У Німеччині обговорюють, яким чином можна буде відшкодувати Україні фінансові втрати, яких вона зазнає внаслідок запуску російського газогону «Північний потік-2», повідомив державний секретар США Ентоні Блінкен на слуханні в комітеті з закордонних відносин Палати представників.
Він дав знати, що такий крок Німеччини став однією з причин винятку, який США надали з санкційного режиму зареєстрованій у Німеччині компанії, яка на 100 відсотків належить російському «Газпромові» і будує газопровід, і її керівникові.
«Ми активно співпрацюємо (з Берліном – ред.), щоб з’ясувати, що можна і варто, і, я вважаю, необхідно зробити, щоб … гарантувати, що плата за транзит, яку Україна може в певний момент у майбутньому втратити внаслідок цього газопроводу, … була відшкодована», – сказав Блінкен.
Він не уточнив, який вигляд може мати це відшкодування. Раніше лунали припущення, що Німеччина могла б інвестувати в альтернативну енергетику в Україні.
Як наголосив держсекретар, важливо мати чіткі домовленості з Німеччиною, які дадуть США можливість накласти санкції на газопровід пізніше, якщо Росія буде намагатися використати його як інструмент примусу проти її сусідів у Східній Європі.
Минулого місяця адміністрація президента США Джо Байдена наклала черговий пакет санкцій у зв’язку з будівництвом «Північного потоку-2», який у США вважають шкідливим, у першу чергу для Європи, бо збільшують її залежність від газу з Росії. Але в цьому пакеті був зроблений виняток для компанії Nord Stream 2 AG, яка на сто відсотків належить російському газовому монополістові «Газпрому» і будує газогін, і її керівника Маттіаса Варніґа.
Цей виняток, який завжди може бути скасований, дав привід критикам газопроводу твердити, нібито Байден «змінив ставлення» до цього російського проєкту. В адміністрації президента США наголошують, що її різко негативне ставлення до проєкту незмінне, але нині ніякі санкції, які не поспішала накладати попередня адміністрація Дональда Трампа, вже не зупинять завершення його будівництва, зате вони пошкодили б відновленню відносин Вашингтону з його європейськими партнерами, в першу чергу з Берліном, які значно погіршилися за адміністрації Трампа.
Президент України Володимир Зеленський теж критикував Джо Байдена за цей виняток із санкцій, твердячи, що дізнався про нього з преси, а не з прямого спілкування між державами, в інтерв’ю американському інтернет-виданню Axios. У Вашингтоні на запит видання спростували це твердження Зеленського.
Як повідомили в пресслужбі Білого дому, Державний департамент США регулярно спілкується з українськими посадовцями з питань «Північного потоку-2». Так само напередодні передачі до Конгресу останнього звіту про санкції, в якому було повідомлено про виняток, «Держдепартамент повідомив про зміст документу посла України в Вашингтоні і чільних посадовців у Києві, зокрема керівника офісу президента України», мовиться в повідомленні.
Зеленський виступив із цією критикою Байдена напередодні телефонної розмови з ним, яка відбулася раніше 7 червня.
Президент Росії Володимир Путін 4 червня заявив, що того дня було завершене прокладання труб першої нитки газопроводу «Північний потік-2» з загалом двох планованих. Він додав, що постачання газу першою ниткою може початися приблизно через 10 днів, хоча врешті терміни початку постачання будуть залежати він німецького регулятора. Путін також заявив, що, на його думку, «цей проєкт економічно високоефективний».
Занепокоєння Києва щодо втрати плати за транзит російського газу в разі його переспрямування в обхід України Путін прокоментував словами: «Ви думаєте, ми маємо всіх годувати? У нас що, обов’язок такий – усіх годувати?»
При цьому він усе-таки згадав, що Москва виходить із того, що постачання газу до Європи буде зростати, і готова за певних умов користуватися послугами газотранспортної системи України і після завершення нині чинного до кінця 2024 року контракту на транзит.
Росія, а також прихильники газопроводу, що прокладається дном Балтійського моря в обхід України й інших транзитних держав, у Німеччині й кількох інших країнах Європи називають його виключно комерційним проєктом. Україна, США, низка інших країн Євросоюзу і керівництво ЄС заявляють, що цей проєкт суто політичний і не має економічного обґрунтування.
Критики газогону, зокрема, звертають увагу, що він має на меті пустити російський газ до Європи в обхід України і потенційно позбавити її значних сум плати за транзит, а також зробити її вразливою перед можливим російським воєнним нападом, від якого нині ще відраджує, зокрема, важливий транзитний маршрут російського газу до Європи українською територією.
