БЕРЛІН – 17 січня 2022 року міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок відвідала Україну, це був один із перших її візитів після призначення на цю посаду. Під час нього Бербок наголосила, що Німеччина підтримуватиме Україну шляхом дипломатії, а не зброї, на що чимало хто сподівався. Це підтвердилось не лише на словах – літаки Великої Британії, які розпочали постачати протитанкову зброю в Україну, облітали територію Німеччини. Поза цим візит очільниці німецької дипломатії відбувся перед візитом до Москви. Що це може означати, Радіо Свобода розпитало в ексклюзивному інтерв’ю у німецького аналітика, колишнього спостерігача ОБСЄ на Донбасі Ніколауса фон Твікеля.
– 17 січня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок відвідала Україну, це був один із перших її візитів після призначення на цю посаду. Чи Україна нині на внутрішньополітичних радарах Німеччини, адже її візит відбувся раніше, ніж до Росії?
– Україна завжди перебувала і досі перебуває на політичному радарі та є пріоритетом на порядку денному Німеччини. Особливо зараз, коли США і Росія обговорюють питання України. Це одна з найгостріших проблем міжнародної політики.
– Як її рішення відвідати спершу Україну оцінюють в Німеччині і, наприклад, у Росії?
– Я думаю, що відвідати Україну було її власним рішенням. Ми знаємо, що напередодні відбулися переговори між президентом США Джо Байденом і президентом Росії Володимиром Путіним, і кожного разу з України лунала критика, що американська сторона не порадилася з Україною.
На мою думку, зараз у МЗС Німеччини вирішили підійти до цього питання інакше і спочатку відвідати Україну. Але не можна забувати, що в зовнішній політиці Німеччини канцлер грає важливішу роль, ніж міністр закордонних справ.
Перемовини на рівні експертів голів держав відбулися ще раніше і в рамках цих переговорів німецька сторона відвідала спочатку Москву, коли радник канцлера Німеччини Олафа Шольца Єнс Плетнер зустрівся із заступником голови адміністрації президента Росії Дмитром Козаком.
– Тобто ви вважаєте, що жодних наслідків такого кроку для Німеччини не слід очікувати?
– Важко сказати. Варто було б почекати на пресконференцію, щоб дізнатися про настрій російської сторони.
– Що може зробити Німеччина, щоб знову запустити «нормандський формат», частиною якого вона є? Він, власне кажучи, зайшов у глухий кут?
– «Нормандський формат» завжди був важливим для вирішення конфлікту на Донбасі. Наразі варто констатувати, що для Росії він не пріоритетний на тлі переговорів зі США. Я гадаю, що новий німецький уряд, так само як Україна і Франція, прагне відновлення «нормандського формату», але все залежить від Росії.
– Ви вважаєте, що Росія не хоче його відновлення?
– Це важко коментувати, але ми бачимо, що зараз для Росії прямі перемовини зі США важливіші.
– Як ви вважаєте, «Північний потік-2» – це завершена справа, чи все ж таки Україна та її союзники можуть заблокувати цей проєкт, який багато хто вважає антиукраїнським?
– Це гостра тема. Чесно кажучи, важко передбачити подальший розвиток подій щодо цього питання. В Німеччині складна ситуація з коаліцією. Наприклад, «Зелена партія» неодноразово критикувала цей проєкт, натомість серед соціал-демократів, слово яких грає важливу роль, є багато прихильників «Північного потоку-2». Тож у майбутньому для них буде дуже складно виступати проти цього проєкту.
Тому для Анналени Бербок переговори з Україною досить складні. Вона говорить переважно про юридичні аспекти «Північного потоку-2», згідно з якими неможливо його добудувати. Але остаточної відповіді на це питання ми не знаємо.
