Заступниця міністра оборони Ганна Маляр назвала ключові цілі нинішніх інформаційних операцій Росії.
«Найбільший страх росіян зараз – Україні поставлять все озброєння, що нам пообіцяли. Тому ключова ціль, куди вони зараз б'ють інформаційними операціями – це дискредитувати Україну як отримувача зброї. Тому ми бачимо вкиди, дискусію, в тому числі в західних країнах шляхом афілійованих до Росії експертів і політиків, про те, що Україна якось не так використовує зброю, щось не контролює, десь та зброя не туди стріляє. Тут потрібно розуміти, що Україна займає дуже чітку публічну позицію. Щоразу, коли починається така інформаційна хвиля, ми звертаємося до наших партнерів, щоб вони офіційно підтверджували, що у них немає претензій до того, яким чином в Україні використовується зброя», – розповіла вона в ефірі національного телемарафону.
Маляр нагадала, що в Україні давно встановленні системи відстеження логістики, тому місце перебування одиниці зброї для західних партнерів відоме.
«Щодо того, куди стріляють. Це той страх, який Росія навмисно сіє, що нібито українці зараз з вашою зброєю дійдуть далеко за власні кордони. Це не так. Україна не має таких ні планів, ні амбіцій. Більше того, за цей рік ми всьому світу довели, що ми якраз дотримуємося всіх правил і звичаїв війни, встановлених міжнародним правом. Ми використовуємо своє право захищатися і використовувати зброю виключно в межах своїх міжнародно визнаних кордонів», – розповіла заступниця міністра оборони.
За її словами, Росія також інформаційно б'є по процесу мобілізації, оскільки зацікавлена в тому, щоб він не відбувся.
«Тому що яка б зброя не була, але її використовують люди. Вони б'ють по людському ресурсу. Є певні дискредитаційні кампанії, багато вкидують дискусій на цю тему. З одного боку, ми не приховуємо, що певні проблеми є під час мобілізаційного процесу, але частина тих кампаній, які зараз проводяться, спрямовані на те, щоб в Україні не відбулася мобілізація. Тобто зброя і людський ресурс є ключовими точками інформаційних операцій РФ», – додала Маляр.
При цьому заступниця міністра оборони зауважила, що Росія не полишає мету завоювати територію всієї України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
