У Нідерландах зранку 6 червня відкрилися виборчі дільниці для голосування на виборах до Європарламенту. Вибори відбудуться у 27 країнах ЄС, у деяких державах голосувати можна буде у п'ятницю та суботу, у переважній більшості країн виборчі дільниці будуть відкриті у неділю 9 червня.
У кількох країнах раніше вже розпочалося голосування поштою, а в Естонії голосують за допомогою сучасних електронних засобів.
Загалом у Євросоюзі близько 360 мільйонів виборців. Їхні голоси визначать, хто засідатиме в Європарламенті нового скликання. Обираються 720 депутатів, число мандатів кожної країни визначається чисельністю її населення.
Вибори відбуваються за пропорційною системою, але кожна країна визначає нюанси розподілу мандатів. Зокрема, в Німеччині на виборах до Європарламенту немає пʼятивідсоткового барʼєра, як на виборах до Бундестагу. У результаті країну в парламенті представлятимуть і депутати від малих партій.
На виборах, згідно з опитуваннями, очікується посилення позицій правих сил. Праві популісти та євроскептики, а також помірніші націонал-консерватори, можуть претендувати приблизно на чверть місць – більше, ніж у нинішньому скликанні – зокрема за рахунок очікуваного успіху цих сил у таких великих країнах, як Франція, Італія та Нідерланди. «Альтернатива для Німеччини» також претендує на високий результат, хоча її підтримка за опитуваннями зменшилася останнім часом.
Загалом очікується, що перше місце на виборах посядуть правоцентристи – Європейська народна партія. Вона висунула нинішню голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн на другий термін. Неясно, чи збереже нинішня коаліція в Європарламенті більшість голосів за підсумками виборів, чи правоцентристам доведеться домовлятися з більш правими силами. Склад нової Єврокомісії має затвердити Європарламент, проте важливу роль при її формуванні відіграє і влада країн-членів ЄС.
Більшість політичних сил, які беруть участь у виборах, виступають на підтримку України та за жорстку політику щодо Росії. Цієї позиції дотримується і більшість правих. Частина правих та лівих популістів виступають проти підтримки України. Серед інших важливих тем – міграція, політика у звʼязку із змінами клімату, економічні питання, зокрема ціни на енергоносії, питання безпеки.
Перед виборами спецслужби кількох європейських країн, зокрема Чехії та Бельгії, заявили про розкриття російської мережі впливу, з якою, як стверджується, співпрацювали деякі політики, переважно праві популісти. Стверджувалося, що метою цієї мережі було вплинути на вибори до Європарламенту.
Форум