Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш вибачився за свої слова, що влаштовані російськими спецслужбами вибухи 2014 року були «нападом на товар» іноземного підприємця, а не «актом державного тероризму» проти Чехії.
Як пояснив він 20 квітня, він вважає, що вибухи на складах озброєння, внаслідок яких загинули дві людини, був «безпрецедентним терористичним нападом на чеській території». Як звертали увагу чеські правники, в чеському праві не існує поняття «державний тероризм», це суто політична оцінка.
За словами Бабіша, він мав на увазі напад на матеріальні цінності, але вжив невдале слово «товар», за яке він зазнав значної критики.
Ті його слова про «напад на товар, а не державний тероризм», сказані 19 квітня, різко критикувала чеська опозиція, натомість їх активно поширювали засоби інформації в Росії, яка не визнає своєї причетності до тих вибухів.
Нижня Палата депутатів чеського парламенту ухвалила 20 квітня спеціальну заяву, в якій засудила «терористичні напади спецчастин російської військової розвідки» в Чехії.
Тим часом верховний прокурор Чехії Павел Земан (не родич президента Мілоша Земана) повідомив 20 квітня, що ті вибухи 2014 року з погляду правової класифікації не є терористичним нападом і не розслідуються як такі.
За його словами, в цій справі не йшлося про намір зашкодити конституційному ладові чи обороноздатності Чехії, що передбачає чеський Кримінальний кодекс як умову для кваліфікації події як «терористичного нападу».
Він не уточнив, за якою статтею розслідуються вибухи.
Вибухи на складі озброєнь у місцевості Врбетиці на сході Чехії сталися 16 жовтня, а потім 3 грудня 2014 року. Внаслідок першого з вибухів дві людини, громадяни Чехії, загинули; в обох випадках доводилося евакуйовувати сотні мешканців сусідніх сіл, була заподіяна значна матеріальна шкода. Недержавна комерційна фірма, яка була легальним оператором складів, наголошувала, що ті боєприпаси не могли вибухнути самі по собі.
За даними офіційного і неофіційного розслідувань, вибухи влаштували агенти російської військової розвідки, відомої за попереднім скороченням ГРУ. Чеська поліція заявляє, що обидва вибухи мали статися в грудні, коли озброєння, власником яких був болгарський легальний торговець зброєю Еміліян Ґебрев, уже мали бути перевезені до Болгарії. Компанія Ґебрева офіційно заперечила наміри вивозити ті озброєння з Чехії в той час. Росія не визнає своєї причетності до вибухів, попри всі докази.
Викриття цієї причетності, про яке уряд Чехії повідомив увечері 17 квітня, призвело до подальшого різкого погіршення відносин між Прагою й Москвою. Чехія вислала 18 дипломатів російського посольства, яких визначила як працівників російських спецслужб – ГРУ і зовнішньої розвідки СВР.
Москва у відповідь вислала 20 працівників чеського посольства, штат якого вдвічі менший, ніж російського у Празі. Чехія розглядає подальші заходи у відповідь на таку неадекватну, за словами Праги, реакцію Москви і просить союзників у ЄС і НАТО на знак солідарності теж вислати частину російських дипломатів із тих країн.