Російська влада анексованого Криму вирішила націоналізувати майно, яке належало Меджлісові кримськотатарського народу і його лідерові Мустафі Джемілєву.
Офіційно прохання про націоналізацію майна фонду «Крим», засновником якого є Джемілєв, і передачі його Духовному управлінню мусульман Криму (ДУМК) надійде від Курултаю (загальні збори) мусульман Криму, підтвердив імам Сімферопольського району Раїм Ґафаров. За його словами, Курултай звернеться до російської влади Криму з цим проханням. «У рішенні мовиться, що це майно розглядається як майно кримськотатарського народу», – наголосив Ґафаров.
Заступник муфтія окупованого Росією Криму Айдер Ісмаїлов сказав, що за рішенням курултаю ДУМК будуть передані будівля в Сімферополі на вулиці Шмідта, де раніше розташовувалося керівництво Меджлісу, а також нерухомість у селищі Піонерське, де мала бути відкрита лікарня, і ще кілька об’єктів.
«Будівля (в Сімферополі) була придбана за благодійні кошти, вона належить народові. Вона не є майном якоїсь особи. Курултай вирішив, щоб ДУМК узяв це майно на себе», – сказав Ісмаїлов.
Надалі юридичне оформлення зміни власника буде проходити в консультації з кримською владою (російською владою, яка контролює Крим – ред.), пояснив Ісмаїлов.
Раніше Руслан Бальбек, якого в Росії називають «депутатом Держдуми» (він був незаконно «обраний» до нижньої палати російського парламенту на українській території, в окупованому Криму), також заявив, що Курултай може ухвалити рішення про націоналізацію майна фонду «Крим».
«Історично склалося так, що одноосібним власником об’єктів виявився Мустафа Джемілєв. Мусульмани Криму вважають, що це несправедливо. Це рішення буде більше політичним», – заявив Бальбек.
Мустафа Джемілєв – громадянин України, колишній (до 2013 року) голова Меджлісу кримськотатарського народу. Він і Меджліс виступають категорично проти окупації і анексії Криму Росією.
У 2014 році Джемілєву на 5 років заборонили в’їзд у Росію у зв’язку з екстремістськими, на думку російської влади, висловлюваннями. Москва поширює цю заборону і на окупований нею український Крим. Зараз Джемілєв оскаржує цю заборону в Європейському суді з прав людини.
На Джемілєва в Росії порушили кримінальну справу за трьома статтями, які не розголошуються. Він заочно арештований і оголошений у Росії у федеральний розшук.
Після анексії Криму Росією також Рефатові Чубарову, який обіймав посаду голови Меджлісу, на п’ять років заборонили в’їзд на територію Росії, а фактично і до Криму.
Окрім переслідування Джемілєва і Чубарова, влада Росії порушила також кримінальні справи проти заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова, звинувативши їх у сепаратизмі.
Ахтем Чийгоз був засуджений у Росії до 8 років колонії загального режиму і визнаний винним в організації масових заворушень на мітингу в Сімферополі перед будівлею Верховної Ради Криму. Мітинг відбувся 26 лютого 2014 року, напередодні анексії Криму Росією і так званого «референдуму» про входження Криму до складу Росії. Ільмі Умеров у вересні 2017 року був засуджений до двох років колонії-поселення.
25 жовтня 2017 російська влада звільнила і передала Туреччині заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза, які були засуджені підконтрольними Кремлю кримськими судами. Пізніше вони прилетіли до Києва.
Після анексії Криму Меджліс був оголошений екстремістською організацією і заборонений, лідерам кримських татар довелося виїхати з окупованого півострова.
Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
На цю ж тему:
Депортація і повернення. Чому кримські татари є викликом для режиму?
Без права на Батьківщину: депортація та повернення кримських татар
Що кремлівська влада зробила з Кримом після депортації кримських татар
