Оприлюднення точних адрес будівель, вражених обстрілами, допомагає російським військам, коригувати вогонь, заявляє заступниця міністра оборони Ганна Маляр. Про це вона повідомила 14 березня на своїй фейсбук-сторінці.
«Не працюйте корегувальниками вогню у ворога! Так-так, саме це ви робите, коли публічно повідомляєте точну адресу – куди влучила або не долетіла ракета», – закликала Маляр.
Вона вказала на те, що в умовах війни можуть діяти обмеження на поширення певної інформації.
«Якщо ви не хочете допомагати ворогу знищувати наші міста і села, тоді: у соцмережах, у публічних виступах та коментарях для ЗМІ не називайте точні цілі і об’єкти враження. Не варто, як один з мерів, заявляти що в нас немає протиповітряної оборони на конкретній ділянці фронту, і вказувати географічні дані, не треба як ще один з мерів – говорити публічно, що для заїзду в місто залишилась безпечною лише одна дорога і називати яка саме (люди між собою і без цих заяв знайдуть, як передати таку інформацію)», – каже заступниця міністра.
Вона додала, що такі повідомлення наражають населені пункти на додаткову небезпеку. Крім того, Маляр просить не повідомляти про наявність або відсутність будь-якого озброєння та військової техніки Збройних сил України в певних населених пунктах.
«Не треба говорити чи писати – ракета влучила у школу #7. Доцільніше заявити – ракета влучила у такому-то населеному пункті в житловий квартал. Не варто говорити – ракетою цілились у вокзал, але потрапили к лікарню яка знаходиться недалеко. Не треба говорити – ракета влучила у склад поряд з аеродромом. Бо прилетить друга, третя і вже точно влучить в аеродром», – наводить приклади урядовиця.
Читайте також: У Донецьку 20 людей загинули внаслідок влучання ракети. «Це однозначно російська ракета» – Міноборони України
За її даними, 80% розвідувальної інформації отримується з відкритих джерел, і такі публікації дозволяють російським загарбникам корегувати вогонь.
Вона також оприлюднила перелік даних, оприлюднення яких може поінформувати про дії українських військ. Серед нього: деталі щодо військових частин та їхнього особового складу, бойову техніку та місце її зберігання, ідентифікацію важливих об’єктів, операції, які тривають, плануються або були відкладені чи скасовані.
Раніше 14 березня міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що внаслідок падіння уламків ракети, випущеної російськими військами, на столичний район Куренівка, одна людина загинула і шестеро поранені.
На київській Куренівці одна людина загинула і шестеро поранені – фотосвідчення
Російське військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні. Обстріли житлових районів ведуться з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет. Колони бронетехніки російської армії намагаються оточити Київ та кілька обласних центрів неподалік російського кордону.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».
