Перевірка Національного агентства з питань запобігання корупції підтвердила, що народний депутат із фракції «Батьківщина» Михайло Волинець не задекларував користування елітним позашляховиком.
У НАЗК встановили, що, таким чином, він вказав у декларації недостовірні відомості на суму понад мільйон гривень, що є «ознаками злочину, передбаченого ст. 366-2 Кримінального кодексу України».
Раніше на те, що Волинець не вказує володіння і користування автотранспортом, звертали увагу у своєму розслідуванні журналісти програми «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та UA:Перший).
У НАЗК на підставі аналізу даних з Єдиного інформаційного простору системи безпеки «Безпечне місто» встановили, що Михайло Волинець понад пів року користувався автомобілем Toyota Highlander – це підтверджено знімками фотофіксації вказаної системи у період з 6 квітня до 31 грудня 2020 року.
Перевірка Нацагентства виявила «постійні маршрути, які пов’язані з місцем проживання суб’єкта декларування, його місцем роботи та об’єктом нерухомості, який належить його матері».
Додатково в НАЗК отримали дані від експлуатаційної компанії відносно радіо-брелків, якими користувався народний депутат для в’їзду і виїзду – і вони збіглися з його рухом по маршруту, встановленим за допомогою системи «Безпечне місто».
«Вказане може свідчити про користування суб’єктом декларування вказаним транспортним засобом не менше від половини днів звітного періоду, у тому числі, але не виключно, 31.12.2020». – йдеться у довідці.
При цьому сам депутат у своїх поясненнях Нацагентству зазначив, що цим автомобілем не їздив, натомість використовує «карту киянина» та надає перевагу громадському транспорту, іноді «користується службовим транспортом Верховної Ради у зв’язку з перебуванням у службових відрядженнях – залізничним транспортом».
Раніше «Схеми» зафіксували, як Михайло Волинець протягом січня-лютого 2021 року неодноразово користувався автомобілем Toyota Highlander – але не вказував елітний позашляховик ані в звітності за 2019 рік, ані за 2020 рік.
І з вересня 2019-го машина оформлена на сина народного депутата – Андрія Волинця. На той момент такий автомобіль, за даними офіційних дилерів, коштував понад 50 тисяч доларів, тобто близько 1 мільйона 300 тисяч гривень.
У довідці НАЗК зазначається, що вартість вказаного транспортного засобу станом на 31 грудня 2020 року могла становити 1 093 390 гривень – згідно з інформацією від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
«Таким чином, суб’єкт декларування у розділі 6 декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 1 093 390,00 грн, чим не дотримав вимоги п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону «Про запобігання корупції» (щодо цінного рухомого майна, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів – ред.)... У діях суб’єкта декларування встановлено ознаки злочину, передбаченого ст. 366-2 Кримінального кодексу України», – йдеться у висновку НАЗК.
Результати перевірки передали до ОГП для ухвалення подальшого рішення щодо відкриття кримінального провадження – що можливе за особистого погодження генерального прокурора, оскільки йдеться про народного депутата.
Раніше журналістам також вдалося з’ясувати, що син голови Національної профспілки гірників України Михайла Волинця працює в структурі олігарха Ріната Ахметова – найбільшого приватного власника шахт в Україні.
Андрій Волинець працює у холдингу «Метінвест» – цю інформацію озвучили в офісі компанії у Женеві, надавши адресу його робочої пошти. На запитання щодо роботи сина у холдингу Ахметова Михайло Волинець відповів журналісту: «Мій син працює, а я не знаю, чим ви займаєтеся».
У жовтні 2021 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, яким відмовив у позові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про цивільну конфіскацію активів Волинця. Йдеться про квартиру в Києві, яку депутат придбав влітку 2020 року за понад сім з половиною мільйонів гривень. Як встановили «Схеми», Волинець не вказав в декларації за 2020 рік джерело походження майже трьох мільйонів гривень на її купівлю. У коментарі журналістам він пояснив, що грошима допомогла «жінка, з якою він проживає», але не згадав про неї у звітності, бо вважав «необов’язковим».
У САП подали апеляційну скаргу на рішення суду.
