У Празі урочисто вшанували пам’ять українців, які загинули під час звільнення від нацистів Чехословаччини наприкінці Другої світової війни. Попри карантинні умови, в офіційній церемонії на Ольшанському цвинтарі взяли участь представники парламенту та президента Чехії, а також почесна варта президента Чехії.
Запрошення посла України Євгена Перебийноса прийняли голова Комітету у закордонних справах, обороні та безпеці Сенату парламенту Чехії – Павел Фішер, депутати Палати депутатів парламенту Чеської Республіки Ян Ліпавський та Павел Жачек. Офіс президента Чехії представляв командувач Почесної варти президента полковник Ярослав Аккерман. Генеральний штаб армії Чехії представляв бригадний генерал Петр Ланчі, заступник командувача ВПС збройних сил Чехії.
В урочистій церемонії покладення квітів взяла участь почесна варта президента Чехії. На честь пам’яті вояків родом з України, які у лавах 1-го, 2-го і 4-го Українських фронтів Червоної армії визволяли Чехословаччину і полягли на її теренах, пролунали державні гімни України та Чеської Республіки.
У своїй промові посол України Євген Перебийніс наголосив, що недаремно ці фронти були названі українськими, адже 60-80% особового складу цих з’єднань складали етнічні українці, або мешканці щойно звільненої від нацистської окупації України.
«Змучена та поранена, Україна за один рік відправила на фронт майже 3 мільйони 700 тисяч своїх синів та дочок. Загалом у 1944 році кожен третій червоноармієць прибув з території України», – сказав Євген Перебийніс.
За словами Євгена Перебийноса, внесок Червоної армії і українців, які воювали у ній, у перемогу над нацизмом був вирішальним. Водночас він наголосив, що, хоча Червона армія й звільнила центральну Європу від нацистів, вона не принесла на ці землі свободу. На зміну одному тоталітарному режиму прийшов інший. «Незважаючи на це, ми не маємо права забути про подвиг тих звичайних солдатів, які віддали своє життя у боях проти нацизму. Це не їхня вина, що комуністичні лідери і генерали використали мільйони жертв війни для своїх ідеологічних і агресивних цілей», – зазначив посол.
Виступаючи на церемонії, сенатор Павел Фішер сказав, що Україна посідає особливе місце у боротьбі за демократію в Європі, як тоді, в роки Другої світової війни, так і зараз, коли українці на своїй території продовжують боротьбу за свободу, демократію та людську гідність.
Член міжпарламентської групи Чехія-Україна в нижній палаті чеського парламенту Павел Жачек у своїй промові також провів паралель між звільненням Європи від нацизму і боротьбою, яку Україна веде сьогодні.
«Травень 1945 року символізує для нас не лише поразку нацизму, але і перехід від одного тоталітарного режиму до іншого, радянського», – сказав Жачек. Боротьба за свободу і демократію тривала для українців і чехів ще протягом наступних десятиліть аж до падіння Радянської імперії та Радянського Союзу.
Нещодавні події, пов’язані з вибухами у Врбетицях, проведені, ймовірно, російськими агентами, є, на думку чеського депутата та історика за фахом, продовженням гібридної війни, яку Радянський Союз розпочав проти Чехословаччини відразу після вступу Червоної Армії на територію країни.
У Чехії День перемоги відзначається 8 травня 1945 року, коли підписанням капітуляції Німеччини закінчилася Друга світова війна в Європі. Цю дату встановили після Оксамитової революції 1989 року, частково і тому, що західну частину Чехословаччини визволили американські війська. У період соціалізму Чехія відзначала День перемоги 9 травня, коли Прага була звільнена Червоною Армією.
Раніше основні урочистості до цієї дати проводилися за провідної ролі посольства Росії у Празі. Але нині, на тлі видворення 18 російських агентів та дипломатів з Чехії, чеські політики уникають спільних акцій з представниками російського посольства.
Два роки тому посольство України в Чехії, наголошуючи на значній ролі українців у визволенні країн Центральної Європи, започаткувало нову традицію вшанування 8-го травня загиблих військових 1-го, 2-го і 4-го українських фронтів, що звільняли Чехословаччину.
Раніше основні урочистості до цієї дати проводилися за провідної ролі посольства Росії у Празі. Але нині, на тлі видворення 18 російських агентів та дипломатів з Чехії, чеські політики уникають спільних акцій з представниками російського посольства.
