«Схеми» (Радіо Свобода) дізнались, що заставу у розмірі 30 мільйонів гривень за очільника Антимонопольного комітету Павла Кириленка, якого підозрюють у незаконному збагаченні, внесла компанія, бенефіціарним співвласником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. Журналісти з’ясували, що ця та інші компанії Мкртчана, зокрема, беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, дотримання правил конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ. Зокрема, філія Антимонопольного комітету зараз розглядає справу щодо однієї із фірм Мкртчана через можливі «антиконкурентні дії». Павло Кириленко в коментарі «Схемам» повідомив, що назву компанії, яка внесла за нього 30 мільйонів гривень, «чує вперше», але підтвердив, що знайомий із самим бізнесменом. Запитання журналістів про те, чи просив він Мкртчана внести за нього заставу, Кириленко назвав «провокаційним» і залишив без відповіді. Едуард Мкртчан повідомив, що внести заставу за Кириленка було «його ініціативою» і він зробив це, бо давно з ним дружить, водночас запевнив, що не звертався до голови АМКУ з проханням посприяти у вирішенні бізнес-питань.
Раніше у розслідуванні «Схем» йшлося про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів – на підставі цих фактів в НАБУ розпочали кримінальне провадження, а згодом високопосадовцю вручили підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації.
У розпорядженні «Схем» є платіжна інструкція від 28 серпня 2024 року – того дня Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання НАБУ та САП про взяття очільника Антимонопольного комітету України Павла Кириленка під варту і визначив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 мільйонів гривень та зобов’язання носити електронний браслет.
Згідно з документом, того ж дня, 28 серпня, ці гроші за Кириленка внесла компанія ТОВ «Керамет».
Відповідно до даних реєстру юридичних осіб, власником цієї компанії на майже 75% значиться ТОВ «Астрелла Кепітал», кінцевим бенефіціарним власником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан.
Це син Олега Мкртчана, колишнього мільярдера, який раніше був одним із власників та генеральним директором промислової корпорації «Індустріальний союз Донбасу». З 2019 року Олег Мкртчан відбуває тюремне покарання у Росії, суд визнав його винним у шахрайстві в особливо великому розмірі.
Едуард Мкртчан, відповідно до повідомлень у ЗМІ, успадкував частину батьківських активів. Нині він є співвласником низки інших підприємств, які, згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, входять до неформальної «групи братів Мкртчан». Основними напрямками діяльності компаній групи є альтернативна енергетика, виробництво вітрогенераторів, транспортно-логістичні послуги та переробка металовідходів.
Як з’ясували «Схеми», «Керамет» та інші компанії з цієї групи беруть участь в державних закупівлях та аукціонах (наприклад, «Укрзалізниці» та «Нафтогазу України») і за деякими з них вже були помічені ознаки ймовірного порушення антиконкурентного законодавства. Дотримання якого контролює Антимонопольний комітет України, який очолює Павло Кириленко.
Антиконкурентні дії?
Так, у 2021 році компанія «Гірничодобувна промисловість» (Едуард Мкртчан володіє 90% статутного капіталу) перемогла в аукціоні Державної служби геології та надр України на отримання спецдозволу на видобуток корисних копалин на ділянці у Хмельницькій області. Але, зрештою, фірма не заплатила державі кошти, тож її позбавили права на користування надрами.
Пізніше цей аукціон зацікавив антимонополістів: у 2023-му Східне територіальне відділення АМКУ розпочало розгляд справи, бо виявили у діях фірми Мкртчана разом з іншою компанією «ознаки антиконкурентних узгоджених дій», що могло «спотворити результати аукціону». Справа і досі розглядається.
У Східному відділенні Антимонопольного комітету на запит редакції відповіли, що наразі «здійснюється збір та аналіз доказів».
Експерт з питань антикорупційного законодавства, голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик вважає: «Керівники територіальних відділень підпорядковуються голові АМКУ. Тому потрібно уважно аналізувати на предмет потенційного конфлікту інтересів у разі наявності зв'язків компанії з головою Антимонопольного комітету навіть під час розгляду справи в територіальному відділенні АМКУ».
«Схеми» звернулися за коментарем до Павла Кириленка. Журналісти зустріли його біля НАБУ, куди посадовець прийшов знайомитися із матеріалами справи.
На запитання про компанію «Керамет» Кириленко відповів, що йому про неї невідомо.
«Я не знаю цю компанію, – сказав він. – Мені назва цієї компанії або її вид діяльності ні про що не говорить. Те, що по документах... Ну, скоріш за все, якщо я побачу документи, я буду розуміти, що це за компанія внесла, назву суб’єкта господарювання».
Але з самим бізнесменом, каже Кириленко, він знайомий:
«Едуарда я знаю, і знаю його з моменту, коли я перебував і здійснював свою, відповідно до повноважень, діяльність безпосередньо в Донецькій області (з 2019-го по 2023 Кириленко керував регіоном – ред.)»
