Меджліс кримськотатарського народу скликає конференцію делегатів Курултаю VI скликання в Києві. Вони мають намір обговорити ситуацію в Криму, завдання органів національного самоврядування в умовах анексії та постанову другої позачергової сесії Курултаю кримськотатарського народу того ж скликання ‒ «Про реалізацію кримськотатарським народом права на самовизначення на своїй історичній території ‒ в Криму», яка відбулася в Бахчисараї 29 березня 2014 року.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров пояснює, що стоїть за цими формулюваннями.
«Курултай шостого скликання був обраний 2013 року. Перша його сесія відбулася наприкінці жовтня 2013 року. Далі ми провели позачергову сесію Курултаю вже в момент окупації, 29 березня 2014 року, після чого в нас не було сесій. Зараз йдеться про скликання конференції делегатів Курултаю. Оскільки в умовах окупації Криму ми не можемо скликати сесію, ми запросили делегатів приїхати до Києва на конференцію. Делегати розглянуть кілька питань, зокрема ситуацію в Криму та завдання органів кримськотатарського національного самоврядування в умовах окупації півострова Росією, а також виконання постанови другої позачергової сесії Курултаю 29 березня про право на самовизначення кримських татар у Криму. З цих та інших питань будуть ухвалені рішення, але це рішення не Курултаю, а конференції його делегатів», – сказав Чубаров.
Рефат Чубаров зазначає, що частина делегатів із різних причин не зможе приїхати, тому йдеться про проведення конференції, а не сесії.
Тим часом голова Ревізійної комісії Курултаю Алі Озенбаш у фейсбуці розкритикував рішення Меджлісу скликати конференцію.
«Скликання конференції делегатів Курултаю кримськотатарського народу ‒ це приблизно те ж саме, що «скликання конференції» працівників заводу, автобази, тобто нонсенс! «Конференція ‒ це збори, нарада представників яких-небудь організацій, груп, держав…» ‒ енциклопедичне значення. Таким чином, воно має ту відмінність від просто зборів, що будь-яку конференцію складають представники, точніше, делегати організацій політичних або наукових, або представники різних держав. Але апріорі не може бути конференції з делегатів всього однієї організації ‒ в нашому конкретному випадку Курултаю кримськотатарського народу. Як голова Ревізійної комісії Курултаю я інформую, що жодною з форм засідань Курултаю, уповноважених ухвалювати від його імені рішення, термін конференція не передбачений у жодному з документів, що визначають діяльність Курултаю», – написав він.
Рефат Чубаров визнає, що в умовах, які склалися, в органів самоврядування кримськотатарського народу просто немає заздалегідь прописаних процедур.
«Ніхто не міг уявити, що Крим буде окупований Росією, коли ми складали свої регламентні документи, внутрішні процедури Курултаю. У нас не було спеціального розділу про діяльність в умовах тимчасової окупації Криму іншими державами. Наші чинні документи передбачають, що кожні п'ять років мають бути нові вибори делегатів Курултаю, тобто вже цьогоріч. Але в наших документах зазначено, що повноваження делегатів Курултаю складаються на першій сесії новообраного складу. В умовах окупованого Криму такі вибори неможливі. Навіть більше, вони переслідувалися б за законами окупаційної влади. Відповідно, я припускаю, що делегати конференції Курултаю ухвалять заяву про цю ситуацію та про те, що вони зберігають свої повноваження до появи умов для проведення нових виборів», – вважає Чубаров.
Голова Центральної виборчої комісії Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв підкреслює, що конференції цього органу самоврядування вже відбувалися в минулому.
«Рішення проводити не сесію Курултаю, а конференцію пов'язане з тим, що провести сесію неможливо. Для проведення сесії Меджлісом створюється оргслужба, плюс для неї потрібний кворум – понад дві третини від спискового складу делегатів. Це сьогодні неможливо і з іншої причини: на делегатів Курултаю тиснуть силовики, попереджають, що в разі виїзду на материк у них будуть проблеми з поверненням до Криму. Я не виключаю, що будуть у них проблеми й на виїзді. Плюс серед делегатів ведеться робота ‒ нібито таке поняття, як конференція, не закладене в регламенті, це суперечить усім нашим документам. Я хочу нагадати, що у нас двічі проводилися конференції Курултаю ‒ в 1990 і 1998 роках. Виїдуть на материк ті, хто не пов’язаний ні з яким бізнесом, із роботою в державних установах бюджетних. Зрозуміло, що жодного вчителя чи лікаря не відпустять», – наголошує він.
Наприкінці жовтня на півострові відбувся Курултай мусульман Криму, скликаний російським Духовним управлінням мусульман Криму. Його делегати продовжили повноваження чинного муфтія Еміралі Аблаєва ще на п’ять років. Цей Курултай також звернувся до російської влади півострова з проханням «націоналізувати» на користь ДУМК майно фонду «Крим», засновником якого є народний депутат України та лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
Член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв переконаний, що конференція Курултаю потрібна, зокрема, щоб повідомити світові про тиск на кримських татар із боку російської влади.
Ми маємо позначити, що кримськотатарський народ позбавлений права на демократичні, вільні вибори своїх інститутів і на управління нимиЕскендер Барієв
«Конференція Курултаю може ухвалювати звернення, заяви, рекомендації для Меджлісу та для кримськотатарського народу в цілому, які потім враховуються. Звісно, вона не може проводити чисто регламентні процеси ‒ обирати постійні органи Курултаю. Під тим тиском, що чинять на делегатів, ми скликаємо конференцію, щоб позначити та обговорити реальні проблеми, що виникли навколо Криму та кримськотатарського народу, ухвалити низку звернень і заяв у міжнародні організації. Сьогодні ми маємо позначити, що кримськотатарський народ позбавлений права на демократичні, вільні вибори своїх інститутів і на управління ними. Це порушує 18-у та 19-у статті Декларації ООН про права корінних народів, окупанти це право забирають», – звертає увагу Барієв.
