Україні потрібні гроші і транш від Міжнародного валютного фонду: до кінця року розраховували отримати два по 700 мільйонів доларів. Але тепер мова йде хоча б про візит місії – президент Володимир Зеленський наголосив на цьому. Втім, в МВФ дипломатично дали зрозуміти, що візиту не буде, поки українська сторона не виконає умови меморандуму. Що є найголовнішою умовою?
«Не вдаючись у деталі, загалом можу сказати, що Міжнародний валютний фонд продовжує нас підтримувати. У нас була гарна дискусія, гарний діалог, предметний. Ми продовжуємо співпрацю, чекаємо початку роботи місії Міжнародного валютного фонду в Києві, чекаємо наступного траншу для України – це все обов’язково буде, а отже, буде і фінансова стабільність нашої країни і нашої економіки» – це слова Володимира Зеленського з його звернення під час лікування від COVID-19 у відомчій лікарні «Феофанія».
В МВФ на це відповіли дипломатично.
«Конструктивна розмова з президентом України Зеленським про реалізацію програми МВФ, незалежність центрального банку та зусилля у боротьбі з корупцією. Переглядові програми повинно передувати повне взаєморозуміння в діях», – зазначила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Кристаліна Георгієва.
Чи винні депутати?
«МВФ «відфутболив» особистий заклик Зеленського прислати місію. Бо не виконані умови меморандуму. Зокрема, не прийнято закон щодо реформи Вищої ради правосуддя (це треба було зробити в жовтні)», – переконаний голова правління Фундації Dejure Михайло Жернаков.
Перезавантаження Вищої ради правосуддя необхідно задля забезпечення контролю над доброчесністю суддів і захисту суддів, які професійно виконують свої обов’язки.
Зараз же все відбувається навпаки, зазначає Михайло Жернаков на конференції Реанімаційного пакету реформ: ті доброчесні судді, які звертаються до ВРП за захистом, зазнають переслідування від самого ж цього органу, натомість прикриття отримують сумнівні кадри.
Так, Вища рада правосуддя (ВРП) відмовилася відсторонити голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка і ще кількох судів, яких НАБУ оголосило в розшук, адже підозрює в намірі захопити державну владу.
Намір реформувати судову систему Володимир Зеленський оголосив від початку свого президентства, проте досі із цим не складається. У 2019 році депутати, попри критику документа, ухвалили закон, але він не зміг перезавантажити судову систему. Радше, відбулося навпаки. Згодом ці положення Конституційний суд скасував.
У Верховній Раді в комітетах розглядається новий законопроєкт від президента - №3711.
Володимир Зеленський вніс його ще в червні, але досі його доля досить сумнівна. Турборежим, очевидно, більше в команді «Слуг народу» не працює.
Верховна Рада відправила документ на доопрацювання, не виносячи навіть на перше читання.
Голова комітету з правової політики, депутат «Слуги народу» Андрій Костін так у коментарі Радіо Свобода пояснює долю законопроєкту: «Депутати вирішили, як я розумію, що рекомендації Венеційської комісії мають бути внесені у саме тіло закону (а не між першим і другим читанням – ред.), тому він відправлений на доопрацювання, саме цим комітет і займається. Група принципових питань: зміна балансу повноважень між Вищою радою правосуддя і Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) в бік автономії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Друге – це питання звуження кола міжнародних організацій, які мають делегувати членів у конкурсну комісію з питань відбору нових членів ВККС. Звузити їх до тих організацій, які надають підтримку Україні в частині антикорупційної політики і в реформі правосуддя», – зазначає в коментарі Радіо Свобода депутат.
Як розповідав раніше Андрій Костін, влітку, у період перерви в роботі Верховної Ради, законопроєкт скерували до Венеційської комісії, і там його розглянули у стислі терміни і надали свої рекомендації.
Зараз іде робота в комітеті щодо опрацювання законопроєкту, бо тільки 15 листопада закінчився строк, який передбачений регламентом для отримання пропозицій від народних депутатів, за словами голови комітету.
«Я не відчуваю якоїсь залежності від меморандуму з МВФ абсолютно. Ми маємо підтримку з боку міжнародних партнерів, вони вже надають пропозиції до законопроєкту №3711, мета якого – відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів і вирішення питання із Верховним судом України, відповідно до рішення Конституційного суду. Інші питання, які стосуються Вищої ради правосуддя, то це буде вирішуватися окремим законопроєктом чи окремими законопроєктами», – наголошує він.
Законопроєкт щодо перезавантаження ВРП в уряді вже теж підготовлений, і вже давно, за словами заступника міністра юстиції Олександра Банчука.
Документ відповідає вимогам меморандуму із МВФ, але його винесення на уряд впирається у те, коли ж депутати подужають президентський законопроєкт №3711 і покажуть його текст, розповів заступник міністра на конференції Реанімаційного пакету реформ.
