Влада Казахстану визнала загибель щонайменше 225 людей під час недавніх акцій протесту в країні, повідомляє казахська служба Радіо Свобода.
Попередню інформацію про кількість жертв влада Казахстану озвучила через півтора тижні після введення надзвичайного стану.
Міжнародні правозахисні організації неодноразово закликали казахстанський уряд повідомити всі наявні дані щодо протестів, зокрема назвати кількість загиблих серед цивільного населення, а також відпустити затриманих. Раніше поліція оголосила про затримання майже 10 тисяч людей.
«У період НП у морги країни доставлено 225 загиблих. Частина з них – це озброєні бандити, які брали участь у терактах, нападали на будинки та співробітників сил правопорядку. Серед загиблих 19 поліцейських та військових. На жаль, жертвами актів тероризму стали і мирні громадяни», - сказав представник генеральної прокуратури Казахстану Серік Шалабаєв під час брифінгу у суботу.
Журналісти не змогли поставити Шалабаєву запитання.
Представник генеральної прокуратури Казахстану сказав, що дані про загиблих уточнюються і можуть змінитися. За словами Шалабаєва, поліція та військові почали застосовувати вогнепальну зброю 6 січня і вона була спрямована лише проти «терористів».
«6 січня рішенням Ради безпеки в країні було оголошено про проведення антитерористичної операції. Лише з цього дня органи правопорядку та збройні сили почали застосовувати вогнепальну зброю для знищення терористів», – заявив він.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня і тривали близько тижня. Приводом для них стало дворазове підвищення цін на пальне. Згодом протестувальники почали висувати політичні вимоги.
Серед них – зміни виборчого законодавства для допуску до виборів незалежних кандидатів-самовисуванців, обмеження президентських повноважень та розширення повноважень парламенту, а також відходу від політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва.
Одним із гасел протестувальників стало «Шал, кет!», що перекладається як «Старий, йди!». Протестувальники мали на увазі Нурсултана Назарбаєва, який після звільнення з посади президента Казахстану залишив за собою значні повноваження. Після відставки з посади президента країни у 2019 році він очолював Раду безпеки Казахстану. 5 січня на тлі протестів він залишив цю посаду, Раду безпеки Казахстану очолив чинний президент Касим-Жомарт Токаєв.
