Фінансова ситуація в Україні вразлива, а пандемія COVID-19 вимагає більше ресурсів. Уряд сподівається на допомогу Міжнародного валютного фонду, але після першого траншу, що надійшов одразу після підписання програми в червні, Україна все ще чекає на перегляд програми з МВФ і продовження допомоги.
Три завдання від МВФ
Щоб поновити співпрацю і отримати гроші, Україна має виконати три завдання. Ці питання відомі – про них, зокрема, заявляв голова Національного банку України Кирило Шевченко під час візиту до Вашингтону цього місяця: це «відкат» в антикорупційній сфері, незалежність Національного банку, бюджетні показники наступного року.
Найбільше злякала МВФ саме загроза незалежності Нацбанку, каже економіст британської фінансової компанії Aberdeen Віктор Забо.
«Очевидно, на Національний банк чиниться політичний тиск. Тобто ми бачили, як у правлінні змінили чотирьох із шести членів, включаючи голову банку. На двох членів, які залишились, тиснуть. Україна повинна довести, що Нацбанк залишається незалежним, інакше програмі буде важко просуватись», – каже експерт.
«Довіру легко втратити і дуже важко відбудувати», – зауважує заступниця головного економіста Міжнародного інституту фінансів США Еліна Рибакова. Вона нагадує часи, коли команді, яки прийшла до Національного банку після Євромайдану, довелось практично з нуля відбудовувати довіру до установи.
«Гадаю, щоб відновити довіру до Національного банку, знадобиться більше від одного візиту. Пам’ятаєте 2014 рік, коли НБУ знадобилось багато часу, щоб переконати МВФ, що вони можуть проводити інфляційне таргетування? Були візити за візитами, коли вони говорили: «дивіться, ось що ми робимо», – вони відновлювали довіру до базових речей», – каже вона.
Найлегше буде виправити зауваження МВФ до бюджету, кажуть експерти і ставлять у приклад минулий уряд
«Наскільки мені відомо, у бюджет України закладено дефіцит на рівні 7–8 відсотків від ВВП. Думаю, МВФ хоче бачити значне скорочення наступного року», – відзначає головний економіст американського аналітичного центру Stratfor Майкл Мондерер.
Віктор Забо зауважує, що міжнародна спільнота вже бачила, що українське Міністерство фінансів здатне успішно справлятись зі складними завданнями, і тепер від установи очікують таких самих успіхів.
«Ми вже бачили, що в Міністерстві фінансів здатні показати дуже добру бюджетну дисципліну. Там здібні технократи. В цьому питанні можна поставити галочку», – каже він.
Але експрем’єр Олексій Гончарук, який тепер працює у Вашингтоні, зауважує: щоб заслужити довіру МВФ до бюджетного процесу, потрібна якісна професійна робота. Він згадує, що в бюджетній сфері перед його урядом стояли непрості завдання.
«Ми виконували бюджет Гройсмана, який приймався фактично для того, щоб перед виборами там задовольнити якісь політичні обіцянки. Це було непросте завдання, але коли ти розумієш, що бюджетна дисципліна – це один із ключових параметрів, за яким оцінюють адекватність уряду, якщо ти не вмієш планувати і виконувати свої плани – довіри до тебе не буде, і ресурси будуть дорогими. Ми закрили рік, успішно справились із цим, усі видатки були профінансовані, незважаючи на те, що гривня зміцнювалась, доходів було менше, ніж ми очікували. У моєму уряді були найкращі професіонали в міністерствах економіки і фінансів», – каже він.
Гончарук не радить сподіватись на те, що на Заході неуважно поставляться до України.
«Якщо уряд думає, що можна десь зі стелі намалювати прогноз, а потім якось там підкрутити бюджети, і в це повірять західні партнери, то я їх розчарую», – каже він.
Третє питання – боротьба з корупцією. На її подолання потрібен буде час, вважають експерти
Експерти погоджуються: рішення Конституційного суду України щодо електронних декларацій і обмеження повноважень антикорупційних установ стало однозначним кроком назад для України.
«Україні властиво робити два кроки вперед і один назад. У цій сфері приховані інтереси діють проти уряду. Шляхи вирішення цієї проблеми обговорюють на рівні директора МВФ і Зеленського. Ймовірно, знадобиться рішення Верховної Ради, і це забере час», – каже Забо.
Що буде без грошей МВФ?
Навіть без МВФ експерти не передбачають кризи в Україні в короткостроковій перспективі.
«Дефолту в Україні не буде, найімовірніше 6–9 місяців, якщо в наступні тижні не станеться щось надзвичайне на кшталт 2020 року», – прогнозує Рибакова.
Забо ж зауважує: «Україна наростила резерви за минулі декілька років, тому вона не зовсім неготова. У неї є запаси».
«Без МВФ отримати фінансування буде важко Треба буде випускати внутрішні облігації, позичати на ринку євробондів. Але кризи в найближчій перспективі не буде», – додає він.
Проте експерти погоджуються: хоча Україна і може позичити гроші за кордоном, але без програми МВФ такі позики будуть дуже дорогими, а це збільшить тягар на бюджет.
На відміну від Німеччини, Великої Британії, Данії, Україна не має доступу до дешевих ресурсів, зауважує Гончарук:. «Ресурси для України дуже дорогі, в тому числі і через те, що ми не вміємо планувати і демонструємо кожен раз нездатність звести кінці з кінцями».
Якщо уряд докладе зусиль, Україна має всі шанси поновити програму, кажуть економісти
«До України зараз дуже позитивне ставлення. Україні просто варто продемонструвати, що вона залишається на шляху реформ, виконує свої міжнародні зобов’язання», – зауважує Мондерер.
Рибакова ж сумнівається в наявності політичної волі для виконання цих завдань: «Є великі шанси, що уряд на шляху до погіршення цих проблем, і, можливо, він обере сценарій найменшого спротиву».
Україна отримає наступний транш МВФ не раніше від нового року, бо фонд, імовірно, захоче спершу проаналізувати бюджетні параметри, вважають експерти і вказують, що в часи пандемії на все потрібно більше часу. Багато парламентарів у Верховній Раді захворіли на COVID-19, що гальмує роботу парламенту, каже Забо, і МВФ прагне більше працювати в дистанційному режимі.
