Журналісти Радіо Свобода на Кавказі, в Центральній і Східній Європі, в Росії та в Південній і Центральній Азії за рік зробили більше ніж десяток ґруновних розслідувань. До вашої уваги найяскравіші з них.
Із Будапешта в Закарпаття
Впродовж понад 10 років угорський уряд Віктора Орбана роздавав через благодійні та державні фонди сотні мільйонів євро угорським діаспорам у східноєвропейських країнах – Румунії, Сербії, Словаччині, Словенії і Хорватії. А також в Україні.
У прикордонному Закарпатті мешкає близько 150 тисяч етнічних угорців. Частина з них свого часу виступила проти державного втручання у мовну сферу. Зокрема проти заборони використовувати інші мови, крім української, під час освіти. Ця проблема набула політичного характеру.
Служба безпеки України (СБУ) провела декілька рейдів проти угорських культурних спільнот, підозрюючи їх у можливому сепаратизмі. Водночас аналізуючи дані, що зібрали східноєвропейські журналісти, розслідувачі програми «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та «UA: Перший») виявили, в тому числі, що урядовий благодійний фонд Бетлена Габора виділив щонайменше 115 мільйонів євро угорським спільнотам на заході України.
Частина фінансування виглядала сприятливо – наприклад, ремонт дитячих садків, де українські угорці навчали дітей говорити рідною мовою та шанувати власну культуру. Інша була із політичним ухилом, зокрема встановлення білбордів угорської політичної партії, яка ставала все більш націоналістичною останнім часом.
«Інвестування таких грошей, безумовно, передбачає вплив і лояльність», – заявив Радіо Свобода один з експертів.
Нафту в Росії крадуть
У розгалуженої мережі трубопроводів та насосних станцій, через яку Росія, другий у світі експортер нафти-сирця, переганяє своє «чорне золото», є одна велика проблема. Нафту крадуть.
Її крадуть не пересічні громадяни – це роблять злочинні угруповання, яких «кришують» працівники різних російських силових структур, в тому числі Федеральної служби безпеки (ФСБ). Нафту викачують через самовільно врізані в трубопроводи крани й насоси та відправляють на продаж річковими баржами або бензовозами. І це не якісь кілька барелів. За підрахунками державного російського банку «ВТБ Капітал», нафту щорічно крадуть на суму приблизно 3,5 мільярди доларів. Третину цієї суми втрачає федеральний бюджет.
Розслідування російської служби Радіо Свобода про цей злочин можна прочитати російською або англійською.
Жахливе вбивство культового дисидента в Ірані
6 серпня 1992 року німецька поліція знайшла тіло відомого іранського шоумена, поета й дисидента Ферейдуна Фаррохзада на кухні його квартири в Бонні. Після Ісламської революції 1979 року той був змушений залишити рідну країну та жив у Німеччині.
Ніж із викидним лезом стирчав з плеча Фаррохзада, ще один ніж – з рота. Але найгіршим було те, що тіло вбитого, яке почало розкладатися, ще й обпікалось – газова плита була увімкнута й працювала принаймні декілька днів.
Дворічне розслідування «Радіо Фарда» (іранської служби Радіо Свобода) виявило, що німецька поліція пов’язувала вбивство Фаррохзада з іранськими спецслужбами. На їхню думку, воно було одним з серії викрадень та вбивств іранських дисидентів по всьому світу. Цей злочин залишався нерозкритим майже 30 років.
Колишній працівник іранської спецслужби повідомив журналістам, що вбивство Фаррохзада дійсно організували силові структури Ірану. На виконання «завдання» відправили ще одного іранського емігранта, який до цього був знайомий із поетом.
У своєму розслідуванні журналісти «Радіо Фарда» не тільки висвітлюють таємну роботу іранської розвідки. Вони знову привертають увагу до життя самого Фаррохзада – діяча, який порушив норми й табу іранського суспільства. Поет відкрито говорив про свою сексуальність і був палким критиком теократичного режиму в Ірані
Читати розслідування (англійська).
