У Європейському союзі і окремих країнах Європи засудили 20 вересня вибори до Державної думи Росії, які Москва влаштувала на окупованих територіях України, а також вибори в Росії, що їх визнали недемократичними.
Зокрема, мовиться в заяві верховного представника Євросоюзу з закордонних справ Жозепа Борреля від імені всього ЄС, Європейський союз не визнає і ніколи не визнає незаконної анексії Криму й міста Севастополя, тому й не визнає так звані вибори, влаштовані на окупованому Кримському півострові.
А рішення Росії залучити до своїх виборів також мешканців непідконтрольних нині українській владі територій Донецької й Луганської областей України суперечить, наголосили в ЄС, духові й цілям мінських домовленостей про врегулювання на окупованих частинах українського Донбасу – при цьому в Євросоюзі наголосили на непохитній підтримці територіальної цілісності й суверенітету України.
Що стосується Росії, де 17–19 вересня відбувалися вибори до Державної думи, а також регіональні і місцеві вибори, ЄС висловив жаль, що Москва вирішила різко обмежити обсяг і формат традиційної міжнародної спостережної місії ОБСЄ, що не дало змоги здійснити її. При цьому в Євросоюзі звертають увагу на повідомлення незалежних і вартих довіри джерел про серйозні порушення на цих виборах.
Ідеться, серед іншого, про посилене придушення опозиційних політиків, організацій громадянського суспільства й незалежних засобів інформації та журналістів напередодні цих виборів. У зв’язку з цим ЄС повторив своє глибоке занепокоєння постійним обмеженням у всій Росії простору для опозиції, громадянського суспільства й незалежних голосів і закликав керівництво тієї країни змінити ці негативні тенденції.
Із заявою схожого змісту виступило також, зокрема, Міністерство закордонних справ Польщі. Рішення влади Росії, яке не дало можливості розгорнути спостережну місію ОБСЄ, в Варшаві назвали таким, що ставить під сумнів наміри Росії дотримуватися демократичних цінностей і викликає глибоке занепокоєння.
У заяві наголошено, що Варшава вважає незаконними російські так звані вибори, влаштовані Москвою на незаконно окупованому Кримському півострові, а також засуджує масову видачу російських паспортів українським громадянам і організацію російського електронного голосування на території Донбасу, у зв’язку з чим Польща підтвердила свою підтримку суверенітетові й територіальній цілісності України.
Так само у Великій Британії, яка вийшла з Європейського союзу, але продовжує дотримуватися його ставлення до дій влади Росії, в короткій заяві наголосили, що російські вибори стали «серйозним кроком назад для демократичних свобод у Росії», а «заходи, вжиті російською владою з метою маргіналізації громадянського суспільства, придушення незалежних медіа та усунення опозиційних кандидатів від участі у виборах, підривають політичний плюралізм і суперечать міжнародним зобов’язанням, які Росія взяла на себе».
«Ми засуджуємо проведення цих виборів на суверенній території України та повторюємо, що анексія Криму Росією у березні 2014 року була незаконною й нелегітимною, та залишається такою донині», – мовиться також у заяві британського МЗС, що оприлюднена на урядовому сайті цієї країни також і українською мовою.
Також і в США заявили, що вибори в Росії відбулися «за умов, що не сприяли вільному й чесному перебігові»: там через закони про «екстремістські організації», «іноземних агентів» чи «небажані організації» різко обмежили політичний плюралізм, урядові обмеження також не дали змоги ОБСЄ спостерігати за виборами.
«Крім того, ми не визнаємо проведення виборів до Державної думи Росії на суверенній території України і підтверджуємо нашу непохитну підтримку територіальної цілісності і суверенітету України», – мовиться в заяві речника Державного департаменту США Неда Прайса.
Законодавство Росії (яке Москва також незаконно насаджує на окупованих територіях) встановлює так званий «єдиний день голосування» на виборах усіх рівнів, який 2021 року призначений на неділю, 19 вересня. Тим не менше, задля потенційного збільшення участі виборців його ухвалили проводити відразу три дні – 17, 18 і 19 вересня.
У ці дні по всій території Росії, а також нелегально в окупованому Криму відбувалися вибори до Держдуми Росії (нижньої палати парламенту; верхня, Рада федерації, в Росії не обирається, а призначається), а в окремих регіонах також вибори голів чи місцевих законодавчих органів російських регіонів (зокрема, незмінний керівник Чечні з 2007 року Рамзан Кадиров вчергове, за офіційними даними, отримав понад 97 відсотків голосів) або вибори депутатів місцевих органів самоврядування. До виборів Держдуми також залучали мешканців окупованих Росією регіонів інших держав, яким надавали російське громадянство.
