Всіяний будиночками в середземноморському стилі і скромними малоповерховими будинками, звивистий спуск до громадського одеського пляжу «Золотий берег» міг би бути чарівним – якби не величезний бетонний корпус, що відразу впадає в очі і псує вигляд знизу.
Тут, на південній околиці українського чорноморського портового міста, відвідувачі пляжу розкуповують закуски і сувеніри під загрозливим недобудованим 15-поверховим житловим комплексом Aura Apart, високим сірим скелетом, який, на думку критиків, є зразком нестримної й часто незаконної забудови, що руйнує характерний шарм Одеси.
«Цей проєкт є найбільш незаконним, – каже Олег Михайлик, місцевий антикорупційний активіст. – Він порушує абсолютно все».
Одеса, відома своєю багатою історією, культурною еклектикою й розлогими пляжами, може похвалитися спокійною, невимушеною морською атмосферою.
В історичному центрі вздовж зелених вулиць вишикувалися величні будівлі із внутрішніми двориками, які нагадують про історії Ісаака Бабеля, захованими майже в кожному кварталі.
Внизу під містом проходить лабіринт катакомб – один із найбільших підземних лабіринтів у світі.
Одеса – як найвідоміша прибережна «перлина» України – конкурує з Кримом, який контролюється Москвою з часу окупації півострова Росією в 2014 році, введення військ і проведення «референдуму», який не тільки Київ, а й більшість держав світу вважають нелегітимним.
Але місто також потерпає від особливо високого рівня корупції, вважають активісти, журналісти-розслідувачі і посадовці. Президент Володимир Зеленський фактично визнав репутацію Одеси як притулку для контрабанди після того, як влада минулого року заарештувала так званого «хрещеного батька контрабанди», відомого місцевого бізнесмена. Та й мер Геннадій Труханов залишається під слідством після того, як його звинуватили у брехні про свої статки.
Особливо помітним показником корупційного лиха в Одесі є неконтрольована житлова забудова: багато споруд зводять із грубим порушенням різних будівельних і земельних норм, завдяки сумнівній документації і співучасті посадових осіб – а потім це призводить до великих втрат для інвесторів, якщо проєкти йдуть нанівець.
Для гордих місцевих жителів, а також для тих, хто бореться за те, щоб позбавити свою країну халепи й безгосподарності, за цим болісно спостерігати.
«Корупція руйнує потенціал чудового міста», – сказав Олександр Степанюк, адвокат одеської громадської організації «Спільна мета», яка бореться в суді проти незаконних забудов.
Юридичні лазівки
Експерти кажуть, що хоча ця проблема існує далеко не тільки в Одесі, але саме тут вона особливо гостра.
За словами юриста у справах нерухомості Володимира Копотя, чия київська фірма моніторить ринок житла, 76 відсотків нових багатоквартирних будинків в Одесі вважаються «ризикованими» інвестиціями, порівняно з 55 відсотками в українській столиці.
Це пов’язано з юридичною відповідальністю, яка може загрожувати забудовникам за такі порушення, як будівництво без дозволів, неправильна документація, наявність боргів або причетність до поточних судових процесів.
У випадку з комплексом Aura Apart він спочатку був затверджений як «пансіонат-профілакторій сімейного типу» – не багатоповерховий багатоквартирний будинок – і був побудований на землі, визначеній як рекреаційна зона, повідомляють місцеві ЗМІ.
Завдяки клопотанню Олега Михайлика цей дозвіл був скасований обласним судом у липні. Але постанова наразі оскаржується.
Коли проєкти, на кшталт цього, провалюються, часто-густо страждають інвестори – зазвичай ті, хто прагне купити помешкання.
