Туреччина продовжує дискусії щодо дотримування режиму припинення вогню між Азербайджаном та Вірменією в Нагірному Карабасі, заявив міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу 10 листопада – після підписання сторонами конфлікту угоди за посередництва Росії.
Як повідомляє Reuters, виступаючи на пресконференції в Анкарі, Чавушоглу заявив, що угода забезпечить передачу Азербайджану семи районів поблизу Нагірного Карабаху, які етнічні вірмени контролювали ще з 1990-х років, називаючи це «буферною зоною».
Міністр закордонних справ Туреччини додав, що його країна і далі підтримуватиме своїх азербайджанських союзників.
Згідно з угодою, російські миротворці будуть розміщені вздовж лінії фронту в Нагірному Карабасі та Лачинського коридору, який сполучає цей регіон із Вірменією. Під контролем вірменських етнічних сил залишається найбільш населене місто і фактична столиця регіону – Степанакерт (Азербайджан називає цей населений пункт Ханкенді), а також фактично контрольована вірменами частина Нагірного Карабаху.
При цьому Москва відразу повідомила, що ці миротворці мають бути російські, так само контроль за транспортними зв’язками сепаратистського регіону мають наразі тримати російські прикордонники. Про те, що в дотриманні миру мають брати участь і турецькі миротворці, в Кремлі не згадували.
Президент Азербайджану Ільгам Алієв заявляв, що Туреччина також візьме участь у миротворчому процесі.
Крім того, як повідомляють, до Нагірного Карабаху мають повернутися внутрішньо переміщені особи (зокрема, з захопленої вірменами території були змушені втекти всі азербайджанці за національністю) під контролем верховного комісара ООН у справах біженців, сторони мають обмінятися військовополоненими й іншими утримуваними особами й тілами загиблих.
9 листопада вірменські сили в Нагірному Карабасі визнали втрату стратегічно важливого міста Шуші, контроль над яким відкривав азербайджанським військам шлях на головне місто сепаратистського регіону Степанакерт, як його називають вірмени, або Ханкенді азербайджанською. Водночас це означало, що була перерізана головна з двох доріг, що поєднують центральні частини Нагірного Карабаху з Вірменією, – так званий Лачинський коридор. Перед тим Азербайджан заявляв про повернення під свій контроль десятків менших міст і сіл Нагірного Карабаху.
Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991–1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, серед того й цивільних. За останні шість тижнів були оголошені вже три перемир’я, але всі вони були відразу порушені.
Росія, яка є воєнним союзником Єревану, дотепер не втручалася в конфлікт, заявляючи, що він відбувається не на території Вірменії. Туреччина, зі свого боку, постачала своїм етнічним родичам-азербайджанцям високотехнологічні озброєння, які, за словами оглядачів, і вирішили головним чином результат нинішнього протистояння.
