Доступність посилання

Мовна омбудсменка розповіла про законопроєкт, який дозволить учителям вимагати в учнів комунікувати українською на перервах


«Батьки приходять і починають звинувачувати учителя в тому, що він порушує мовні права їхніх дітей. Тому що комунікація на перерві – це приватна сфера» – Івановська
«Батьки приходять і починають звинувачувати учителя в тому, що він порушує мовні права їхніх дітей. Тому що комунікація на перерві – це приватна сфера» – Івановська

Мовне законодавство може підсилити законопроєкт, який дасть учителям інструмент, щоб вимагати в учнів комунікувати українською у межах освітнього простору. Про це уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила в інтерв'ю Радіо Свобода, відповідаючи на питання про те, як посилити контроль за дотриманням мовного законодавства у школах.

За її словами, цей законопроєкт про мовне освітнє середовище авторства народних депутатів Наталії Піпи й Олександра Корнієнка, який вже є у парламенті, був би додатковим інструментом, що підсилив би правову базу.

«Чому? Тому що якщо ми говоримо про урок – так, тут превалює державна мова, але перерва – це вже начебто не процес, а середовище. І мені здається, що якраз на часі або навіть уже і трохи цей процес задавнений, аби все-таки проголосувати і дати учителям додатковий інструмент, де б вони могли на повний голос вимагати від дітей комунікувати в межах освітнього простору державною мовою», – сказала Олена Івановська.

Вона також розповіла, що до її секретаріату надходили скарги від учителів, які зіткнулися з конфліктом із батьками дітей, яким робили зауваження щодо російської мови.

«Коли вони роблять зауваження учневі, що він спілкується на перерві мовою країни-агресора, тут виникає певний конфлікт із батьками. Батьки приходять і починають звинувачувати учителя в тому, що він порушує мовні права їхніх дітей. Тому що комунікація на перерві – це приватна сфера. Розумієте? Мені здається, це (законопроєкт – ред.) не вирішить остаточно цієї проблеми, але дасть додаткові можливості і керівникам шкіл, і учителям», – переконана мовна омбудсменка.

Нині, за її словами, мовний закон переживає «своєрідну модернізацію». У парламенті працює робоча група при комітеті Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики, яка готує правки до законодавства.

«Це не говорить про те, що чинний закон є непродуктивний, але за цих п'ять років побачили, що існують певні недохопи, які необхідно, скажімо, заповнити, виправити. І на цьому рівні робота триває. Я б хотіла більшої динаміки, але тут різні обставини, які, можливо, трохи уповільнюють», – зазначила уповноважена із захисту державної мови.

Політична воля до змін є, каже Івановська. На її думку, на підготовку законодавчих змін можуть піти місяці.

Серед новел, які готуються, зокрема, йдеться про уточнення щодо мови послуги.

«Там зауважено, що мовою обслуговування в Україні є державна мова. А про мову послуги нічого не сказано. Тобто, зараз дуже часто до нас надходять скарги від батьків з приватних спортивних секцій або мистецьких якихось гуртків. Власне, оголошення, тобто вся документація – державною мовою. Але сама послуга надавачем здійснюється дуже часто російською мовою. Тобто, щоб уникнути таких прогалин, їх треба просто заповнити для того, щоб цей інструмент не мав отих шпарин і працював на повну», – поділилася деталями Олена Івановська.

Київ демонструє серйозне зниження показників застосування української мови в освітньому процесі, заявив раніше цього місяця заступник керівника секретаріату уповноваженої з захисту державної мови Сергій Сиротенко.

Результати моніторингового дослідження показали, що в Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон – застосовують недержавну мову. Середня цифра по Україні складає 14% на уроках та 21% – на перервах.

При опитуванні учні зазначили, що й самі порушують мовний закон – спілкуються недержавною мовою на уроках 66%, на перервах - 82% (по Україні ці цифри значно відрізняються: на уроках – 40%, на перервах – 52%).

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська у вересні 2025 року в інтерв’ю РБК-Україна заявила, що на сьогодні частина суспільства поступово повертається до російської мови, і це, за її словами, є небезпечною тенденцією.

Російський олігарх Костянтин Малофеєв, якого вважають причетним до фінансування угруповань «ДНР» та «ЛНР» із 2014 року, висловив задоволення результатами опитування серед київських учнів і тим, що російську мову «не вдається витіснити ніякими заборонами» в Україні, Молдові чи «Прибалтиці» (російське позначення країн Балтії, яке в Литві, Латвії та Естонії вважають проявом імперськості).

Форум

XS
SM
MD
LG