Одна з популярних схем, за словами Михайлика, полягає в тому, що забудовник створює для кожного об’єкту окрему юридичну особу-кооператив і заманює потенційних власників квартир підписувати з ним не повноцінні договори, а «особисті меморандуми». Такі папери не мають ніякої юридичної сили, і такий крок, як кажуть, позбавляє їх будь-якого реального впливу на процес ухвалення рішень і залишає їх фінансово незахищеними, бо вони вклали свої гроші добровільно і фактично без юридичних зобов’язань іншої сторони.
У випадках, коли будівництво успішно завершується, забудовники оголошують про додаткові витрати, які мають покрити інвестори.
Михайлик на собі відчув махінації на кшталт цих: він роками судиться через помешкання, в яке інвестував кошти ще в 2006 році, але так і не отримав його. Він стверджує, що компанія передала житловий комплекс іншому забудовникові, який у процесі підмінив юридичну адресу і залишив його з порожніми руками.
«Вони просто забрали це у мене, – каже він, – і я нічого не можу довести».
За словами активістів, такі схеми стають можливими завдяки мережі співпраці між впливовими забудовниками і, як стверджують, нечистими на руку посадовцями.
Експерти кажуть, що будівельники, корумповані бюрократи і залучені до оборудок судді володіють потужним арсеналом ресурсів – від затвердження фіктивних планів будівництва до блокування спроб інвесторів повернути собі обіцяні помешкання.
Хабарі, які, за словами активістів, перешкоджають розвиткові Одеси, віддзеркалюють ширшу проблему корупції в Україні – давній виклик для держави, яка бореться з економічними проблемами і перебуває вже майже сім років у війні з підтримуваними Росією сепаратистами на сході (так у тексті; маються на увазі російські гібридні сили – ред.).
Уряди, що змінювали один одного, зобов’язувалися боротися з цією проблемою, але не змогли досягти такого прогресу, який хотіли б бачити реформатори і західні лідери, які вважають, що викорінення корупції має вирішальне значення для стримування впливу Москви.
За словами Копотя з київської фірми Monitor.Estate, будівельний сектор є важливою ареною, де сходяться впливові бізнесові інтереси і зламана судова система.
«Хто буде переслідувати цих людей, якщо вони всі партнери?» – каже він.
Два письмові запити Радіо Свобода щодо коментарів до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишились без відповіді.
Боротьба за права
І все-таки в цьому майже мільйонному місті активісти проти незаконного будівництва здобувають хоча й незначні, але значущі перемоги. Через кілька тижнів після винесення рішення проти «Аури» Степанюк і його організація також святкували успіх, коли суддя виніс аналогічне рішення щодо комплексу «Graf біля моря» – одного з кількох суперечливих проєктів, розташованих безпосередньо поблизу «Аури».
Це приклад тиску, який громадянське суспільство може чинити на місцевих чиновників у державі, де політична влада в основному децентралізована. Заклик у фейсбуці до судді з проханням «не підведи нас» може, за словами Степанюка, мати велике значення.
«Ми даємо їм зрозуміти, що так не піде, коли вони порушують закон або виносять незаконне рішення», – сказав він, додавши, що багато суддів симпатизують їхній біді, але їм важко протистояти тискові.
Проте, незважаючи на такий помірний успіх, Степанюк і його місцеві однодумці кажуть, що взаємопов'язаний характер цих схем, а також величезні грошові суми роблять боротьбу все важчою. За його словами, якщо суд нижчої інстанції винесе рішення на їхню користь, відстояти це рішення, ймовірно, буде важче на рівні апеляції.
І хоча громадянська активність усе ще можлива, вона несе в собі свої ризики. Михайлик, наприклад, вважає, що саме його спроби викрити місцеву корупцію призвели до зухвалого замаху на його життя в центрі Одеси у вересні 2018 року.
Він ледь вижив після вогнепального поранення в груди і досі ще розробляє одну руку, щоб відновити її чутливість.
Але він продовжує боротьбу, бо, як він каже, верховенство права в Одесі – та й по всій Україні – висить на волосині.
«Усе робиться таким чином, що гроші людей можуть бути вкрадені», – каже активіст.
