичі й оточення. Санкції також наклали на нафтовий, калійний, банківський та тютюновий сектори економіки країни. Утім, не схоже, що ці дії вплинули на мінський режим.
Все ще є надія, що незабаром новий пакет посилять. Наприклад, досі ведуться дебати щодо санкцій проти білоруських аеропортів і їх наземного обслуговування. Закликають також накласти санкції на авіакомпанії третіх країн.
Усе ж, видається, що Брюссель діє обережно. Ймовірно, санкції спробують оскаржити в Європейському суді справедливості, тож необхідно довести, що люди та компанії насправді причетні до того, у чому їх звинувачують. Це також є однією з причин, чому Росію не чіпають. Прямий зв’язок між Москвою та міграційною кризою документально не підтверджено. Торгівля з Білоруссю досі прибуткова, тож це може викликати небажання запроваджувати суворіші санкції.
Що ще може зробити ЄС?
Держави вже будують стіни на зовнішньому кордоні ЄС. Вони хотіли б, щоб ЄС профінансував це. Раніше ЄС категорично відмовлявся робити це. Однією з причин є пам’ять про Берлінську стіну. Йдеться як про її візуальну, такі і практичну складову. Європейська комісія планує на початку грудня розглянути зміни до Шенгенської угоди і визначити, які дії країни-члени можуть здійснювати у разі гібридної атаки, зокрема маніпуляцій міграцією. І хоч навряд чи йтиметься безпосередньо про розбудову стін на кордоні ЄС, «фізичні бар’єри» можуть розглянути як безпековий захід.
Як ЄС може вплинути на треті країни, які відправляють мігрантів до Мінська?
Єврокомісія заявила, що її головним пріоритетом зараз є спроба заблокувати міграційні потоки до Білорусі. Маргарітіс Схінас, віцепрезидентка комісії, відповідальна за питання міграції та надання притулку, найближчими днями має відвідати декілька країн, з яких прибувають мігранти. Брюссель політично натиснув на Ірак та пригрозив урізанням міжнародної допомоги, після чого значно скоротилася кількість прямих рейсів між Багдадом і Мінськом. Подібна тактика може спрацювати з Ліваном, Йорданією та Сирією, стверджують європейські посадовці. Вони очікують, що переконати Туреччину та ОАЕ буде складніше. Анкара та Брюссель уклали угоду, згідно з якою вони стримують біженців від перетину Егейського моря. Можливо, Туреччина захоче отримати додаткові фінансові стимули в обмін на допомогу в цій сфері.
Згідно з даними Комісії, більшість людей на литовському та польському кордонах є іракцями. І хоч Багдад співпрацює з ЄС, та все ж не хоче приймати репатріантів, якщо вони не повернулися добровільно. Посадовці ЄС переконані, що для цієї проблеми необхідно знайти рішення, адже у «сірій зоні» збільшується кількість застряглих людей.
А як щодо таких організацій, як Управління Верховного комісара ООН (УВКБ ООН) у справах біженців, Міжнародна організація з міграції (МОМ) та Червоного Хреста? Вони роблять щось? Чи може їхня участь попередити гуманітарну катастрофу?
Надзвичайно мало організацій пускають у прикордоння. Польська влада співпрацює з Червоним Хрестом і «Карітас», організацією християнської допомоги. Представники УВКБ ООН і МОМ зверталися до Мінську і Варшави. Вони закликають організувати безперешкодний доступ до мігрантів і надати їм гуманітарну допомогу. Найважливішою вимогою є дозволити мігрантам подавати заяви на притулок незалежно від їхнього місця перебування. Польська влада навряд чи піде на це, адже боїться, що такий механізм призведе до подальшого збільшення кількості мігрантів. Польща, на відміну від Литви, досі ігнорувала заклики з Брюсселя і не дозволила присутність на своєму кордоні прикордонної служби ЄС Frontex. Вони стверджують, що польські прикордонники та армія у змозі впоратися з ситуацією. Але якщо взимку гуманітарна ситуація погіршиться, то очікуйте, що по обидва боки кордону почнуть звертатися за допомогою до різних міжнародних організацій.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
