Очільниця Міністерства закордонних справ Німеччини Анналена Бербок уперше після формування у ФРН нового уряду відвідала із візитом Москву. Головною темою її переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим стала ситуація навколо України.
Як сказала Бербок на спільній пресконференції після переговорів, зосередження біля кордонів України понад 100 тисяч російських військовослужбовців викликає велике занепокоєння. За її словами, війська сконцентовані без видимої причини, і «це складно не розглядати як загрозу». Голова МЗС Німеччини сказала, що готова продовжувати переговори з Росією щодо безпеки.
Бербок неодноразово згадала про «спільний європейський дім», частиною якого, за її словами, є і Росія, і зазначила, що в Європі мають діяти загальні правила, зокрема у сфері безпеки і захисту прав людини. Вона згадала як приклад порушення цих правил справу російського опозиціонера Олексія Навального і рішення російського суду про ліквідацію «Меморіалу».
Натомість Лавров заявив, що Росія «не може приймати якихось вимог щодо своїх збройних сил на власній землі». Лавров також закликав Німеччину «вплинути на Україну» для виконання Мінських угод.
Голова МЗС Німеччини зазначила, що приїхала до Москви з «товстою папкою документів», оскільки Росія і Німеччина мають що обговорювати – йдеться як про фундаментальні протиріччя, так і про сфери, де можна працювати спільно. Згадано було, зокрема, клімат.
Відповідаючи на запитання щодо газопроводу «Північний потік-2», Бербок зазначила, що якщо енергетика використовуватиметься як «зброя», це може позначитися на долі проєкту.
Напередодні Бербок відвідала Київ, де запевнила Україну в підтримці перед можливою ескалацією конфлікту з боку Росії.
18 січня стало відомо, що 19 січня Київ відвідає держсекретар США Ентоні Блінкен. Потім він вирушить до Берліна, де проведе зустріч із Бербок.
Країни Заходу вважають, що Росія може готувати широкомасштабне вторгнення в Україну, і на випадок такого вторгнення розглядають заходи у відповідь – йдеться головним чином про економічні санкції і про зміцнення оборони європейських країн НАТО, а також про нові постачання Україні озброєнь і обладнання.
