Брюссель – НАТО має надіслати до Азовського моря свої кораблі, щоб допомогти захистити Україну, закликав президент України Петро Порошенко. Чи почують його в Північноатлантичному альянсі? Принаймні, наступного тижня цю ідею в штаб-квартирі блоку буде відстоювати міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Однак, на думку західних військових аналітиків, на такий крок союз НАТО не йтиме, бо це може призвести до небажаної для блоку прямої конфронтації з Росією. Натомість, українцям слід очікувати посилення технічної та експертної допомоги з боку Північноатлантичного альянсу. Водночас, своїх спостерігачів до Азова мала б надіслати ОБСЄ, кажуть фахівці з Брюсселя.
В інтерв’ю німецькому таблоїду Bild, опублікованому вранці 29 листопада, президент України Петро Порошенко висловив сподівання, що після словесної підтримки європейські держави підуть на активні кроки, зокрема на посилення санкцій і військову підтримку в захисті України від Росії.
Сподіваємося, що держави НАТО готові послати військові кораблі в Азовське море, щоб підтримати Україну і гарантувати безпекуПетро Порошенко
«Сподіваємося, що держави НАТО готові послати військові кораблі в Азовське море, щоб підтримати Україну і гарантувати безпеку», – сказав Порошенко, додаючи, що президент Путін розуміє лише «єдину мову – це солідарність західного світу».
Він також наголосив: Ми не можемо приймати агресивної політики Росії. Спочатку був Крим, потім – східна Україна, тепер він хоче Азовське море», – сказав президент України.
Військові та політичні експерти схильні вважати, що вірогідність надсилання кораблів війсково-морського флоту НАТО в Азовське і навіть Чорне море для допомоги Україні є дуже низька.
НАТО може лише посилити допомогу флотові України – Жакмен
«Насамперед, Північноатлантичний альянс не піде на ризик прямої конфронтації з російськими кораблями. З другого боку, доступ для військових суден, скажімо США чи Канади, навіть у Чорне море через Босфор, що є в юрисдикції Туреччини, та регулюються міжнародними конвенціями, доволі обмежений», – пояснив Радіо Свобода Дані Жакмен, дослідник та спеціаліст з питань України й Східної Європи брюссельського центру «Група досліджень та інформації щодо миру й безпеки» (GRIP).
На думку експерта, наразі НАТО обмежиться тільки продовженням та, можливо, посиленням надання Україні тренувальної та експертної допомоги, зокрема, відбудовуючи український флот. З іншого боку, каже Жакмен, «далі триватиме передача українцям обладнання та суден, як це було з американськими патрульними катерами».
Тим часом, політичний директор центру Расмуссен Ґлобал (Rasmussen Global) та співробітник Європейської ради закордонних відносин Яна Кобзова звертає увагу: якщо досягти консенсусу НАТО щодо, скажімо, допомоги Україні радарами, чи іншими способами, не вдається, то окремі держави-союзниці можуть таку підтримку таки надати на двосторонній основі.
«Західні партнери та НАТО можуть підтримувати Україну різними шляхами. Скажімо, посилити її внутрішню стійкість та запобігти іноземному втручанню перед вирішальними президентськими та парламентськими виборами наступного року. Київ вже тривалий час просить надати радіорадари. Ті члени НАТО, які бажають допомогти, можуть це зробити вже на двосторонній основі, оскільки загальний консенсус навколо цього в альянсі навряд чи можливий», – сказала аналітик у розмові з Радіо Свобода.
З іншого боку, Кобзова звертає увагу на те, що агресія в Азові безпосередньо вдарила не лише по Україні, а й по державах НАТО Чорноморського басейну – Румунії, Болгарії й Туреччині.
«Свобода судноплавства Чорним та Азовським морями повинна бути гарантована. Уявіть собі наслідки, якщо б Туреччина розпочала такі ж, як Росія, затримки перевірками чи перекрила б прохід через Босфор?» – каже експерт.
Якщо НАТО не хоче йти до Азова, це мають зробити спостерігачі ОБСЄ – експерти
Західні фахівці у сфері безпеки наголошують, що для запобігання подальшій ескалації в регіоні Азовського моря, принаймні, ОБСЄ повинна надіслати туди свою спостережну місію.
Такої ж думки притримується й Яна Кобзова.
«Якщо Росія, як вона заявляє, так сильно стурбована потенційною агресією в Азовському морі, як про це каже президент Путін, то і в її інтересах, щоб на місці запрацювали незалежні спостерігачі», – зауважує експерт.
Раніше цього тижня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ після екстреного засідання Комісії Україна-НАТО заявив, що союз НАТО вже посилив свою присутність у Чорному морі.
«Союз НАТО збільшив свою присутність у регіоні Чорного моря, як на суші, так і в сенсі повітряного патрулювання Чорноморського регіону. У нас там є три країни-союзниці НАТО – Румунія, Туреччина і Болгарія, а також дуже близькі партнери – Україна та Грузія», – пояснив Столтенберґ.
Керівник військово-політичного блоку додав, що наступного тижня 4-5 грудня на міністерському рівні в НАТО за участю міністра закордонних справ Павла Клімкіна будуть проведені консультації, зокрема, на тему зростання присутності військово-морських сил альянсу в басейні Чорного моря.
«Український міністр приїде до НАТО і ми разом з ним, а також із Грузією, будемо обговорювати питання безпеки в регіоні Чорного моря», – повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу.