На запитання, чи просив він особисто Едуарда Мкртчана внести за нього заставу, Кириленко відреагував так:
«Не ставте мені провокаційні питання. Він виконував свої повноваження, я виконував свої повноваження на території активних бойових дій. Будь-якої фінансово-господарської діяльності, тощо у мене з ним не відбувалося».
На прохання прокоментувати те, що діяльність бізнес-структур Мкртчана у полі зору АМКУ, Кириленко запевнив:
«Будь-яка компанія, та, яку ви назвали, або якась інша компанія, не має значення, якщо вона буде порушником антиконкурентного, антимонопольного законодавства і вчинить антиконкурентні узгоджені дії, вона буде притягнута до відповідальності згідно з законом «Про захист економічної конкуренції» та антимонопольного законодавства».
«Схеми» також звернулись за коментарем до Едуарда Мкртчана.
Згідно з повідомленнями у ЗМІ, з 2022-го року Едуард Мкртчан служив у складі батальйону тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції Києва. На сайті благодійного фонду братів Мкртчанів можна знайти привітання Павла Кириленка з днем народження, а також фото, на яких він разом із Едуардом Мкртчаном під час передачі гуманітарної та військової допомоги від фонду.
Останній публічний захід, де Кириленко з'явився разом із Мкртчаном, – святкування 30-річчя створення Антимонопольного комітету у листопаді 2023 року.
У коментарі «Схемам» Едуард Мкртчан повідомив, що «давно товаришує з Павлом Кириленком»:
«Я його поважаю. Коли сталося те, що сталося, я підставив плече і сказав, що я допоможу. Все, більше нічого. Я – бізнесмен. Я 28-го лютого пішов в Сили оборони України, я до цього служив в поліції, потім я звільнився і пішов далі служити на контрактну службу. Я передав всі активи. Але це була моя ініціатива, тому що це моя близька людина, якій я вирішив допомогти в скрутну для неї годину»
На уточнення щодо потенційного конфлікту інтересів він запевнив, що не спілкується з головою АМКУ на тему політики і не просить допомоги у вирішенні бізнес-питань.
«Я би не вносив заставу за людину, яку я, по-перше, не знаю, не поважаю і не маю відношення. А за бізнес таку заставу не вносять. Це питання можна в нашій країні вирішити набагато легше. Ви знаєте краще за мене нашу корупцію в нашій державі. Я ніколи не звертався з приводу допомоги у своїх питаннях. Я і так знаю, що вони [питання] вирішаться, тому що я впевнений, що в мене є команда професійних людей, які знають те, чим займаються, як вони робили цей конкурс, як вони придбали ці кар’єри» – підкреслив Мкртчан.
Справа Кириленка
Розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу розпочався ще 15 серпня 2024 року у Вищому антикорупційному суді, де загалом відбулось чотири засідання. Прокурори САП, аргументуючи тим, що Кириленко може переховуватися від слідства, наполягали на триманні під вартою з можливістю вийти на волю під заставу у 120 мільйонів гривень. Захист та сам Кириленко не погоджувався з клопотанням сторони обвинувачення.
14 серпня детективи НАБУ за погодженням прокурора САП повідомили очільнику Антимонопольного комітету Павлу Кириленку про підозру в незаконному збагаченні на 56,2 мільйона гривень і декларуванні недостовірної інформації. Згодом ця сума виросла до 72 мільйонів гривень.
Станом на зараз розслідування НАБУ та САП у справі Кириленка завершене, він ознайомлюється з матеріалами справи, після чого голові АМКУ вручать обвинувальний акт, а справу передадуть на слухання до Вищого антикорупційного суду.
Правоохоронці розпочали кримінальне провадження 22 березня 2024 року – наступного дня після виходу матеріалу «Схем».
Журналісти розповіли про великий маєток і дві земельні ділянки під Києвом, 200 квадратних метрів офісної нерухомості в столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями в елітних житлових комплексах Києва і четверо апартаментів із паркомісцями в Ужгороді, оформлені на батьків і бабусю дружини Павла Кириленка. «Схеми» з’ясували, що ніхто з родичів Кириленка не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило б, щоб придбати все це коштовне майно. При цьому, йшлося в розслідуванні, посадовець не вказував у декларації нерухомість – 4-кімнатну квартиру в Києві площею у майже 200 квадратних метрів – та авто BMW X3, якими користується його родина.
Як дослідили журналісти, елітне майно, здебільшого оформлене на родичів дружини Кириленка, вони придбали у період, коли він очолював Донецьку обласну адміністрацію і до його переведення у Київ на посаду голови АМКУ у 2023 році.
У коментарі «Схемам» Кириленко заявив, що джерело статків – це стартовий капітал родини, який був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу.
Знайти офіційне підтвердження цих операцій журналістам не вдалося.
Родичі Кириленка також не змогли надати документальних підтверджень цій версії походження статків сім’ї, заявляючи, що «все залишилося в окупованій Горлівці».
Форум