«Тому що навіть технічно, якщо вирішать, що №3711 буде містити положення або модифікацію положень, які відображені у відповідних зобов’язаннях країни перед ЄС і Міжнародним валютним фондом, то відпадає необхідність у нашому законопроєкті. Тому ми на роздоріжжі фактично», – пояснює Олександр Банчук.
Він додає, що текст документа відправили і міжнародним партнерам, і у ВРП. І у Вищій раді правосуддя на нього відреагували негативним висновком публічно: не підтримала, бо «суперечить нормам Конституції України».
«Як тільки буде вирішено і буде політичне рішення про те, що ми рухаємося за нашою логікою, чи буде це від Офісу президента, – але дуже важливо, щоб нашу позицію як міністерства, як уряду, мають як українські зацікавлені суб’єкти, так і міжнародні партнери. І наскільки я знаю, Венеційська комісія, яка розглядала законопроєкт №3711, вже загадала про позитивні положення, які містяться в законопроєкті Міністерства юстиції. Ми не бачимо ризиків неконституційності цього законопроєкту, але така довга процедура і невизначеність із №3711 зупиняє фактично уряд від того, щоб в цьому процесі також сказати своє слово і внести цей законопроєкт на розгляд парламенту», – каже Банчук.
Чи будуть гроші від МВФ?
Мова йде вже навіть не про транш, а про візит місії в Україну, переконаний економіст та інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Він зазначає, що для України такий візит був би потрібен як сигнал для інших інвесторів і Європейського союзу щодо надання коштів. Але Україна не просто не виконує взятих на себе в рамках програми зобов’язань – вона ще й ставить під удар чимало реформ, зроблених у співпраці із фондом, додає він.
«Чи було таке вже в історії України? Так, це повністю повторює стратегію «пропетляти», яку використовував Янукович у 2012–2013 роках. Допетляв врешті», – пише Сергій Фурса.
Зараз Україна здійснює емоційний тиск на МВФ, переконаний колишній міністр фінансів Олександр Данилюк.
«Але МВФ також може ввімкнути емоцію. З 2014 року головною темою МВФ була боротьба із корупцією. Вони розуміли: Україні можна давати скільки завгодно фінансових ресурсів, але вона розвиватися не буде, поки є корупція. Всі ці роки відбувався саботаж владою будь-яких антикорупційних ініціатив, і зараз нова влада робить вигляд, що хтось щось ламає, це не ми, а ви нам дайте гроші, бо ми не можемо на це повпливати», – каже Данилюк.
Для того, щоб приїхала місія, має бути серйозний прогрес або мають бути виконані всі умови меморандуму, пояснює Олександр Данилюк, – бо після цього місія повертається у Вашингтон і надходить транш.
Тим не менше, ексміністр фінансів не вважає основною причиною відтермінування траншу від МВФ законодавство щодо ВРП і ВККС.
«Одна з головних причин – це вбивство антикорупційної інфраструктури. Коли МВФ витратив стільки ресурсів і політичної волі на те, щоб це відбулося, і зараз це все скасовано, то це є важливішим, ніж будувати щось нове, аби потім скасувати. Це певний прецедент, на який МВФ не може заплющити очі», – пояснює він свою думку.
МВФ для надання траншу очікує прогресу за такими пунктами:
- Незалежність НБУ
- Антикорупційні органи
- Бюджет
«Бюджет не буде відповідати вимогам МВФ… Це є нереалістичний бюджет, а зараз Міністерство фінансів не може впоратися із побажаннями і прем’єра, і президента, і депутатів – вони всі хочуть подобатися і роздавати гроші. Але щоб їх роздавати, треба було їх спочатку заробити. Де їх взяти? Тут емоції для МВФ: «Дайте нам гроші». Другий варіант – це надрукувати, і тут включається незалежність Національного банку. Нацбанк має орієнтуватися на власні показники. А якщо вони орієнтуються на політику, то це буде розвал фінансової системи», – пояснює Олександр Данилюк.
У принципі, Україна може залучити гроші і не від МВФ, а від інших інвесторів. Як зазначає колишній міністр фінансів, вони зараз охоче надали б такі позики країні, але під завищений відсоток через ризики. І це навантаження у найближчі 10 років знову ляже на населення, яке сплачує податки.
За прогнозом Данилюка, в найкращому разі транш від МВФ може бути в лютому: якщо депутати ухвалять належні закони, бюджет, запрацює комісія щодо очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, буде прогрес у судовій реформі, залежно від того, чи буде Національний банк друкувати як шалений, чи ні, зазначає він.
В МВФ можуть просто дати позитивний сигнал, що суто формально надасть можливість надати макрофінансову допомогу для бюджету, хоча ймовірність невелика, вважає ексміністр.
Перший і останній наразі транш від МВФ за нині чинною програмою у розмірі 2,1 млрд доларів Україна отримала у червні 2020 року. Про це повідомляв у твітері тодішній голова НБУ Яків Смолій.
