Департамент з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України» повідомив увечері 14 травня, що п’ять із шести членів наглядової ради «Нафтогазу» припиняють свої повноваження, відтак ця рада втрачає кворум. Це повідомлення передрукувала низка засобів інформації, та з сайту «Нафтогазу» воно вже зникло.
За тим повідомленням, яке вже відсутнє на сайті компанії, але далі є в архівах інтернету, 14 травня, відповідно до корпоративних процедур, набуло чинності припинення повноважень трьох незалежних членів наглядової ради і двох представників держави в ній, про що вони оголосили 30 квітня. Це Клер Споттісвуд, Бруно Лескуа, Людо Ван дер Хейден (незалежні), а також Юлія Ковалів і Наталія Бойко (представники держави).
Таким чином, мовиться в видаленому з сайту повідомленні, у складі наглядової ради «Нафтогазу» залишається тільки Роберт Бенш, громадянин США, який був призначений представником української держави в 2020 році і перепризначений урядом наприкінці квітня цього року. Через це «наглядова рада не буде мати кворуму для прийняття вкрай необхідних рішень».
Один із варіантів врегулювання ситуації, мовиться в видаленому повідомленні, – призначення нового складу наглядової ради НАК «Нафтогаз України».
Через пізній час появи, а потім і зникнення цього повідомлення (у кеші пошукової системи «Ґуґл» воно позначене як оприлюднене о 20.48 у п’ятницю, в кінці робочого тижня) його наразі не коментували офіційні особи.
Як повідомляв іще вдень 14 травня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, попереднього дня, 13 травня, з членами наглядової ради зустрічалися представники уряду і офісу президента України як представники української держави, яка є єдиним акціонером «Нафтогазу», і пропонували їм продовжити роботу в цій раді ще на рік, уклавши контракти на цей термін.
Також, повідомив Шмигаль, на цій зустрічі з членами наглядової ради була обговорена «можливість приєднання до ради представника Сполучених Штатів», і він висловив сподівання на позитивне рішення наглядової ради.
Участь згаданого представника, американця Роберта Бенша, який був призначений представляти в наглядовій раді українську державу, дотепер блокувалася, за словами самого Бенша, іншими незалежними членами ради і попереднім головою правління «Нафтогазу» Андрієм Коболєвим – через підозру в цілій низці можливих конфліктів інтересів щодо нього.
Бенш заперечував ці конфлікти і скаржився на початку травня на цей недопуск уже новому голові правління «Нафтогазу» Юрієві Вітренку – якого уряд на порушення статуту «Нафтогазу» самочинно, в обхід наглядової ради поставив на цю посаду наприкінці квітня, так само позастатутно усунувши з неї Коболєва.
28 квітня Кабінет міністрів України звільнив із посади голову правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Андрія Коболєва і призначив на цю посаду Юрія Вітренка, на момент призначення виконувача обов’язків міністра енергетики, який до липня 2020 року був виконавчим директором «Нафтогазу».
Для цього Кабмін оминув вимоги статуту НАК «Нафтогаз Україна». Відповідно до цього статуту, загальні збори акціонерів цієї державної компанії, якими й є засідання уряду, уповноважені призначати і звільняти з посади голову правління тільки відповідно до пропозицій наглядової ради, які подаються на підставі рішень наглядової ради про обрання і припинення повноважень голови правління.
При цьому ухвалення рішення про обрання і припинення повноважень голови й інших членів правління компанії належить до виключної компетенції наглядової ради – яка не висувала пропозицій замінити голову правління і, як заявила вже пізніше, ніколи й не вважала Вітренка за можливого кандидата на посаду голови правління.
Відтак Кабмін на своєму засіданні, проведеному як загальні збори акціонерів «Нафтогазу», припинив повноваження членів наглядової ради компанії, визнавши її діяльність – як і діяльність правління компанії – незадовільною.
За відсутності наглядової ради уряд самочинно, порушуючи статут, звільнив Коболєва і призначив Вітренка, після чого знову перепризначив наглядову раду в попередньому складі з тим, щоб її поновлені повноваження набули чинності 30 квітня. Одночасно Кабмін оголосив тоді ж конкурс на зайняття посад членів наглядової ради, щоб найближчим часом замінити її склад.
Перепризначена наглядова рада відразу в день нового набуття повноважень 30 квітня заявила, що її члени подали письмові повідомлення про дострокове припинення своїх повноважень, яке настає 14 травня.
Правління «Нафтогазу» звертало увагу уряду, що без врегулювання ситуації до цієї дати члени правління не зможуть продовжувати виконувати свої обов’язки.
В окремій заяві 4 травня наглядова рада припустила, що й правління «Нафтогазу» може залишити свої посади слідом за членами ради через призначення Вітренка на чоло компанії.
Уряд усе ж закликав тоді наглядову раду продовжити виконання обов’язків до завершення конкурсного відбору нових членів.
Компанія «Нафтогаз України» назвала такий спосіб зміни її керівництва юридичною маніпуляцією, яка «демонструє повернення до практики ручного управління державними підприємствами».
Як повідомляла тоді пресслужба компанії, Коболєв має намір оскаржити рішення уряду. Сам Коболєв заявив, що це рішення «ставить хрест на реформі корпоративного управління».
У світі широко висловили занепокоєння через зміну керівництва «Нафтогазу України», яку український уряд здійснив не у відповідності до статуту Національної акціонерної компанії.
Зокрема, зі спільною заявою про це виступили Європейський союз, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація.
Напередодні зі схожими заявами виступили посли країн «Групи семи» в Україні, США й Американська торговельна палата в Україні, а також Європейський союз окремо.
У заявах ішлося про необхідність дотримуватися принципів корпоративного управління, які були порушені при зміні керівництва «Нафтогазу».
