Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що загалом задоволений результатами українсько-угорських консультацій у Закарпатті щодо імплементації мовної статті закону про освіту. , а також наголосив на необхідності роботи з підготовки вчителів і методики викладання.
«Ми маємо навчити вчителів, ми маємо змінити методику викладання української мови, оскільки коли дітей приводять до школи й одразу починають говорити про громади – це не сприяє тому, щоб вони були українцями... Я загалом задоволений сьогоднішніми консультаціями», – сказав Клімкін за підсумками українсько-угорських консультацій у Закарпатській області.
Глава МЗС наголосив, що Україна не виступає проти того, щоб представники угорської меншини під час навчання зберігали свою ідентичність.
«Ми самі зацікавлені в тому, щоб наші громадяни угорського походження на 100% залишалися угорцями. Це дуже важливо для нас, для нашого руху до об’єднаної Європи. Але ми маємо допомогти, заохотити, щоб кожен із них на достатньому рівні володів українською мовою», – пояснив Клімкін свою позицію.
Наступні консультації, за словами Клімкіна, відбудуться на початку липня.
На сьогоднішній зустрічі обговорили формат змін в освітньому процесі, що стосується саме навчання у школах національних меншин, заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Цим дітям потрібно більше часу, щоб вони оволоділи українською мовою. Ми міняємо підручники з української мови, підвищуємо кваліфікацію вчителів, – зазначила Лілія Гриневич. – Друге питання, яке ми обговорювали – це подовження періоду впровадження статті (ст. 7 Закону про освіту). Нам потрібен час для підвищення кваліфікації вчителів та повної підготовки».
Читайте також: Україна на вимогу Угорщини не припинятиме дію закону «Про освіту» – Коберник
У свою чергу міністр закордонних справ Угорщини Пітер Сіярто зазначив, що на переговорах були зроблені певні кроки вперед, але необхідно виконати ще багато роботи, щоб повернутися на колишній рівень двосторонніх відносин між Україною та Угорщиною.
За його словами, Угорщина вимагає продовжити перехідний період імплементації закону «Про освіту» в Україні та скасувати дію цього закону для приватних шкіл.
«Пані міністр (міністр освіти і науки України Лілія Гриневич – ред.) заявила, що Україна поважає і виконає всі рекомендації Венеціанської комісії. Ми сподіваємося, що на підставі цього український парламент нарешті ухвалить закон про продовження перехідного періоду», – сказав угорський міністр.
Доки українська держава не виконає рекомендацій Венеціанської комісії щодо закону «Про освіту», Угорщина не підтримуватиме відносини між Україною та НАТО, сказав Сіярто. Водночас, Будапешт не проти участі України у липневому саміті НАТО у Брюсселі, сказав він.
«Рішення угорського уряду – однозначне. Венеціанська комісія дала рекомендації, і доти, доки ці рекомендації не буде виконано, ми не можемо підтримувати відносини України з НАТО ... У Брюсселі в липні проводитиметься засідання НАТО щодо безпеки в Чорному морі, куди запросять Україну та президента України. Ми не маємо нічого проти, якщо вашого президента запросять на цю подію», – сказав Сіярто, відповідаючи на запитання щодо можливості розблокування саміту Україна-НАТО Угорщиною.
Він також нагадав, що проводив консультації з цього питання з держсекретарем США Майком Помпео.
22 червня у Береговому Закарпатської області відбулися українсько-угорські консультації щодо імплементації українського закону «Про освіту» за участю українських та угорських міністрів закордонних справ і освіти.
Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном, зокрема, в Угорщині.
Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».
Міністерство закордонних справ Угорщини 26 вересня заявило про намір країни блокувати зближення України та ЄС через закон про освіту. Угорщина заблокувала засідання комісії Україна-НАТО, що мало відбутися в лютому 2018 року під час зустрічі міністрів оборони всіх країн-членів альянсу.
14 лютого цього року уряд схвалив законопроект, який має внести зміни до перехідних положень закону «Про освіту» й продовжити перехідний період для імплементації мовної статті на 3 роки – до 2023-го.
Продовження перехідного періоду пропонувала Венеціанська комісія.
