Президент Польщі Анджей Дуда, перебуваючи на Волині в Україні, знову назвав події Волинської трагедії 1943–44 років «геноцидом» і «етнічною чисткою» тодішнього місцевого польського населення з боку українців, повторивши нинішню політичну термінологію офіційної Варшави. Після цього він закликав до дружби між двома народами, яка, за його словами, має спиратися «на правді» з варшавського погляду.
Виступаючи в селищі Олика, де він відвідав цвинтар, на якому поховані загиблі в час Волинської трагедії місцеві поляки, Дуда, зокрема, нагадав: «Буквально через кілька днів, 11 липня, ми будемо вшановувати 75-і роковини геноциду, який відбувся на Волині. У Польщі це буде Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого на Волині проти поляків українськими націоналістами».
«Це була ніяка не війна між Польщею і Україною – це була звичайна етнічна чистка, як ми б це назвали сьогодні. Ішлося просто про те, щоб усунути поляків із тих теренів… Наслідком того були акції у відповідь із польського боку… Вражає вже сама диспропорція: (загинули) близько 100 тисяч поляків, близько 5 тисяч українців. Вона насправді справляє величезне враження. І це, перепрошую, є історична правда», – висловив Дуда офіційну позицію Варшави.
«Одне є певне: мусимо спирати наші відносини на правді. Просто треба її визнати. Не може йтися ні про яку помсту… Ми передусім повинні на історичній правді будувати наші добрі відносини. Це найважливіше! Ми повинні будувати дружбу між нашими народами», – заявив, серед іншого, президент Польщі.
При цьому він згадав, що Польща підтримує Україну в реформах, економічно, в її прагненні до Європейського союзу, у прагненні повернути захоплені і окуповані території, в тому, щоб Росія припинила окупацію українських земель і щоб повернувся мир до України в кордонах, визнаних міжнародною спільнотою. Але водночас Дуда знову повторив: «Хотів би, щоб наші відносини спиралися на правду, яка вестиме нас до добрих відносин, до дружби між нашими народами».
Цього ж дня, 8 липня, президент України Петро Порошенко відвідав Польщу – село Сагринь на Холмщині, де поховані загиблі внаслідок польських етнічних чисток місцеві українці, – і відвідує також Волинь, але за окремою від польського керівника програмою.
У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей. При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей. Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів». Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призвели останнім часом до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.
