Президент України Петро Порошенко, відвідуючи в Польщі місце поховання загиблих унаслідок польських етнічних чисток місцевих українців у селі Сагринь на Холмщині, виступив проти «односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого», до яких вдається при оцінці Волинської трагедії 1943–44 років польська сторона.
Виступаючи на відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «Селянських батальйонів» та підрозділів Армії крайової в 1944 році, Порошенко, зокрема, заявив: «Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення. Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про інститут національної пам’яті – і розраховуємо, що буде переглянуто також положення, які стосуються оцінки українців».
Президент також наголосив: «Ми за фаховий діалог на рівні істориків. І ще раз кажу: ми проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого».
«Події на Холмщині, як і низка інших трагічних конфліктів між українцями і поляками в часи Другої світової війни, вимагають ретельних історичних досліджень. І ці дослідження мають здійснюватися спільно істориками і науковцями, спільно українськими і польськими, базуватися на щирому прагненні до встановлення справжньої історичної правди про причини, перебіг та наслідки конфлікту, якою б гіркою не була би правда для кожної із сторін. Наші народи заробили право знати правду. Але займатися цією правдою мають точно не політики. Мають історики і науковці. І про це ми домовилися, і ми ніколи не дамо політизувати ці сторінки нашої історії», – сказав президент України, згадуючи про свою домовленість із президентом Польщі Анджеєм Дудою під час перебування польського керівника в Харкові у грудні 2017 року.
«І сьогодні, схиляючи голову у спільній молитві, щиро звернімося до Господа словами: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», – сказав, серед іншого, Петро Порошенко.
Пізніше 8 липня, вже на Волині, президент України взяв участь у заходах ушанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943–1944 років у селі Гончий Брід. «Трагічні сторінки нашої історії, зокрема і кривавий конфлікт 1943–44 років, мають бути пересторогою. Ми, сучасні покоління українців і поляків, не маємо права ставити сьогодення і майбутнє у залежність від минулого», – наголосив він.
Президент нагадав про трагічні події, які відбулися в селі Гончий Брід, де жертвами стали десятки людей, серед яких були мешканці не лише цього села.
Також цього ж дня, 8 липня, президент Польщі Анджей Дуда відвідав Волинь, але за окремою програмою. Він, зокрема, в селищі Олика відвідав цвинтар, на якому поховані загиблі в час Волинської трагедії місцеві поляки, знову назвав події Волинської трагедії 1943–44 років «геноцидом» і «етнічною чисткою» тодішнього місцевого польського населення з боку українців, повторивши нинішню політичну термінологію офіційної Варшави. Після цього він закликав до дружби між двома народами, яка, за його словами, має спиратися «на правді» з варшавського погляду.
Число українців, убитих у Сагрині бійцями польського антикомуністичного підпілля зі складу «Селянських батальйонів» та Армії крайової в березні 1944 року, історики оцінюють від понад 800 до понад 1200 людей. На меморіалі пам’яті вбитих є імена близько 660 загиблих, які вдалося встановити. Цей меморіал збудували ще 2008 року, але досі не вдавалося провести церемонію його відкриття.
У Гончому Броді внаслідок кількох нападів поляків у 1943–44 роках загинули понад 70 українців.
У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей. При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей. Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів». Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призвели останнім часом до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.
