Міністерство закордонних справ України 15 жовтня прокоментувало дані білоруського правозахисного центру «Вясна» щодо чергової хвилі репресій режиму Лукашенка проти громадян Білорусі в рамках справи «Білоруского Гаюна».
«З прикрістю констатуємо, що в сусідній Білорусі приводом для зарахування до табору «зрадників», «свядомых» чи, як полюбляє висловлюватися Олександр Лукашенко, «відморозків» може стати що завгодно, навіть необережно вимовлене білоруською мовою слово», – йдеться в повідомленні.
Міністерство висловило переконання, що свавільні затримання мають на меті створити «обмінний фонд», завдяки якому Олександр Лукашенко розраховує «купувати собі індульгенції в обмін на безневинних людей, яких він запроторює до в’язниць».
Відомство зазначає, що дії білоруської влади є системним і грубим порушенням прав людини та основоположних міжнародно-правових документів:
«Масові арешти та ув’язнення білоруських громадян під так званою «справою Гаюна» є тому безумовним підтвердженням».
МЗС закликало міжнародну спільноту посилити тиск на Олександра Лукашенка та його прибічників. Дипломатичне відомство також нагадує, що Білорусь фактично підтримала повномасштабну російську агресію проти України в 2022 році і має понести за це відповідальність.
«Віримо, що у майбутньому демократична Білорусь пройде шлях очищення від злочинів лукашенківської диктатури, відновить свою незалежність та суверенітет після років російського панування та повернеться до родини європейських народів, до якої вона належить історично, політично та культурно», – підсумували у МЗС.
Правозахисний центр «Вясна» 13 жовтня підтвердив інформацію про щонайменше 88 затриманих фігурантів «справи Гаюна». Йдеться про моніторинговий канал «Білоруський Гаюн», який від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну до лютого 2025 року надавав ексклюзивну інформацію про переміщення російських військ та інші пов’язані з фронтом події.
За оцінками аналітиків, загальна кількість затриманих значно більша, оскільки затримання все ще відбуваються по всій Білорусі, але більшість із них у Гомельській області.
На початку лютого 2025 року стало відомо, що білоруські силовики отримали доступ до бази даних контактів моніторингового проєкту «Білоруський Гаюн». Керівник проєкту Антон Мотолько публічно визнав факт злому, а через два дні оголосив про припинення роботи «Гаюна». Відтоді проєкт, який став важливим джерелом інформації для білоруських, українських та міжнародних ЗМІ, більше не публікує інформацію про дії російських та білоруських військовослужбовців.
Правозахисники прогнозують, що число фігурантів «справи Гаюна» може сягнути тисячі людей.
Форум