Національне антикорупційного бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура 5 червня повідомили про нову підозру керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку «в недекларуванні майна». Підозру також отримала його дружина Алла Кириленко – «у пособництві в незаконному збагаченні».
Слідство стверджує, що в 2024 році Кириленко не вказав у своїй електронній декларації дані про 20 об’єктів нерухомості й люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини.
Йдеться про:
• шість квартир у Києві й Ужгороді;
• житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м і дві земельні ділянки;
• два гаражні бокси;
• шість паркомісць;
• три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м;
• автомобіль BMW X3.
Судячи з переліку, йдеться про те саме майно, через яке посадовець раніше отримав попередню підозру в можливому незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2020-2023 роки. Це кримінальне провадження в НАБУ розпочали на підставі фактів з розслідування «Схем» (проєкт Радіо Свобода).
У березні 2024 року «Схеми» опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
У коментарі «Схемам» Кириленко заявляв, що джерело статків – це стартовий капітал родини, який був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Знайти офіційне підтвердження цим операціям журналістам не вдалося.
Після розслідування «Схем» Павло Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає – апартаменти на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю дружини посадовця. Водночас у декларації Кириленко так і не вказав автомобіль BMW, яким володіє його теща, але користується дружина голови АМКУ.
28 серпня 2024 року Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання НАБУ і САП про взяття очільника АМКУ Павла Кириленка під варту і визначив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 мільйонів гривень і зобов’язання носити електронний браслет.
Пізніше «Схеми» дізналися, що ці гроші за Кириленка внесла компанія «Керамет», бенефіціарним співвласником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан.
Журналісти з’ясували, що ця й інші компанії Мкртчана, зокрема, беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, дотримання правил конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ. Зокрема, філія Антимонопольного комітету зараз розглядає справу щодо однієї із фірм Мкртчана ТОВ «Гірничодобувна промисловість» через можливі «антиконкурентні дії».
Павло Кириленко в коментарі «Схемам» повідомив, що назву компанії, яка внесла за нього 30 мільйонів гривень, «чує вперше», але підтвердив, що знайомий із самим бізнесменом. Запитання журналістів про те, чи просив він Мкртчана внести за нього заставу, Кириленко назвав «провокаційним» і залишив без відповіді.
Едуард Мкртчан повідомив, що внести заставу за Кириленка було «його ініціативою» і він зробив це, бо давно з ним дружить, водночас запевнив, що не звертався до голови АМКУ з проханням посприяти у вирішенні бізнес-питань.
4 червня 2025 року Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання адвоката Кириленка і зменшив розмір застави до 25 мільйонів гривень. Водночас суд відмовив у проханні дозволити Кириленку виїжджати у службові відрядження за кордон.
Форум