Колишній президент Південної Кореї Юн Сок Йоль постав перед судом 14 квітня у справі про запровадження воєнного стану. У суді Юн Сок Йоль заперечував, що мав намір вчинити заколот, повідомляє AFP.
Раніше Юн був офіційно усунений із посади після того, як законодавці оголосили йому імпічмент за його спробу 3 грудня «підірвати цивільне правління, внаслідок чого до парламенту були надіслані озброєні солдати».
Юн Сок Йоль став першим чинним лідером Південної Кореї, якого заарештували у зв'язку з кримінальною справою проти нього, хоча пізніше він був звільнений із процесуальних причин. Юн Сок Йоля звинувачують у спробі заколоту через невдале оголошення воєнного стану, але його команда юристів заперечує звинувачення.
Прокуратура стверджує, що Юн Сок Йоль «планував підбурювати до заколоту з метою підриву конституційного порядку». Прокурори представили докази того, що Юн Сок Йоль заздалегідь спланував воєнний стан і надіслав солдатів до парламенту з наказом розбити вікна та вимкнути електрику.
Експерти кажуть, що суд буде тривалим. «Перший вирок, швидше за все, буде оголошений у серпні, але справа містить близько 70 тисяч сторінок доказів і свідчень численних свідків»», – сказав AFP адвокат Юн Сок Йоля.
Юн Сок Йоль став першим чинним президентом сучасної Південної Кореї, якого відправили під арешт. 3 січня слідчі не змогли виконати ордер на арешт, оскільки їм протидіяла служба безпеки поваленого президента. 15 січня слідчі державного антикорупційного агентства Південної Кореї заарештували Юн Сок Йоля з другої спроби за звинуваченням у заколоті та доставили його на допит. 18 січня суд обрав йому тримання під вартою.
У лютому політик подав апеляцію до Центрального районного суду Сеула. Суд став на його бік і на початку березня звільнив його з-під варти, але справа про заколот досі триває. Теоретично Юн Сок Йолю може навіть загрожувати смертна кара за заколот на державній посаді, але Південна Корея нікого не страчувала протягом 30 років.
3 грудня 2024 року тодішній президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив про запровадження в країні воєнного стану «для боротьби з внутрішніми прихильниками КНДР». Декрет забороняв роботу політичних партій, протести, страйки, запроваджував цензуру і військово-польові трибунали з правом оголошуваи смертні вироки. Указ діяв шість годин і викликав масштабні протести як на вулицях Сеула, так і в парламенті. Під час штурму парламенту військовими депутати проголосували за скасування рішення президента. Після цього Юн Сок Йоля в судовому порядку змусили скасувати постанову.
14 грудня 2024 року парламент Південної Кореї проголосував за імпічмент Юн Сок Йоля.
Форум