У нижній палаті російського парламенту, Державній думі, зареєстрований законопроєкт, що забороняє публічно ототожнювати ролі сталінського СРСР і гітлерівської Німеччини в роки Другої світової війни.
Автори пропонують змінити закон «Про увічнення Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років», додавши в нього статтю про заборону.
Серед іншого вони запропонували заборонити заперечувати «вирішальну роль радянського народу в розгромі нацистської Німеччини і гуманітарної місії Союзу РСР при звільненні країн Європи» в роки Другої світової війни.
Заборону планують поширити на публічні виступи, твори, які демонструються публічно, а також засоби інформації та інтернет. Яка відповідальність буде передбачена за порушення заборони, в законопроєкті не уточнюється.
У період із вересня 1939 року до червня 1941 року нацистська Німеччина та Радянський Союз не були ворогами в Другій світовій війні. СРСР атакував територію Польщі через 17 днів після того, як свою операцію проти цієї держави 1 вересня розпочала Німеччина. 22 вересня 1939 року сили вермахту передали СРСР контрольоване ними на той час місто Брест, де відбувся спільний німецько-радянський парад.
Перед тим 23 серпня 1939 року в Москві була укладена розрахована на 10 років міждержавна угода, яку підписали міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп та народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов (угода більше відома як пакт Молотова-Ріббентропа).
Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Німеччини з Польщею та країнами Заходу, та надавав СРСР можливість захоплення колишніх територій Російської імперії, а також територій, що ніколи їй не належали. Таємний додатковий протокол визначав сфери інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними після нападу Німеччини на Польщу.
