Колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер, якого вважають другом президента Росії Володимира Путіна, ймовірно, замінить зятя колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Тимура Кулібаєва в раді директорів російського енергетичного гіганта «Газпром».
«Газпром» 4 лютого повідомив, що на його річних загальних зборах наприкінці червня буде обрано раду директорів, список кандидатів до якої вже затверджено.
Шредер – голова комітету акціонерів компанії Nord Stream AG, що є оператором газопроводу «Північний потік-2» – у списку на заміну Кулібаєва, голови компанії Kazenergy.
Минулого місяця Кулібаєв, який є членом правління «Газпрому» з 2011 року, залишив посаду голови Національної палати підприємців Казахстану «Атамекен» після антиурядових протестів у багатій на нафту центральноазіатській країні в січні.
Два інших зятя Назарбаєва, Кайрат Шаріпбаєв і Дімаш Досанов, також були звільнені через протести з керівних посад у великих державних енергетичних компаніях QazaqGaz і KazTransOil відповідно. Кілька інших родичів Назарбаєва теж втратили керівні посади в Казахстані.
Велика частина гніву протестувальників була спрямована на Назарбаєва, який керував Казахстаном з 1989 року, перш ніж передати владу нинішньому президенту Касиму-Жомарту Токаєву в 2019 році. Проте широко вважалося, що й після відходу з посади він зберігає контроль над політикою в країні.
У своїй першій публічній критиці Назарбаєва Токаєв сказав, що під керівництвом його попередника в Казахстані з’явилося багато прибуткових підприємств і надзвичайно багатих людей, і тепер настав час простим людям отримати те, що вони заслуговують.
Читайте також: Парламент Казахстану дозволив не узгоджувати з Назарбаєвим основні напрями політики
Після протестів Токаєв оголосив своє нове гасло «Побудуємо новий Казахстан разом!», пообіцявши демократичні реформи, вищі зарплати, доступну освіту, соціальні виплати та роботу.
4 лютого міністр енергетики Болат Акшолаков заявив, що Казахстан попросив іноземні компанії, що працюють на основних нафтових родовищах країни, забезпечити внутрішній ринок, щоб він міг підвищити свою нафтопереробну промисловість і подолати зростання цін на паливо, яке спровокувало заворушення.
За даними казахстанських чиновників, під час заворушень по всій країні загинули 227 людей, у тому числі 19 правоохоронців.
Правозахисні групи наполягають на тому, що кількість людей може бути значно більшою, оскільки десятки людей залишаються зниклими безвісти. Вони вказують на докази того, що багато мирних демонстрантів та осіб, які не мали жодного відношення до протестів, були вбиті поліцією та військовими після наказу Токаєва «стріляти без попередження».
