Іранська поліція повідомляє, що затримала близько 21 тисячі осіб під час 12-денної війни з Ізраїлем у червні. Це число значно перевищує попередні офіційні оцінки. Речник поліції Саїд Монтазеролмехді заявив 12 серпня, що публічні наводки відіграли значну роль в арештах.
Незрозуміло, скільки людей ще залишається під вартою.
Серед затриманих 2774 були іноземними громадянами, звинуваченими у шпигунських діях. Влада стверджує, що докази на їхніх телефонах вказували на підозрілу активність, зокрема містили зображення військових позицій, ключових об’єктів і передані дані про місце розташування. Ще 261 особу підозрювали у шпигунстві, а 172 – заарештували за несанкціоновану зйомку.
Ця заява різко контрастує з коментарями голови судової системи Голама Хоссейна Мохсені-Еджея, який наприкінці липня повідомив про близько дві тисячі арештів під час і після конфлікту, заявивши, що багатьох із затриманих звільнили після того, як внаслідок розслідування підозра про шпигунство або співпрацю з Ізраїлем не підтвердилася.
Правозахисні групи висловили тривогу щодо масштабів репресій.
Базоване у США інформаційне агентство активістів із прав людини HRANA задокументувало сотні арештів під час конфлікту, часто спрямованих проти етнічних меншин й активістів. Amnesty International засудила післявоєнне зростання кількості страт в Ірані, попереджаючи про тортури, несправедливі судові процеси і вбивства.
Від кінця червня Іран стратив щонайменше сімох людей, звинувачених у шпигунстві на користь Ізраїлю, включаючи вченого-ядерника Рузбеха Ваді 6 серпня.
Ваді, заарештованого понад роком раніше, звинуватили у наданні конфіденційної розвідувальної інформації, яка сприяла операціям Ізраїлю.
У червні парламент ухвалив законопроєкт про різке посилення покарання за шпигунство і співпрацю з ворожими іноземними урядами, зокрема з Ізраїлем. Хоча Рада опікунів відхилила законопроєкт, речник конституційного наглядового органу заявив, що з поправками він все ще може стати законом.
Форум