Великі будинки, глибокі кишені
До своєї відставки з посади президента у 2017 році Нурсултан Назарбаєв був єдиним лідером Казахстану. Перший президент країни не мав конкурентів і очолював країну на її шляху до економічного процвітання. Воно було не в останню чергу обумовлено величезними запасами нафти й газу.
Це процвітання здебільшого збагачувало політичних союзників та родичів Назарбаєва. Свої мільйони доларів, часто отримані й накопичені за сумнівних обставин, вони вкладали в особняки і вілли за кордоном.
Члени родини Назарбаєва, в тому числі брат президента Болат, купували і особняки біля мальовничих озер, і нерухомість на діловому Мангеттені в Нью-Йорку, і будинки в аристократичному передмісті Лондона, і домівки на іспанському узбережжі Коста-Брава, й елітні квартири. За підрахунками Радіо Свобода, протягом останніх 20 років люди з оточення казахського президента витратили на нерухомість в п’яти країнах Європи та Сполучених Штатах щонайменше 785 мільйонів доларів. Журналістам не вдалось встановити, скільки грошей заплатив за шикарний маєток в Іспанії зять експрезидента Тімур Кулібаєв – це окремі кошти.
Розслідування дає можливість уявити справжній масштаб інвестицій родини Назарбаєва в нерухомість та прослідкувати зв’язки між кількістю елітних будинків, маєтків та квартир і близькістю до тодішнього президента. «Важко відокремити владу від сім’ї [Назарбаєвих]», – заявив Радіо Свобода експерт з прав людини в Казахстані.
Читати розслідування (англійська).
Шантаж, зґвалтування, самогубство
Щороку світова вебкам-індустрія приносить мільярди доларів. Клієнти, сидячи за комп’ютерами чи смартфонами, платять жінкам та чоловікам, щоб ті спілкувалися, роздягалися і виконували сексуальні дії онлайн, на камеру. У Центральній Азії центрами цього бізнесу стали столиця Киргизстану Бішкек і одне з найбільших міст Казахстану Алмати.
У Киргизстані за приблизними підрахунками вебкам-моделями працює близько п’яти тисяч молодих жінок. Багато хто з них намагається звести кінці з кінцями – третина населення цієї центрально-азійської країни живе у бідності.
У розслідувані киргизької служби Радіо Свобода журналісти розповіли, як жінок заманюють в таке сучасне рабство. Воно часто супроводжується жорстоким поводженням, шантажем, а в деяких випадках і зґвалтуваннями. Жінки неохоче йдуть до правоохоронців, побоюючись вимагання грошей або експлуатації.
«Багато в кого з цих жінок хворіють батьки, в когось є діти з інвалідністю. Ці гроші їм вкрай потрібні», – пояснила журналістам одна з колишніх вебкам-моделей.
Читати розслідування (англійська)
Таємний гірський притулок узбецького президента
Рівно через місяць після інавгурації другий президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв виступив із промовою на засіданні парламенту. Його звернення у січні 2017 року було присвячено цілій низці питань, не останнім з яких була фіскальна відповідальність.
Проте буквально через декілька тижнів після урочистої промови узбецькі державні компанії приступили до виконання таємного проєкту, що ставив під сумнів щирість намірів Мірзійоєва. Спеціально для нього далеко в горах почали будувати ексклюзивний маєток. Там навіть викопали власну водойму.
Про цей комплекс відпочинку стало відомо завдяки багатокомпонентному розслідуванню узбецької служби Радіо Свобода. Журналісти спілкувались із багатьма джерелами, які або безпосередньо брали участь у проєкті, або достеменно знали про нього. Маєток із непрозорим фінансуванням розташований у біосферному заповіднику. Люди не можуть туди потрапити – на дорогах виставлені блокпости, працюють охоронці.
Два джерела Радіо Свобода оцінили вартість проєкту в декілька сотень мільйонів доларів – будівництво було здебільшого завершене до 2019 року. При цьому інформація щодо комплексу і водосховища міститься лише в окремих офіційних документах. Розслідування встановило, що заради президентського маєтка звідси переселили родину, що слідкувала за екосистемою району. Мало того – через створення водойми у селян біля найближчою річки почались проблеми із водопостачанням.
Читати розслідування (англійська)
