Виконавчий орган Європейського союзу закликав скоротити фінансування Угорщини в 7,5 мільярдів євро через занепокоєння щодо корупції і відступу від демократії.
Рекомендація 18 вересня була першою, яку ЄС дав у рамках нової політики, спрямованої на захист верховенства права в блоці, до складу якого входить 27 країн.
Комісар Євросоюзу з питань бюджету Йоганнес Ган заявив, що Угорщина має вирішити проблеми до 19 листопада.
«Йдеться про порушення верховенства права, що ставить під загрозу використання та управління фондами ЄС, – сказав Ган у Брюсселі. – Ми не можемо зробити висновок, що бюджет ЄС достатньо захищений».
Дії щодо призупинення фінансування для Угорщини повинні бути схвалені країнами-членами блоку.
Згідно з правилами ЄС, для цього потрібна так звана «кваліфікована більшість», яка становить 55 відсотків держав-членів, що представляють принаймні 65 відсотків загального населення ЄС.
Уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана наразі не коментував рекомендацію ЄС.
15 вересня Європарламент проголосував за документ, в якому йдеться про те, що Угорщина перетворилася на «гібридний режим виборчої автократії» під керівництвом націоналістичного уряду Орбана і що своїм підривом демократичних цінностей блоку Угорщина опинилася поза спільнотою демократій.
Голосування без обов’язкової сили має головним чином символічний характер. Але таким кроком євроблок виокремлює Угорщину як країну, що, як виглядає, не підтримує цінності, закріплені в договорі ЄС. А це – «повага до людської гідності, свобода, демократія, рівність, верховенство закону та повага до прав людини, включаючи права осіб, які належать до меншин».
У доповіді вказано, що демократія та основні права в Угорщині підірвані «навмисними і систематичними зусиллями угорського уряду» з того часу, як у 2018 році Європарламент розпочав розслідування дотримання демократичних норм Угорщиною.
Владна партія Угорщини «Фідес» розкритикувала Європейський парламент за резолюцію.
Депутат від «Фідес» у Європарламенті Балаш Хідвегі назвав резолюцію «черговою атакою» на Угорщину, вказавши, що «неприпустимо» вдаватися до таких дій, «коли люди страждають від серйозних економічних наслідків інфляції воєнного часу і неправильних санкцій».
Віктор Орбан, переобраний на четвертий термін поспіль у квітні, часто конфліктував із блоком щодо таких питань, як незалежність судової системи, державні закупівлі, права ЛГБТК+, а також свобода ЗМІ, академічні та релігійні свободи.
