Міністри закордонних справ НАТО на зустрічі в Брюсселі 4 грудня надішлють Росії чіткий заклик не використовувати анексію Криму та нелегальну побудову Керченського мосту для недопуску кораблів українського флоту до Азовського моря. Таке сподівання напередодні наради дипломатів країн-союзниць та їхніх колег з України й Грузії висловлює генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
«Поки що рано говорити, про що саме будуть говорити міністри, але я очікую, що країни-союзниці надішлють Росії дуже чіткий сигнал: те, що вона нелегально анексувала Крим та незаконно проклала міст, який з’єднує Крим і Росію, не може використовуватися для вчинення перешкод рухові українських кораблів через Керченську протоку до Азовського моря», – заявив генсекретар НАТО.
Водночас він прямо не підтвердив можливості входження військових кораблів НАТО в Азовське море, наполягаючи на тому, що патрулювання морського та повітряного просторів у Чорноморському регіоні з боку альянсу істотно зросло.
«Союз НАТО збільшив свою військову присутність у Чорному морі, де чисельність кораблів, які здійснюють патрулювання, зросла до 20, так само, як і кількість днів патрулювання, яка збільшилася минулого року з 80 до 120. Там ми маємо три країни-союзниці – Болгарію і Туреччину та Румунію. Залучено більше повітряного спостереження та розвідки. Ми проводимо ретельний моніторинг ситуації», – пояснив Столтенберґ, додаючи, що НАТО «очікує від Росії звільнення моряків і кораблів, а також поваги до свободи навігації й права України використовувати Керченську протоку та Азовське море».
Як повідомляла віце-прем’єр-міністр із питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО з очільниками МЗС України та Грузії 4–5 грудня українська сторона наполягатиме на необхідності військово-морського патрулювання в Чорноморському регіоні.
У штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу 4–5 грудня зберуться міністри закордонних справ країн-членів НАТО та голови МЗС України й Грузії. У порядку денному ескалація напруженості через агресію Росії поблизу Керченської протоки та через її мілітаризацію Азовського й Чорного морів. Ці питання обговорюватимуться на спільному засіданні Комісії Україна – НАТО й Комісії Грузія – НАТО.
Як заявляв міністр закордонних справ України Павло Клімкін, він має на меті «вимагати не тільки засудження агресії Росії, а й «дієвих заходів» та пропонуватиме «нові елементи взаємодії з альянсом».
25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. Підконтрольні Кремлю суди в Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз полонені військові ВМС України перебувають у слідчих ізоляторах в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.
26 листопада Верховна Рада проголосувала за запровадження воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях, прилеглих до кордону з Росією, а також із окупованими чи контрольованими нею територіями України та Молдови. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на кораблі ВМС України)
(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український корабель у Керченській протоці)
Керченська криза: 97 євродепутатів закликали запровадити санкції проти Росії
Країни «Групи семи» закликали Росію звільнити українських моряків
Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі
Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат
США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»
