Доступність посилання

Російський військовий звернувся до МКС, він пов’язаний із «ПВК Редут» – «Схеми»


Колишній військовослужбовець РФ Ігор Саліков, який звернувся до Міжнародного кримінального суду із заявою про готовність свідчити про злочини російської армії, є одним із співзасновників російської організації, що започаткувала «стару» так звану приватну військову компанію «Редут». Це зʼясували журналісти проєктів Радіо Свобода «Система» і «Схеми» в межах масштабного дослідження діяльності ПВК у розслідуванні «Хитрість «Редут».

18 грудня 2023 року російське видання Gulagu.net опублікувало новину про те, що російський військовий написав «явку з повинною» до МКС, заявивши про готовність свідчити про воєнні злочини армії РФ, зокрема, щодо діяльності групи «Вагнер» і ПВК «Редут». Пізніше те ж видання представило його в інтерв’ю як Ігоря Салікова – «офіцера військової розвідки (ГРУ) Міноборони РФ, ексначальника 4-го відділу Управління спецоперацій так званої «Генпрокуратури «ДНР», який брав участь у бойових діях та ФСБ і ГРУ».

Джерела «Схем» в українській спецслужбі й одному з правоохоронних органів підтвердили, що це дійсно Ігор Саліков.

Як йшлося у розслідуванні «Хитрість «Редут», бійці збройного формування «Редут» воювали в Сирії на боці режиму Башара Асада. Згодом ця «ПВК» трансформувалася, перейшла під керівництво Головного розвідувального управління Росії і набрала бійців до різних розгалужених підрозділів «Редуту», які нині беруть участь у війні проти України.

Ігор Саліков
Ігор Саліков

Також у межах розслідування діяльності і походження ПВК «Редут» журналісти вивчали біографію Ігоря Салікова. Однією з версій із відкритих джерел було те, що ця так звана ПВК бере початок від російської громадської організації «Ветерани миротворчих місій і локальних конфліктів».

Згідно з даними з російських реєстрів, ця ГО існувала із 2008 по 2011 рік. Ігор Саліков – значився одним із її співзасновників. Як, зокрема, і російський, журналіст Аркадій Бабченко.

На сторінці Салікова в мережі «Вконтакте», де він сам вказує рід занять – «найманець», журналісти знайшли його фото, датоване 2010 роком, із нашивкою емблеми так званого «Центру оперативно-тактичних завдань «Редут-антитерор». Також у профілі військового є фотографії з Іраку, де працювала «ПВК «Редут».

У 2014 році, згідно з інформацією міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm, Саліков очолював «ветеранську групу Редут» у складі так званого «Союзу добровольців Донбасу». Як дослідили журналісти «Схем» і «Системи» у своєму розслідуванні, «Союз добровольців Донбасу» («СДД») курує одну з великих груп найманців із системи «Редут» і досі. На з’їзді саме цієї організації 4 лютого 2023 року в окупованому Маріуполі оголосили про об’єднання найманців у єдину структуру, яку назвали «Російський добровольчий корпус» (Российский добровольческий корпус – рос.), (не плутати з «РДК», «Русский добровольческий корпус», що воєнізованим формуванням, до якого входять громадяни Росії, які воюють на боці України; входив у Бєлгородську область з боку України).

Розслідувачі Радіо Свобода також додають, що в результаті аналізу біографії профілю Салікова вдалось встановити його псевдонім, який він часто використовує – «Ігор Коваль». Завдяки цьому в мережі можна віднайти частину його відкритої біографії.

У ній Саліков вказує таке: «Брав участь у ліквідації банд моджахедів-афганців на території Таджикистану та гірського Узбекистану. З ліквідацією країни СРСР, вважав за краще присязі цієї країни не зраджувати і нової не приймати, тому з 1992 став вільним військовим фахівцем, тобто, найманцем».

Раніше «Схеми» та «Система» у масштабному дослідженні діяльності й структури «ПВК «Редут» довели, що це угруповання є збройним формуванням, контрольованим і фінансованим Головним розвідувальним управлінням Генерального штабу РФ (ГРУ), а найманців приписують до військових частин ГРУ або «віртуальних» в/ч.

Більше про діяльність так званої ПВК «Редут» читайте у спецпроєкті Радіо Свобода.

  • Зображення 16x9

    Валерія Єгошина

    Журналістка-розслідувачка проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми».

    Лауреатка нагороди «Top 30 Under 30» від KyivPost (2019). Переможниця Національного конкурсу розслідувальних робіт та спеціальних репортажів на Mezhyhirya Festival-2018. Переможниця конкурсу журналістських розслідувань ім. В. Сергієнка (2017 рік). Фіналістка низки українських та закордонних конкурсів журналістських робіт.

    Переможниця спецномінації «Cльози окупанта» конкурсу «Честь професії» (2022) з матеріалом «Плеяда у*банів», «Путін – с*ка», «Шойгу – профан». Російські полковники обговорюють керівництво армії РФ».

    У 2023 році розслідування авторства Валерії Єгошиної та Кіри Толстякової «Як добровольці масово ховали мирних містян і хто саме з військових РФ вбивав в Ізюмі?» отримало спеціальну відзнаку Certificate of Exсellence у фіналі міжнародної премії у сфері журналістики розслідувань Global Shining Light Award 2023 року від Глобальної мережі журналістів-розслідувачів (GIJN).

    У 2024 році стала лауреаткою престижної міжнародної премії ICFJ Knight Awards.

    У 2025 році розслідування Ірини Сисак, Валерії Єгошиної та Юлії Химерик «Небезпечний тренд: ФСБ вербує українських дітей для підпалів авто ЗСУ» отримало спеціальну відзнаку Національного конкурсу журналістських розслідувань.

    Цикл журналістських розслідувань авторства Валерії Єгошиної та Кіри Толстякової про воєнні злочини російських військових на раніше окупованій частині Харківщини увійшов до короткого списку конкурсу Global Shining Light Award 2025 року – престижної нагороди від Глобальної мережі журналістів-розслідувачів (GIJN).

    За освітою соціологиня.

Форум

XS
SM
MD
LG